Тема 1 Наукове пізнання та його особливості

C.К. Бостан

 

 

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

«Методологія сучасного правознавства»

для студентів спеціальності 081 – «Право»

 

ВСТУП

Реформування системи юридичної професійної підготовки відповідно до міжнародних та європейських стандартів передбачає суттєву модернізацію навчального процесу у вищих навчальних закладах освіти. Підготовка фахівців освітнього ступеню «магістр», що здійснюється на другому рівні вищої освіти, орієнтована, в першу чергу, на досягнення такого вищого рівня професійних знань, навичок та вмінь, який характеризується евристичністю, гнучкістю та плюралістичністю мислення, вмінням вирішувати нові, «нестандартні» професійні завдання. Досягнення цього ступеня професійної підготовки юристів можливе за умов введення в навчальний процес таких навчальних дисциплін, які були б спрямовані на формування у слухачів засадничих знань щодо наукового осмислення правової дійсності, вироблення вмінь та навичок їх адаптації стосовно предметів та завдань конкретних юридичних наукових досліджень.

Серед таких навчальних дисциплін особливе місце посідає «Методологія сучасного правознавства», і це не випадково, адже, ст. 5 нового Закону України «Про вищу освіту» одним з основним завдань магістерської підготовки визначає, окрім здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умінь, навичок за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), також здобуття «загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності…»^[1] (курсив наш. – С.Б.).

Метою дисципліни є формування у майбутніх магістрів права цілісного уявлення про методологію сучасного правознавства та набуття ними відповідних вмінь та навичок використання методологічного інструментарію юридичної науки при дослідженні державно-правових явищ. Її з агальними завданнями є:

– визначення місця і ролі методології в системі наукового пізнання;

– розкриття змісту поняття «методологія сучасного правознавства»;

– визначення структури методології юридичної науки;

– вивчення основних методологічних способів пізнання державно-правових явищ;

– набуття вмінь та навичок застосування одержаних знань в процесі пізнання державно-правових явищ з окремих юридичних наук.

Навчальним планом Інституту управління та права ЗНТУ, як утім й інших навчальних закладів, передбачено, що навчальна дисципліна «методологія сучасного правознавства» є базовою в освітній програмі підготовки магістрів за спеціальністю 8.03040101 – «Правознавство». Iї структурна побудова здійснена за дедуктивним принципом: основні поняття розгортаються та деталізуються в напрямі від загального до конкретного, зокрема, від поняття «методологія правознавства» до поняття «методологічні засади окремих юридичних наук». За своїм змістом «Методологія сучасного правознавства» є міждисциплінарною дисципліною, природа якої зумовлює її структурно-логічні зв’язки з іншими навчальними дисциплінами, предметом яких є відповідне юридичне або інша соціогуманітарне явище (філософія права, загальна теорія держави та права, історія держави та права, наука конституційного, кримінального, адміністративного права тощо), оскільки кожна з цих дисциплін має філософсько-теоретичні засади та методологічну складову.

Зміст навчальної дисципліни «Методологія сучасного правознавства» спрямований на ознайомлення майбутніх магістрів із особливостями навчального курсу, його основними проблемами. Засвоєння матеріалу курсу передбачається насамперед у процесі аудиторних занять, серед яких особливе місце займають лекційні заняття. Вони націлені на концептуальне ознайомлення студентів зі змістом та основними стадіями наукового пізнання; структурними та змістовними властивостями сучасної методології взагалі та методології сучасного правознавства зокрема; філософськими засадами методології, її основним інструментарієм – систему універсальних, загальнонаукових, спеціальних юридичних і запозичених з інших наук методів пізнання державно-правових явищ; методологічними засадами таких фундаментальних юридичних наук як теорія держави і права та історія держави і права; конституційного, адміністративного, цивільного і кримінального права та суміжних з ними наукових дисциплін.

Тема 1 Наукове пізнання та його особливості

Метою лекційного заняття є розкриття основних положень програмною теми навчального курсу, які спрямовані на формуванні у студентів певної системи знань щодо наукового пізнання та його особливості на сучасному етапі. Для досягнення цієї мети необхідно: розкрити зміст таких понять як «пізнання», «гносеологія» та «епістемологія», визначити основні етапи наукового пізнання та схарактеризувати основні його форми: наукові проблеми; наукова гіпотеза закони науки; категорії науки; поняття науки; наукові принципи; наукова теорія наукові концепції; постулати й аксіоми тощо.

План