Методичні рекомендації з підготовки до заняття. До першого питання. До найбільш небезпечних злочинів, що впливають на стан громадської безпеки, належать хуліганства та завідомо неправдиві повідомлення про

До першого питання. До найбільш небезпечних злочинів, що впливають на стан громадської безпеки, належать хуліганства та завідомо неправдиві повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності. Вони не тільки негативно впливають на економічний, соціальний та культурний розвиток, ускладнюють криміногенну ситуацію у державі, а й можуть поставити під загрозу проведення на території України заходів місцевого, загальнодержавного та міжнародного значення. Особливо це набуває актуальності у зв’язку з плануванням та проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

Ефективному розслідуванню злочинів сприяє з’ясування даних, що складають криміналістичну характеристику, тобто сукупності криміналістичне значущих елементів, які допомагають найбільш швидкому розслідуванню.

До елементів криміналістичної характеристики хуліганства належать: Спосіб приготування, скоєння та приховування злочину; Місце, час, обстановка, знаряддя та засоби скоєння злочину;Сліди злочину;Особа злочинця;Особа потерпілого.

До другого питанння. Справи про злочини, передбачені ст.296 КК України, при наявності підстав можуть порушуватися по будь-якому вказаному в ст. 94 КПК України приводу. При цьому органи дізнання і слідчі повинні враховувати дві особливості: наявність достатніх даних, які вказують на ознаки кримінально-караного хуліганства, оскільки хуліганські вчинки, в залежності від характеру, ступеня порушення і повторності, можуть тягти за собою як кримінальну, так і адміністративну відповідальність; спрощений порядок провадження в справах про злочини, передбачені ч.І ст.296 КК України, згідно статей 425-431 КПК України – протокольна форма.

До третього питання. Досудове розслідування за злочинами, кваліфікованими у відповідності до ст. 259 КК України здійснюється шляхом проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. У кожному конкретному випадку їх кількість та послідовність проведення визначається, слідчим з урахуванням ситуації, що склалась на відповідний момент розслідування, а також подальших перспектив.

Серед слідчих дій одне з основних займає огляд місця події. Огляд вважається невідкладною, незамінною жодною іншою слідчою дією. Також слід вказати на такі слідчі дії як: обшук, виємка, впізнання, допит та інші.

До четвертого питання.. Дослідча перевірка за фактами надходжень повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності має проводитися в обов’язковому порядку.

Проведення перевірочних заходів, здійснюваних правоохоронцями, має відбуватися за двома напрямками: місцем розташування об’єкту, щодо якого надійшла загроза безпеці; місцем, звідки повідомлення було передане.

Завдання для самостійної роботи:

Під час самостійної підготовки, за наведеною фабулою студенти повинні виконати наступне письмове завдання:

– проаналізувати наведену у фабулі ситуацію та прийняти аргументоване рішення стосовно порушення кримінальної справи;

– за наведеною фабулою сформулювати відповідні версії та скласти письмовий план розслідування кримінальної справи.

 

Фабула: «23 квітня о 22 годині 45 хвилин до чергової частини Чугуївського міськвідділу внутрішніх справ зателефонував директор Новопокрівського будинку культури Сазонов і повідомив, що група молодиків на мотоциклах увірвалася до приміщення, де відбувалася дискотека. Хулігани брутально висловлювались, побили декількох відпочиваючих. В результаті завдано значних матеріальних збитків; тілесні пошкодження одержав керівник вокально-інструментального ансамблю Костянтинов. Його відправлено до лікарні.

На місце пригоди виїхала слідчо-оперативна група. В ході огляду місця події було встановлено: у танцювальному залі будинку культури на підлозі виявили сліди протектора коліс мотоцикла, які сфотографували та вилучили; мали місце руйнування (розбито віконне скло у холі, зірвано штори); пошкоджено електромузичні інструменти (електроорган, підсилювач, дві акустичні колонки); в дерев’яному корпусі звукової колонки виявили уламок леза ножа, який вилучили; на підлозі, біля естради, знайшли шматок гумового шлангу та його також вилучили».

Завдання для індивідуальної роботи..

1. Ознайомитися з особливостями призначення судових експертиз при розслідуванні даної категорії злочинів.

2. Вирішення ситуативних завдань за фабулами, запропонованими викладачем

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Конституція України. – К., 1996.

