Основні поняття і визначення

Види виробів. Побудова технологічної схеми складання

 

Продукцією машинобудівного виробництва, як правило, є машини.

МАШИНА- це механізм або сполучення механізмів, які виконують доцільні дії для виконання роботи або перетворення енергії. У той же час існують підприємства, які виготовляють у великих обсягах продукцію, що використовується при виготовленні машин, наприклад, завод поршнів, куле- і роликопідшипникові заводи. І ті, і інші види продукції називають ВИРОБАМИ.

У залежності від призначення вироби поділяються на вироби основного і допоміжного виробництва. Вироби основного виробництва призначені для реалізації у вигляді товарної продукції, а допоміжного виробництва - для споживання усередині підприємства, наприклад, продукція інструментального цеху, нестандартне устаткування, засоби механізації і т. ін. ГОСТ 2.101-68 установлює такі види виробів: деталь, складальна одиниця, комплекс, комплект.

ДЕТАЛЬ - виріб, виготовлений з однорідного матеріалу без застосування складальних операцій. Деталі можуть бути піддані гальванічному або лакофарбовому покриттю.

СКЛАДАЛЬНА ОДИНИЦЯ - частина виробу, що збирається окремо і надалі бере участь у складанні як єдине ціле.

КОМПЛЕКС - два або більше специфікованих виробів, не з'єднаних на підприємстві-виготовлювачі складальними операціями, але призначених для виконання взаємозалежних експлуатаційних функцій. Наприклад, верстат із системою числового програмного керування (ЧПК), робототехнічний комплекс (РТК) тощо.

КОМПЛЕКТ - два або більше виробів, не з'єднані на підприємстві складальними операціями, але є набором, що має загальне експлуатаційне призначення допоміжного характеру (комплект ключів, запасні частини машин і т.п.).

У технології механоскладального виробництва складальні одиниці (СО) часто називають ВУЗЛАМИ або ПІДВУЗЛАМИ. Кожна машина (як кінцевий виріб виробництва) може бути розчленована на більш дрібні вироби - складальні одиниці і деталі. Тоді її структурна схема може бути подана в такому вигляді (див. рисунок 1.1):

 

 

 

 

Д - деталі

 

Рисунок 1.1 - Схема членування і складання машини

 

Деталі можуть безпосередньо входити у виріб на будь-якому рівні членування.

Правильне членування машини на вузли різних порядків дозволяє правильно організувати процес складання, визначити черговість запуску окремих деталей у виробництво, тобто раціонально організувати виготовлення машини. При цьому вузли можуть збиратися паралельно в часі, що підвищує продуктивність праці.

На підставі схеми членування виробу розробляється технологічна схема складання. Вона являє собою графічне зображення послідовності з'єднання деталей і складальних одиниць до перетворення базової деталі у готовий виріб. В загальному вигляді схема складання показана на рисунку 1.2.

 

Деталі

 

Складальні одиниці

 

 

Рисунок 1.2 - Приклад оформлення технологічної схеми складання

 

При зображенні схеми складання деталі зображують над середньою лінією, а складальні одиниці під нею. При цьому складальні одиниці 1-го порядку (ті, що входять безпосередньо в машину) можуть бути подані своїми схемами складання.

Рекомендується таке заповнення граф, що позначають деталі і складальні одиниці (рисунок 1.3).

 

 

Рисунок 1.3- Заповнення граф елемента схеми складання

Іноді у точках приєднання елементів виробу вказують спосіб з'єднання: спаяти, згвинтити, зашплінтувати і т. ін. Технологічна схема складання є вихідною інформацією для проектування технологічного процесу складання.