Матеріали для контролю засвоєння практичних знань і вмінь

(заключний етап заняття – 15%)

Контрольні завдання:

1. За даними ситуаційної задачі обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо ефективності вентиляції у приміщенні.

Задача. При санітарному обстеженні хіміко-фармацевтичного заводу встановлено, що приміщення випарювальної станції має розміри 12м х 10м х 6м. У ньому є 4 вікна (розміром – 4м х 2,2м), у кожному вікні по одній фрамузі (розміри – 1,7м х 4м). На станції є штучна вентиляція, вентиляційних отворів – 4, розмір кожного отвору – 40 см х 60 см. Швидкість руху повітря становить 1,2 м/с, (необхідна кратність повітрообміну складає 7).

2. За даними ситуаційної задачі накресліть розу вітрів та укажіть найбільш сприятливе місце для розміщення стаціонару медико-санітарної частини хіміко-фармацевтичного комбінату.

ТЕМА 6. Схема токсикологічного експерименту. Методи визначення основних параметрів токсикометрії. Методика оцінки комбінованої дії ксенобіотиків. Прогнозування характеру комбінованої дії ксенобіотиків при надходженні в організм

 

Актуальність теми:

Широке застосування хімічних сполук в різних галузях промисловості та побуті призводить до інтенсивного забруднення навколишнього середовища і виникнення захворювань хімічної етіології. Метою наукового обгрунтування і практичного застосування гігієнічних нормативів у вигляді допустимих нешкідливих рівнів - гранично допустимих концентрацій (ГДК) хімічних речовин у воді, атмосферному повітрі, повітрі робочої зони, харчових продуктах, грунті, а також допустимих добових доз (ДДД) є забезпечення здоров'я і працездатності людини протягом усього її життя, а також наступних поколінь. В основі розробки ГДК хімічних речовин лежить їх токсикологічна оцінка в експериментах на лабораторних тваринах та гігієнічна оцінка впливу на якість води, хімічний склад харчових продуктів тощо.

Навчальні цілі:

Знати основні принципи і методи наукового обгрунтування гігієнічних нормативів шкідливих хімічних речовин; види взаємодії ксенобіотиків, типи комбінованої дії та механізми прогнозування комбінованої дії ксенобіотиків на організм.

Засвоїти етапи гігієнічної оцінки хімічних речовин, схему токсикологічного експерименту, основні параметри токсикометрії; типи комбінованої дії ксенобіотиків, методи її оцінки.

Вміти дати гігієнічну оцінку шкідливих речовин за ступенем токсичності і небезпечності, обгрунтувати ГДК хімічних речовин за ситуаційними задачами. Вміти за результатами експериментальних досліджень оцінити тип комбінованої дії, прогнозувати комбіновану дію хімічних речовин на організм.

 

Базові знання, вміння та навики:

Знати фізико-хімічні властивості шкідливих хімічних речовин (біонеорганічна і біоорганічна хімія), взаємозв’язок між забрудненням навколишнього середовища і здоров’ям (загальна гігієна). Механізм біотрансформації речовин в організмі (біохімія), параметри токсикометрії, токсикокінетики, токсикодинаміки. принципи гігієнічного нормування (гігієна).

 

Зміст теми:

Значення гігієнічного нормування шкідливих хімічних речовин. Види нормативів: гігієнічні, технічні, екологічні. Гігієнічне нормування лікарських речовин. Принципи гігієнічного нормування. Cхема токсикологічного експерименту. Токсикометрія. Основні параметри токсикометрії. Поняття про токсикокінетику, токсикодинаміку. Кумуляція, методи її оцінки. Фази розвитку хронічної інтоксикації. Віддалені наслідки дії ксенобіотиків. Алергенна дія ксенобіотиків. Поняття про нейротоксичну, геронтогенну, атерогенну дію хімічних речовин. Етапи гігієнічної оцінки хімічних речовин. Експериментальне вивчення токсичної дії потенційних лікарських засобів. Правила доклінічної безпеки фармакологічних засобів. Поняття про GLP (належна лабораторна практика). Поняття про системне регламентування ксенобіотиків у різних середовищах, аварійні нормативи промислових хімічних речовин. Науково-методична і законодавчо-нормативна документація (методичні рекомендації з гігієнічного нормування, переліки ГДК, ксенобіотиків, лікарських речовин в об’єктах навколишнього середовища).

Поняття про комбіновану, комплексну, поєднану дію. Основні типи комбінованої дії (антагонізм, потенціювання, адитивність). Способи оцінки адитивності за сумою ефектів і сумою доз. Поняття про ізоадитивні і неізоадитивні речовини. Методи визначення характеру комбінованої дії ксенобіотиків за токсичністю (методи Льове, Фінні, методи математичного планування, множинний кореляційно-регресійний аналіз). Метод визначення характеру комбінованої дії за ступенем кумуляції. Комплексний токсикометричний метод. Формула сумаційної токсичності, її застосування в різних галузях гігієни. Особливості комбінованої дії токсичних металів, нітритів і нітратів тощо. Проблеми комбінованої дії алкоголю і хімічних речовин, куріння і хімічних речовин. Механізми взаємодії між ксенобіотиками (хімічна, фізико-хімічна, токсикокінетична, токсикодинамічна). Поняття про інгібітори та індуктори монооксигеназної системи. Прогнозування комбінованої дії.

Рекомендована література:

Основна:

1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995.- С. 138-142, 357-434, 387-385, 395-412.

2. Мізюк М.І. Гігієна. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 210-213.

3. Даценко І.І., Габович Р.Д. профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. - С. 498-503.

4. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001.- С. 308-318.

5. Лекційний матеріал.

Додаткова:

1. Доклінічні дослідження лікарських засобів. Методичні рекомендації / За ред. О.В.Стефанова. – К.: Авіценна, 2001. – 528 с.

2. Балткайс Я.Я., Фатеев В.А. Взаимодействие лекарственных веществ. – М.: Медицина, 1991. – С. 6-30.

3. Голиков С.Н., Саноцкий И.В. Тиунов Л.А. Общие механизмы токсического действия. – Л.: Медицина, 1986. – С. 143-157.