Розділ 5. Податкова практика

5.1. Завданням аудитора, що робить професійні послуги в галузі оподатковування, є створення атмосфери найбільшого сприяння клієнтові. Надані послуги мають бути професійно грамотними, і ні за яких обставин не порушувати об'єктивності та конфіденційності. При наданні послуг з питань оподатковування аудитор мусить видавати висновок, що відповідає вимогам українського законодавства.

5.2. При підготовці податкової декларації для клієнта аудитор не має права гарантувати її абсолютну правильність, а також те, що запропоновані рекомендації по податках не підлягають ніякому сумніву. Навпаки, аудитор повинен переконатися в тому, що клієнту відомо про існуючі обмеження, властиві консультаціям з питань оподатковування, щоб у разі унаслідок неправильного або неоднозначного тлумачення окремих питань оподатковування третіми особами його думка не сприймалася б користувачами послуг за остаточну істину.

5.3. Аудитор, що бере участь в укладанні податкової декларації або сам її складає, повинен повідомити клієнта про те, що уся відповідальність за зміст і вірогідність інформації, що лежить в основі декларації, покладається на нього. Обов'язком аудитора є правильність підготовки податкової декларації на основі отриманої інформації від клієнта (стаття 30 Закону України "Про аудиторську діяльність" (3125-12).

5.4. Податкові консультації або висновки про істотні податкові наслідки в майбутньому, надані клієнту, мають бути оформлені у вигляді письмових пропозицій або внутрішніх документів аудитора.

5.5. Аудитор не повинен брати участі у складанні звіту або податкової декларації, якщо є всі підстави вважати, що в такому звіті (декларації):

а) криється обман або неправильне представлення даних;

б) містяться положення або інформація, не підтверджені знанням того, що вона не є помилковою або обманом;

в) є пропуски або відсутня ясність представлення інформації в звітності, через що і будь-який такий пропуск або відсутність ясності дадуть податковим органам неправильне уявлення про звіт (декларацію).

5.6. Аудитор може складати податкові декларації, використовуючи методи облікових оцінок, передбачених законодавством, або в тих випадках, коли не раціонально з погляду витраченого часу і зусиль одержувати дуже точні дані. При використанні облікових оцінок не варто прагнути до зайвої точності. Аудитор повинен бути задоволений тим, що зроблені оцінки є за даних обставин обгрунтованими.

5.7. Складаючи податкову декларацію, аудитор може покладатися на інформацію, надану клієнтом, за умови, що ця інформація є обгрунтованою. Незважаючи на те, що не потрібно вивчення або аналіз документів та інших доказів на підтвердження обгрунтованості інформації, наданої клієнтом, аудитор повинен в окремих випадках стимулювати надання клієнтом таких вірогідних відомостей.

Крім того, аудитор зобов'язаний:

а) по можливості використовувати декларації клієнта за минулі роки;

б) наводити відповідні довідки і робити запити у тих випадках, коли подана інформація викликає його сумнів з огляду на правильність і повноту;

в) робити мотивовані посилання на записи в бухгалтерських звітах і документах.

5.8. Якщо аудиторові стає відомий факт істотної помилки або пропуски інформації у податковій декларації за попередній рік (до якої аудитор може мати або не мати відношення) або він дізнався про те, що необхідна податкова декларація не була подана невчасно у відповідні інстанції державної податкової адміністрації, він зобов'язаний:

а) негайно сповістити про це клієнта і рекомендувати йому довести до відома про такі нестачі й пропуски податкову адміністрацію. Без відповідного дозволу клієнта аудитор не має права повідомляти податковій адміністрації подібну інформацію;

б) якщо клієнт не намагається виправити помилку, аудитор зобов'язаний:

- повідомити йому про те, що не варто користуватися податковою декларацією, у якій є помилки або пропуски;

- розглянути питання про те, наскільки сумісне з професійними обов'язками співробітництво з таким клієнтом;

в) якщо аудитор вважає, що співробітництво з клієнтом може бути продовжене, то він має переконатися в тому, що помилка або пропуск не повториться у наступних податкових деклараціях.

У тих випадках, коли державними органами призначається ліквідаційна комісія підприємства або призначається тимчасова адміністрація, аудитор зобов'язаний повідомляти їм про те, що він більше не зв'язаний з виконанням функцій по укладанню звітності або податкових декларацій і що дія договору між клієнтом і аудитором припинена. За цих обставин аудитор повинен порадити клієнту, які дії він мусить почати стосовно розкриття інформації державним органам, і не розкривати ніякої інформації останнім без його згоди.