Прийняття зміни в завданні.

12. Якщо до завершення завдання до аудитора звертаються з проханням змінити завдання на таке, що надає нижчий рівень упевненості, аудиторові слід розглянути доцільність цього.

13. Прохання замовника до аудитора про зміну умов завдання може бути спричинено зміною обставин, що впливають на необхідність послуги, неправильним розумінням характеру аудиторської перевірки або супутніх послуг, що їх прохали спочатку, або обмеженням обсягу завдання, що встановлюється управлінським персоналом або спричинене обставинами. Аудитор повинен ретельно вивчити причину, що лежить в основі цього прохання, зокрема, наслідки обмеження обсягу завдання.

14. Зміна обставин, що впливає на вимоги суб’єкта господарювання, або неправильне розуміння характеру послуги, що її прохали спочатку, як правило, вважається обґрунтованою причиною прохання про зміну завдання. І навпаки, зміну не можна вважати обґрунтованою, якщо з’ясувалося, що вона спричинена неточною, неповною (чи незадовільною в іншому сенсі) інформацією.

15. Перш, ніж погодитися на зміну умов завдання з аудиторської перевірки на умови супутніх послуг, аудиторові, залученому для проведення аудиту відповідно до МСА, слід, окрім наведених вище, розглянути будь-які юридичні або пов’язані з договором наслідки зміни.

16. Якщо аудитор дійде висновку, що зміна завдання обґрунтована, а також якщо виконана робота аудитора відповідає МСА, застосованим до зміненого завдання, тоді наданий висновок повинен відповідати переглянутим умовам завдання.

Щоб уникнути введення читача в оману, висновок не повинен містити посилання на: а) початкове завдання; б) будь-які процедури, що їх було виконано відповідно до початкового завдання, за винятком випадків, якщо завдання змінюється на завдання з погоджених процедур, і, отже, посилання на виконані процедури є звичайним елементом висновку.

17. Якщо умови завдання змінюються, аудиторові й замовникові треба погодити нові умови.

18. Аудиторові не слід погоджуватися на зміну завдання, якщо для неї немає обґрунтованого виправдання. Прикладом може бути завдання з аудиторської перевірки, коли аудитор не може одержати достатні та відповідні аудиторські докази щодо дебіторської заборгованості, а клієнт просить змінити завдання на завдання з огляду для того, щоб уникнути умовно-позитивної думки або відмови від висловлення думки.

19. Якщо аудитор не може погодитися на зміну завдання, і йому не дозволяють продовжувати початкове завдання, йому слід відмовитися та з’ясувати, чи існує договірне або будь-яке інше зобов’язання надати висновок іншим сторонам (наприклад, найвищому управлінському персоналові або акціонерам) про обставини, що стали причиною відмови.

 

 

МСА 230 “Аудиторська документація”

 

Рекомендації з вивчення МСА 230.

1. Поняття “аудиторська документація”.

2. Необхідність своєчасної підготовки аудиторської документації.

3. Цілі використання аудиторської документації.

4. Форма, зміст і об’єм аудиторської документації.

5. Відображення важливих питань в аудиторської документації.

6. Документація про відхилення від основних принципів або важливих процедур.

7. Формування остаточного аудиторського файлу.

 

Вступ.

1. Метою цього Міжнародного стандарту аудиту (МСА) є встановлення положень та надання рекомендацій щодо аудиторської документації. Додаток надає перелік інших МСА, що містять вимоги до документації стосовно предмета аудиту та рекомендації.

2. Аудитор повинен своєчасно підготовляти аудиторську документацію, яка забезпечує:

а) достатній та відповідний запис основи для аудиторського висновку;

б) докази того, що аудиторська перевірка виконана відповідно до МСА та застосовних законодавчих та нормативних вимог.

3. Своєчасна підготовка достатньої та відповідної аудиторської документ-тації допомагає підвищити якість аудиту та дозволяє провести ефективну перевірку огляду та оцінку отриманих аудиторських доказів та висновків, зроблених аудитором до остаточного завершення аудиторського висновку. Ймовірно, що документація, підготовлена під час виконання роботи є більш точною, ніж документація, підготовлена в дальшому.

4. Відповідність вимогам цього МСА та іншим конкретним вимогам до документації інших доречних МСА є зазвичай достатньою для досягнення цілей параграфа 2.

5. На додаток до цих цілей аудиторську документацію використовують для багатьох інших цілей, включаючи:

а) допомогу аудиторській групі в плануванні і виконанні аудиторської перевірки;

б) допомогу членам групі, відповідальним за нагляд, в керуванні роботою аудиторів та нагляді за нею, а також виконанні обов’язків з перевірки якості відповідно до МСА 220 (переглянутого) «Контроль якості під час аудиту історичної фінансової інформації»;

в) надання можливості аудиторській групі звітувати про свою роботу;

г) збереження запису питань постійної важливості для майбутніх аудиторських перевірок;

д) надання можливості досвідченому аудиторові виконувати перевірку та огляд контролю якості відповідно до МСКЯ 1 «Контроль якості для фірм, що виконують аудит та огляд історичної фінансової інформації, а також інші завдання з надання впевненості, та надають супутні послуги»;

е) надання можливості досвідченому аудиторові проводити зовнішні перевірки відповідно до застосовних законодавчих, нормативних або інших вимог.

Визначення.

6. У цьому МСА:

а) “ аудиторська документація ” означає запис виконаних аудиторських процедур, отриманих відповідних аудиторських доказів та висновків, яких дійшов аудитор (іноді також використовуються такі терміни, як «робочі документи» та «документи»);

б) “ досвідчений аудитор ” означає особу (незалежно від того, чи є він внутрішнім або зовнішнім аудитором для фірми), яка має достатнє розуміння: процесів аудиту; МСА та відповідних законодавчих та регуляторних вимог; середовища бізнесу, в якому здійснює діяльність суб’єкт господарювання; питань аудиту та фінансової звітності, що стосуються галузі суб’єкта господарювання.