Ризики шахрайства у визнанні доходів.

60. Суттєві викривлення внаслідок викривлення фінансової звітності часто є результатом завищення доходів (наприклад, шляхом дострокового визнання доходів чи внесенням в звітність фіктивних доходів) або заниження доходів (наприклад, шляхом навмисного перенесення доходів на пізніший період). Саме тому аудитор зазвичай допускає наявність ризиків шахрайства у визнанні доходів та розглядає, які типи доходів, операції з доходами чи твердження можуть викликати ці ризики.

Оцінені ризики суттєвих викривлень внаслідок шахрайства, які стосуються визнання доходів, вважаються значними ризиками, що мають розглядатись у відповідності до параграфів 57 та 61. Якщо в конкретному випадку аудитор не ідентифікував визнання доходів як ризик суттєвого викривлення внаслідок шахрайства, від повинен задокументувати підстави для подібного висновку, як це вимагається у параграфі 110.

Дії аудитора у відповідь на ризики суттєвих викривлень внаслідок шахрайства.

61. Аудитор повинен визначити загальні дії у відповідь на оцінені ризики суттєвих викривлень внаслідок шахрайства на рівні фінансових звітів, а також розробити та виконати подальші аудиторські процедури, природа, час та обсяг яких відповідали би оціненим ризикам на рівні тверджень.

62. Згідно з МСА 330 аудитор повинен виконати процедури по суті, спеціально розроблені для ризиків, які вважаються значними.

63. Відповідь аудитора на ризики суттєвих викривлень внаслідок шахрайства може бути такою:

а) відповідь, що має загальний вплив на те, як виконується аудиторська перевірка, тобто підвищення професійного скептицизму та збільшення обсягу загального розгляду на додаток до запланованих конкретних процедур;

б) відповідь на ідентифіковані ризики на рівні тверджень з визначенням природи, часу та обсягу аудиторських процедур, що мають бути виконані;

в) відповідь на ідентифіковані ризики з виконанням визначених аудиторських процедур для розгляду ризиків суттєвих викривлень внаслідок шахрайства, при якому можливе уникнення контролю управлінським персоналом, враховуючи непередбачуваність способів такого уникнення.

64. Дії у відповідь на оцінені ризики суттєвих викривлень внаслідок шахрайства можуть вплинути на професійний скептицизм аудитора наступним чином:

а) збільшити чутливість під час визначення природи та обсягу документації, яка буде вивчатись, на підтвердження мате; операцій;

б) підвищити визнання необхідності підтвердження пояснень управлінського персоналу або його ж пояснень щодо суттєвих питань.

Загальні дії.

66. При визначенні загальних дій у відповідь на ризики суттєвих викривлень внаслідок шахрайства на рівні фінансових звітів аудитор повинен:

а) розглянути питання призначення персоналу та нагляду за ним;

б) розглянути облікову політику, яку використовує суб’єкт господарювання; та

в) впровадити елемент непередбачуваності в процес вибору виду, часу та обсягу аудиторських процедур.

77. Суттєві викривлення фінансових звітів внаслідок шахрайства часто включають маніпуляції з даними під час складання фінансової звітності шляхом внесення невідповідних або недозволених проводок в журнали на протязі року або наприкінці періоду, або внесення коригувань в дані, занесені в фінансові звіти, що не відображаються офіційними проводками в журналах, наприклад, консолідування коригувань та рекласифікації.

Облікові оцінки.

80. При підготовці фінансових звітів управлінський персонал несе відповідальність за прийняття ряду суджень або припущень, що впливають на важливі облікові оцінки, та за постійний моніторинг коректності цих оцінок. Оманливість фінансової звітності часто досягається шляхом навмисного викривлення облікових оцінок.