Поняття про систему людина - машина - середовище та її оптимізація.

Всі виробничі відносини побудовані на принципі "людина - машина -середовище". При застосуванні багатьох агрегатів (машини) які керовані людиною або людьми (людина) в певних умовах виробництва конкретне поле, споруда, майдан­чик, стан доріг, кліматичні умови (середовище) проходить виробничий процес.

В цих умовах може відмовити машина: поломка, спрацювання дета­лей та механізмів, аварії, тощо.

Умови середовища можуть бути такими, що зробить неможливим виконання процесу: бездоріжжя, дощ, понижена температура, посуха і т.д.

На людину (оператора) в цій системі впливають на її працездатність.

З метою ліквідації передумов травмування систему людина-машина-виробниче середовище, оптимізують за різними показниками. Закономірності взаємодії складових системи виявляються ергономікою, яка вивчає функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення оптима­льних умов праці, які забезпечуються відповідністю технологічного процесу, обладнання та оснащення фізіологічним та психофізіологічним особливос­тям людини.

Ергономічні особливості людини реалізуються через гігієнічні, антропометричні, фізіологічні та психофізичні показники.

В групу гігієнічних показників входять: рівень освітленості, вологості, температури повітря робочої зони, шуму, вібрації, напруги електричного і магнітного полів.

Група антропометричних показників показує відповідність конс­трукції предметів і засобів праці розмірам тіла людини та його форми, харак­теризує функціональну досяжність його рук. З врахуванням цих показників забезпечують раціональну і зручну робочу позу, правильну поставу, оптима­льне розміщення предметів праці та органів управління*

Основними характеристиками оператора в системі "людина - машина - середовище" є:

1. Надійність - людина освічена, дисциплінована, кваліфікована, фі­зично здорова.

2. Напруга оператора - кожен вид роботи вимагає напруження орга­нізму як фізичного, так і психічного.

3. Емоційна напруга оператора - необхідність контролювання свого психічного стану.

4. Відмова оператора - при значному перенапруженні оператора. Протягом зміни функціональні особливості працівника змінюються, що відображається на його працездатності. Умовно можна поділити на 3 періоди:

1. Входження в роботу. Триває 40-60 хв іноді менше. В цей час пра­цівник пристосовується до роботи, до інструменту, обладнання.

2. Висока стійка працездатність. Триває 2-2,5 год.

Падіння працездатності.

Після обідньої перерви період входження в роботу дуже скорочуєть­ся і практично починається з другої фази.

Діяльність людини можна поділити на фізичну і розумову.

Розумова діяльність. Становлячи лише 1,2–1,5% від маси тіла людини, мозок під час інтенсивної діяльності (в т. ч. і навчання) споживає понад 20% його енергетичних ресурсів. Приплив крові до мозку збільшується в 8–10 разів порівняно зі станом спокою. Вміст глюкози збільшується на 18–30%, підвищується концентрація в крові адреналіну.

Згідно "Гігієнічної класифікації умов праці " виділяють 4 класи умов праці:

1 клас - оптимальні умови праці - такі умови, при яких не лише збе­рігається здоров'я, а й підтримується високий рівень продуктивності.

2 клас - допустимі умови праці - характеризується таким рівнем фак­торів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують гігі­єнічних норм. Всі функції організму відновляються до наступної зміни. Не­має шкоди для здоров'я.

3 клас - шкідливі умови праці - характеризується наявністю шкідли­вих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні норми і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого чи його потомство.

4 клас - небезпечні умови праці - характеризуються таким рівнем не­безпечних і шкідливих факторів середовища, вплив яких протягом робочої зміни може привести до виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, смерті.