Організація обліку запасів: визнання, класифікація, оцінка, завдання організації їх обліку

Матеріальні запаси як об’єкти обліку у виробничій та в комер­ційній сфері мають істотні розбіжності. Це матеріальні предмети або комплекс предметів, на які людина впливає в процесі діяльності. Під час виробництва цей вплив характеризується зміною властивостей (з борошна випікається хліб, із тканини шиють костюми тощо). У процесі комерційної діяльності вплив полягає в пересуванні об’єкта від виробника до покупця.

Сказане вимагає чіткого розмежування техніко-технологічних і організаційних особливостей діяльності для організації обліку запасів. Досягається воно класифікацією у відповідній галузі.

Одиницею обліку матеріальних запасів є назва предмета, яка визначена економіко-правовим доказом (документом), і законодавчо встановлені ознаки – тип, вид; сорт, розмір, змістовні характеристики (вологість, гігроскопічність, питома вага корисних речовин тощо), одиниця виміру, ціна, вартість і т. д.

Основу організації обліку запасів праці формує їхня класифікація (групування) за сферами діяльності та техніко-технологічними й організаційними ознаками, яка має бути розроблена на кожному підприємстві відокремлено.

У виробничій сфері предмети праці як запаси діяльності поділяються на:

· сировину, основні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріали, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб;

· незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою та складення деталей, вузлів, виробів;

· незавершене виробництво на підприємствах, які виконують роботи та надають послуги, що складається з затрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визначено доходу;

· готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу та відповідає технічним і якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

· тварини на відгодівлі та вирощуванні (у сільському господарстві).

Для організації обліку матеріальних виробничих запасів, їх групують за економічними та технічними ознаками в межах економічних груп.

За економічними ознаками матеріальні запаси доцільно поділяти на:

— основні сировина і матеріали;

— допоміжна сировина та матеріали;

— куповані напівфабрикати, тара і тарні матеріали;

— паливо;

— будівельні матеріали, конструкції, деталі та обладнання;

— матеріали, передані на переробку;

— інші матеріали.

Щодо кожної групи економічної класифікації складають номенклатуру, тобто систематизований перелік матеріалів за технічними ознаками, що є основою побудови та організації аналітичного обліку на етапі поточного обліку.

Організацію обліку здійснюють:

¨ за місцями зберігання, складами, сховищами, складами виробничих підрозділів, виробничими підрозділами тощо (рис. 9.11).

¨ за характером руху — надходженням і вибуттям (джерелами надходження, напрямами вибуття та іншими характеристиками).

Оцінка запасів впливає на достовірність фінансових результатів, тому вона є важливою передумовою організації їх обліку (табл. 7.1).

Таблиця 7.1

Порядок оцінки запасів

Види запасів	Порядок оцінки
Виробничі запаси та МШП	За первісною вартістю, яку визначають шляхом їх надходження на підприємство
Товари	За роздрібними цінами або первісною вартістю
Готова продукція	За первісною вартістю (собівартістю виробництва), яку визначають шляхом калькулювання фактичної собівартості
Незавершене виробництво	Згідно з галузевим порядком калькулювання собівартості готової продукції за винятком зазнаних внаслідок технічно неминучого браку втрат, відшкодування зносу спеціального інструменту та витрат на освоєння виробництва нових видів продукції. Допускається оцінка за сумою прямих виробничих витрат
Брак у виробництві	Залежить від ступеня придатності забракованої продукції та місця виявлення браку і визначається, як правило, виходячи з фактичних або ж нормативних (планових) витрат

 

Основними завданнями організації обліку запасів на підприємстві є:

− контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням матеріальних цінностей та їх збереженням;

− відповідність складських запасів нормативам;

− раціональна оцінка виробничих запасів;

− розрахунок фактичної собівартості витрачених матеріалів та їх залишків за місцями зберігання і статтями балансу;

− контроль за правильністю використання МШП під час їх експлуатації;

− встановлення методології обліку затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції протягом року;

− забезпечення своєчасного документального оформлення руху продукції – надходження її на склади (випуску з виробництва) і відправлення покупцям;

− відображення операцій випуску, відвантаження і реалізації продукції в регістрах поточного обліку;

− контроль за виконанням плану з обсягу реалізації готової продукції, номенклатури, асортименту і якості;

− отримання точних даних про кількість та якість випущеної продукції і даних про кількість та вартість відвантаженої продукції, а також довідок про залишок готової продукції на складах і контрольза відповідністю фактичних залишків обліковим даним.

Для досягнення цих завдань необхідно перш за все розробити на підприємстві інструкції з обліку виробничих запасів, норми їх витрачання та раціонально організувати складське господарство.

Для організації обліку запасів наказом про облікову політику треба передбачити наступні положення:

− метод оцінки та списання виробничих запасів;

− порядок визначення первісної вартості запасів та перелік витрат, що не включають до неї;

− порядок відображення в обліку запасів, що не дадуть підприємству економічної вигоди в майбутньому;

− порядок обліку випуску готової продукції;

− документообіг руху запасів на підприємстві.