2. Кримінальний кодекс України. – К., 2001, 167 с.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України (зі змінами на 1 вересня 2010 року). – Х.: ООО «Одиссей», 2010. – 288 с.

4. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого 1992 року № 2135-ХІІ зі змінами і доповненнями, внесеними 13 січня 2000 року // ВВР. – 2000. – 13 січ.

5. Постанова № 10 Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про хуліганство” від 22.12.2006 р.

6. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективи. От теории — к практике. — М.: Юрид. лит., 1988. — 304 с.

7. Альшевский Т.В. Особенности производства по делам о хулиганстве: Учебно-методическое пособие // За ред. В.П. Кашепова. – Москва. – 1970. – 42 с.

8. Бахін В.П., Б.Є. Лук’янчиков Склад і призначення криміналістичної характеристики злочинів // Правничий часопис Донецького університету. – 2000. – №1(4). – с. 39-43

9. Бушкевич Н.С. Классификация способов совершения хулиганства группой лиц // Вестник Академии МВД республики Беларусь. – № 1(15). – Минск. – 2008. – С. 121-125.

10. Бушкевич Н.С. Криминалистическое обеспечение расследования хулиганства, совершенного группой лиц: автореф. дис. на соискание уч. ст. канд. юрид. наук.: спец. 12.00.09. «Криминальный процесс, криминалистика» / Н.С. Бушкевич. –Минск, 2008. – 24 с.

11. Виленский Ю.А. Расследование хулиганства. Автореф. дис. … канд. юрид. наук. (12.00.09.) / Саратов, 1970. – 27 с.

Возгрин И.А. О стуктуре методик расследования отдельных видов преступлений // Возгрин И.А. / Вопросы теории и практики борьбы с преступностью. – Ленинград, 1974. – С. 74-85.

12. Єфімов М.М. Типові слідчі ситуації та відповідний їм напрям дій слідчого при розслідуванні хуліганства / М.М. Єфімов // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2011. – №1. – С. 351-358.

13. Єфімов М.М. Особливості порушення кримінальної справи та обставини, що підлягають доказуванню при розслідуванні хуліганства / М.М. Єфімов // Науковий журнал «Право і суспільство». – 2011. – №1. – С. 245-249.

14. Єфімов М.М. Способи вчинення хуліганства як елемент криміналістичної характеристики злочину / М.М. Єфімов // Науковий журнал «Право і суспільство». – 2011. – №3. – С. 206-210.

15. Кравцов С.Ф. Хулиганство. Предмет преступления // С.Ф. Кравцов / Вопросы теории и практики борьбы с хулиганством. – Ленинград, 1975. – С. 45-55.

16. Криміналістика: Підручник / [В.Д. Берна, В.В. Бірюков, А.Ф. Волобуєв]; за заг. ред. А.Ф. Волобуєва; МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х.: ХНУВС, 2001. – 666 с.

17. Криминалистика: Учебник для вузов / Под редакцией Р.С. Белкина, Москва. – 2001.

18. Криминалистика: Учебное пособие. / Под ред. Н.И. Порубова. – Мн.: Выш. Шк., 1997. – 344 с.

19. Макаренко Є.І., Єфімов М.М., Статіва І.І., Терещенко А.І., Чуріков Д.С. Методика збору первинних матеріалів за фактами порушень громадського порядку, що можуть бути кваліфіковані як хуліганство: методичні рекомендації / Єфімов М.М., Макаренко Є.І., Статіва І.І., Терещенко А.І., Чуріков Д.С. – Дніпропетровськ: Дніпр. держ. ун-т внутр. справ, 2010. – 72 с.

20. Піщенко Г.І. Чи потрібна стаття про хуліганство в КК України? // Право України. – 2001. – №2. – с. 91-92.

21. Піщенко Г.П. Особистість злочинця-хулігана та його основні характеристики // Право України, 1999. - №11. - С. 73

22. Ривман Д.В. К вопросу о личности и поведении потерпевших от хулиганства // Д.В. Ривман / Вопросы теории и практики борьбы с хулиганством. – Ленинград, 1975. – С. 25-36.

23. Чаплинський К.О. Тактика проведення окремих слідчих дій: Монографія. – Д.: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2006. – 306 с.

24. Наказ МВС від 24.092010р. №456 „Про затвердження Положення про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ України».