Загальна стратегія аудиту.

8. Аудитор розробляє загальну стратегію виконання завдання з аудиту.

9. Така загальна стратегія аудиту встановлює обсяг, час та напрямок аудиту допомагає в розробці більш детального плану аудиту. Розробка загальної стратегії аудиту включає:

а) визначення характеристик завдання, що встановлюють його обсяг (наприклад, застосована концептуальна основа фінансової звітності, специфічні вимоги галузі до звітності та місце знаходження підрозділів суб’єкта господарювання;

б) уточнення цілей надання висновку з завдання для планування часу аудиту та характеристики необхідного інформування, наприклад, кінцевих термінів подання проміжної на кінцевої звітності, та ключові дати очікуваного інформування управлінського та найвищого управлінського персоналу; та

в) розгляд важливих факторів, що визначать головні напрямки зусиль групи з завдання, наприклад, визначення відповідних рівнів суттєвості, попередня ідентифікація областей зі збільшеними ризиками суттєвих викривлень, попередня ідентифікація суттєвих складових та залишків на рахунках, оцінка, чи планує аудитор отримати докази ефективності внутрішнього контролю, та ідентифікація останніх подій на суб’єкті господарювання, галузі, фінансовій звітності, і т. ін.

Розробляючи генеральну стратегію аудиту, аудитор розглядає також результати дій на початку виконання завдання (див. параграфи 6 та 7) та, якщо це необхідно, досвід, отриманий під час виконання інших завдань для суб’єкта господарювання. Додаток до цього МСА містить приклади питань, які розглядає аудитор, розроблюючи загальну стратегію виконання завдання з аудиту.

10. Процес розробки загальної стратегії аудиту допомагає аудиторові встановити характер, час та обсяг ресурсів, необхідних для виконання завдання. Загальна стратегія аудиту чітко встановлює у відповідності до питань, ідентифікованих в параграфі 9, при умові завершення аудиторських процедур оцінки ризиків:

а) ресурси для конкретних аспектів аудиту, наприклад, використання більш досвідчених членів групи в областях з високим ризиком або використання експертів для вирішення складних питань;

б) кількість ресурсів для конкретних областей аудиту, наприклад, кількість членів групи, що будуть наглядати за проведенням інвентаризації на основних складах, обсяг перевірки роботи інших аудиторів, якщо аудитор є аудитором групи, або кількість годин в часовому бюджеті аудиту, які необхідно виділити для областей з високим ризиком;

в) час використання цих ресурсів, наприклад, на дату проміжного аудиту чи на ключові дати зміни періодів;

г) управління, використання і нагляд за цими ресурсами, наприклад, коли очікуються інструктаж та обговорення роботи, як партнер з завдання та менеджер планують проводити перевірки (на об’єкті аудиту чи ні), чи закінчувати перевірки контролем якості виконання завдання.

11. Після обрання загальної стратегії аудиту аудитор починає розробляти детальний план аудиту, де розглядаються питання, ідентифіковані під час обрання стратегії; при цьому аудитор бере до уваги необхідність досягнення цілей аудиту при ефективному використання своїх ресурсів. Хоча зазвичай аудитор обирає загальну стратегію до розробки детального плану аудиту, ці два види планування не є дискретним або послідовним процесом, а тісно пов’язані між собою, оскільки зміни в одному з них викликають відповідні зміни в іншому. В параграфах 14 та 15 надаються поради щодо розробки плану аудиту.

12. Під час аудиту малих суб’єктів господарювання вся аудиторська перевірка може виконуватись невеликою групою з завдання. Часто аудит малих суб’єктів господарювання виконується партнером з завдання (який може бути одноосібним аудитором) разом з одним членом групи з виконання завдання (або зовсім без групи з виконання завдання). При використанні невеликої групи з завдання координація та обговорення між членами групи полегшуються. Вибір загальної стратегії аудиту для аудиту малих суб’єктів господарювання – це не дуже складне завдання, що вимагає багато часу; цей вибір залежить від розміру суб’єкта та складності аудиту. Так, наприклад, короткий меморандум, підготовлений при завершенні попередньої аудиторської перевірки та базований на перевірці робочих документів, в якому висвітлюються проблеми, ідентифіковані під час перевірки, яка щойно закінчилась, може слугувати основою планування поточного завдання з аудиту при умові його коригувань та внесення змін за поточний період на основі обговорень з власником–керівником.

План аудиту.

13. Аудитор повинен розробити план аудиту для зменшення аудиторських ризиків до прийнятне низького рівня.

14. План аудиту є більш деталізованим, ніж загальна стратегія аудиту; він розглядає характер, час та обсяг аудиторських процедур, що повинні виконуватись членами групи з завдання для отримання достатніх та відповідних аудиторських доказів з метою зменшення аудиторського ризику до прийнятне низького рівня. Документування плану аудиту є підтвердженням відповідності планування та виконання аудиторських процедур, яке можна переглянути та затвердити до початку виконання подальших аудиторських процедур.

15. План аудиту включає:

§ опис характеру, часу та обсягу запланованих процедур оцінки ризиків, достатніх для оцінки ризиків суттєвих викривлень, як це вказано в МСА 315 “Розуміння суб’єкту господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень”;

§ опис характеру, часу та обсягу запланованих подальших аудиторських процедур на рівні тверджень для кожного суттєвого класу операцій, залишків на рахунках та розкриттів, як це вказано в МСА 330 „Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків”. План подальших аудиторських процедур відображає рішення, прийняте аудитором, щодо тестування операційної ефективності контролю, а також характеру, часу та обсягу запланованих процедур по суті, та інші аудиторські процедури, які необхідно виконати під час виконання завдання, для забезпечення відповідності Міжнародним стандартам аудиту (наприклад, пряме спілкування з юристами суб’єкта господарювання).

Планування цих аудиторських процедур відбувається під час аудиту у відповідності до розвитку плану аудиту. Так, наприклад, планування процедур оцінки ризиків зазвичай відбувається на початку процесу аудиторської перевірки, але планування характеру, часу та обсягу конкретних аудиторських процедур залежить від результатів виконання процедур оцінки ризиків. Крім того, аудитор може почати виконувати подальші аудиторські процедури для деяких класів операцій, залишків на рахунках та розкриттів до завершення розробки більш детального плану аудиту для всіх подальших аудиторських процедур.

Зміна плану під час проведення аудиту.

16. Загальна стратегія аудиту та план аудиту повинні коригуватись та змінюватись у міру необхідності під час виконання аудиторської перевірки.

17. Планування аудиту є безперервним ітеративним процесом, що продовжується на протязі всього виконання задування з аудиту. В результаті неочікуваних обставин, зміни умов або отримання аудиторських доказів в результаті виконання аудиторських процедур у аудитора може виникнути необхідність внесення змін як в загальну стратегію аудиту, так і в план аудиту, та, внаслідок цього, в попередньо заплановані характер, час та обсяг подальших аудиторських процедур. Аудитор може отримати інформацію, що значно відрізняється від інформації, наявної на час планування аудиторських процедур. Так, наприклад, в результаті виконання процедур по суті аудитор може отримати аудиторські докази, які будуть суперечити аудиторським доказам, отриманим в результаті тестування операційної ефективності контролю. В подібних обставинах аудитор робить переоцінку запланованих аудиторських процедур на основі перегляду оцінених ризиків на рівні тверджень для всіх або деяких класів операцій, залишків на рахунках або розкриттів.