Зміни аудиторській документації за виняткових обставин після дати аудиторського висновку

31. Якщо після дати аудиторського висновку виникають виняткові обставини, що вимагають від аудитора виконання нових або додаткових аудиторських процедур або приводять до того, що аудитор доходить нових висновків, аудитор повинен документувати:

а) обставини, що виникли;

б) виконані нові або додаткові аудиторські процедури, отримані аудиторські докази та нові висновки;

в) коли й ким були зроблені та (якщо це необхідно) оглянуті остаточні зміни.

32. Такі виняткові обставини включають виявлення фактів, що стосуються перевіреної фінансової інформації, які існували на дату аудиторського висновку та могли би вплинути на аудиторський висновок, якби аудиторові було відомо про них.

 

МСА 240 “Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства під час аудиторської перевірки фінансових звітів”

 

Рекомендації з вивчення МСА 240.

1. Поняття „помилка” і „шахрайство”, різниця між ними.

2. Приклади помилок, види шахрайства, типи важливих навмисних спотворень для аудитора.

3. Складання невірних фінансових звітів: напрями і умови.

4. Незаконне привласнення активів.

5. Шахрайство і відповідальність управлінського персоналу.

6. Властиві обмеження аудиту в контексті шахрайства.

7. Відповідальність аудитора за виявлення суттєвих викривлень внаслідок шахрайства.

8. Професійний скептицизм аудитора в умовах ризику шахрайства.

9. Розгляд аудитором іншої інформації в контексті шахрайства.

10. Ризики шахрайства у визнанні доходів.

11. Дії аудитора у відповідь на ризики суттєвих викривлень внаслідок шахрайства.

12. Бізнесове обґрунтування значних операцій.

13. Інформування регуляторних та правоохоронних органів.

14. Неможливість продовжити виконання завдання.

 

Вступ.

1. Метою даного Міжнародного стандарту аудиту (МСА) є встановлення стандартів та надання рекомендацій щодо відповідальності аудитора за розгляд шахрайства під час аудиторської перевірки фінансових звітів, а також пояснення, як стандарти та рекомендації, викладені в МСА 315 “Розуміння суб’єкту господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень”, застосовуються до ризиків суттєвих викривлень внаслідок шахрайства. Стандарти та рекомендації, викладені в даному МСА, необхідно інтегрувати в загальний процес аудиту.

2. Даний стандарт:

а) відрізняє шахрайство від помилки та розглядає два різновиди шахрайства, які мають значення для аудитора, тобто викривлення внаслідок незаконного привласнення активів та викривлення, які є результатом неправдивої фінансової звітності; описує відповідальність найвищого керівництва та керівництва суб’єкту господарювання за попередження та виявлення шахрайства, описує властиві обмеження аудиту в контексті шахрайства та встановлює відповідальність аудитора за виявлення суттєвих викривлень внаслідок шахрайства;

б) вимагає від аудитора дотримання професійного скептицизму та визнання можливості існування суттєвих викривлень внаслідок шахрайства незалежно від досвіду минулої співпраці аудитора з суб’єктом господарювання та щодо чесності управлінського та найвищого управлінського персоналу;

в) вимагає від членів групи з завдання обговорення впливу на фінансову звітність суб’єкта господарювання суттєвих викривлень внаслідок шахрайства та вимагає від партнера з завдання визначення того, з яких питань необхідно інформувати тих членів групи з завдання, які не приймали участь в обговоренні;

г) вимагає від аудитора:

• виконання процедур отримання інформації, яка необхідна для ідентифікації суттєвих викривлень внаслідок шахрайства;

• ідентифікації та оцінки ризиків суттєвих викривлень внаслідок шахрайства на рівні фінансових звітів та на рівні тверджень; для оцінених ризиків, що можуть призвести до суттєвих викривлень внаслідок шахрайства, – оцінки структури системи внутрішнього контролю суб’єкту господарювання та застосовуваних заходів контролю, та визначення, чи були вони здійснені;

• визначення загальних дій у відповідь на ризики суттєвих викривлень внаслідок шахрайства на рівні фінансових звітів, розгляду завдання та нагляду за персоналом; вивчення облікової політики суб’єкту господарювання та включення елементу непередбачуваності у вибір виду, часу та обсягу аудиторських процедур, які мають виконуватись;

• розробки та виконання аудиторських процедур у відповідь на ризик можливості управлінського персоналу уникнути контролю;

• визначення і виконання необхідних процедур у відповідь на оцінені ризики суттєвих викривлень внаслідок шахрайства;

• розгляду, чи може бути виявлене викривлення показником шахрайства;

• отримання письмових пояснень управлінського персоналу щодо шахрайства; та

• інформування найвищого управлінського та управлінського персоналу;

• надає поради щодо інформування регуляторних та правоохоронних органів;

д) надає поради для випадків, коли в результаті викривлень внаслідок шахрайства аудитор потрапляє в виняткові обставини, що ставлять під сумнів можливість аудитора продовжити виконання завдання з аудиту;

е) встановлює вимоги до документування.

3. При плануванні та виконанні завдань з аудиту аудитор повинен розглянути ризики суттєвих викривлень в фінансових звітах внаслідок шахрайства для зменшення аудиторського ризику до прийнятно низького рівня.