Тема 21. Конституційно-правовий статус органів судової влади в Україні

Мета заняття – опанування здобувача вищої освітими теоретичними знаннями про поняття судової влади та судової системи, конституційні принципи організації судів в Україні та основні ознаки і структуру судової системи.

Кількість годин – 4.

Навчальні питання (завдання) для самостійного опрацювання	Методичні рекомендації для підготовки навчальних питань
Розглянути поняття і юридичну природу судів загальної юрисдикції України; повноваження місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду України.	При розкритті питань даної теми необхідно проаналізувати норми Розділ VIII Конституції «Правосуддя» (ст. 124–131) та норми ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів, яка складається із загальних і спеціальних судів. Цивільне, господарське, адміністративне і кримінальне судочинство в Україні здійснюється судами загальної юрисдикції. Судамии загальної юрисдикції є самостійні державні органи судової влади, що здійснюють правосуддя шляхом цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства відповідно до Конституції та законів України і утворюють єдину систему судів. Виділяють чотири рівні судів: місцеві суди (найбільш доступні для населення, оскільки їх найбільше); апеляційні суди ( діють на рівні областей і вище); вищі спеціалізовані суди і Верховний Суд ( знаходяться у місті Києві).
Охарактеризувати завдання та основні ознаки судової влади; знати правову основу функціонування судів загальної юрисдикції; знати систему судів загальної юрисдикції.	Під судовою владою слід розуміти систему незалежних судів, які в порядку, визначеному законом, здійснюють правосуддя. Система судів загальної юрисдикції представляє собою нормативно упорядковану та структуровану сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду України, що будується на засадах територіальності, спеціалізації та інстанційності і забезпечує здійснення правосуддя в Україні. Судову владу характеризує те, що вона: є особливим видом державної діяльності; є незалежною, самостійною і виключною гілкою влади; здійснюється за визначеною законом процедурою. Положення ч. 1 ст. 125 Конституції України, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» є засадничими і означають принципи організації системи судів загальної юрисдикції: «система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності».
Характеристика підвідомчіості та підсудності у судовій системі, поняття судової ланки і судової інстанції.	Організація системи судів в Україні характеризується розподілом юрисдикції. Під юрисдикцією в контексті судової влади розуміється компетенція, якою наділені тільки суди, щодо розгляду справ і прийняття у них обов’язкових рішень, які є кінцевими в рамках національної правової системи і не можуть бути переглянуті у позасудовому порядку. Підвідомчість – це коло справ, які характеризуються певними юридичними властивостями, в залежності від яких справа підлягає розгляду або загальними судами або спеціалізованими судами або іншими державними органами. До юридичних властивостей, залежно від яких та чи інша справа розглядатиметься тим чи іншим судом загальної юрисдикції (загальним чи спеціалізованим), чи іншим державним органом належать: наявність спору про право; суб’єктний склад учасників спірних правовідносин; зміст спору. Підсудність – це процесуальний порядок віднесення судових справ, що підлягають розгляду і вирішенню по суті до конкретної ланки судової системи і до певного конкретного суду цієї ланки. Тобто розмежування справ за підсудністю відбувається між місцевими судами. Ланка судової системи – це сукупність судів, які мають однакову структуру, організаційну побудову, повноваження й у більшості випадків діють у межах територіальних одиниць, прирівняних за адміністративним статусом. Судова інстанція визначає повноваження окремо взятого суду при розгляді конкретної справи, позначає самостійну стадію, через яку проходить конкретна справа в різних судах. Кожна така стадія, (стадія процесу) відрізняється характерними рисами судочинства.

Теми рефератів:

1. Міжнародно-правові стандарти побудови судової системи.

2. Гарантії незалежності та недоторканності суддів.

3. Судова система України: сучасний стан і перспективи розвитку.

4. Конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції.

5. Принцип безпосередньої участі народу у здійсненні правосуддя, через народних засідателів і присяжних.

6. Дисциплінарна відповідальність суддів.

7. Становлення суду присяжних в Україні

8. Місцеві суди – основна ланка системи судів загальної юрисдикції.

9. Місце і завдання спеціалізованих судів у системі судових органів України.

10. Пленум Верховного Суду України, його склад і повноваження.

 

Аналітичне завдання:

1. Розкрийте правову природу судової влади.

2. З яких елементів складається судова система України?

3. Охарактеризуйте конституційно-правовий статус загальних та спеціалізованих судів.

4. Які вищі спеціалізовані суди вам відомі?

5. Яким є склад Верховного Суду України?

6. Які повноваження має Пленум Верховного Суду України?

7. У чому полягають конституційні вимоги до претендентів на посаду судді суду загальної юрисдикції?

8. Назвіть конституційно-правові гарантії неупередженого вирішення суддями справ.

9. У чому полягають принципи правосуддя і якою є їх система? Розкрийте їх зміст.

10. Які повноваження має Вища рада юстиції?

11. Дайте визначення поняття підсудності.

12. Які види підсудності існують за законодавством України?

13. Який склад місцевого суду?

14. У якому порядку утворюються місцеві суди?

15. Назвіть принципи побудови судової системи.

16. Права і обов’язки голови місцевого суду.

17. Організація роботи в місцевому суді.

18. Який порядок утворення судових палат?

19. Яка система господарських судів в Україні?

20. Який порядок створення господарських судів України?

21. Назвіть систему адміністративних судів в Україні?

22. Який порядок утворення адміністративних судів в Україні?

23. Яка компетенція адміністративних судів?

24. Хто входить до складу Пленуму Верховного Суду України?

25. Який порядок формування Вищої ради юстиції України?

26. Які функції виконує Вища рада юстиції?

27. Заповніть таблицю:

 

Система судів загальної юрисдикції

Види судів	Загальна характеристика

Задачі:

1. Гр. С., звинувачений у скоєні посадового злочину, заявив у суді клопотання про виклик перекладача, вказавши, що судочинство ведеться українською мовою, усі свідки по справі розмовляють українською мовою, а він українську мову розуміє погано.

Порадившись на місці, місцевий районний суд виніс ухвалу про відмову у задоволенні клопотання, мотивуючи своє рішення тим, що підсудний володіє російською мовою, яка е його рідною мовою і тому, у зв'язку з великого схожістю російської та української мов необхідності у перекладачеві немає. Головуючий при цьому роз’яснив підсудному, що якщо окремі слова для нього будуть незрозумілі, то їх йому перекладе один з суддів або секретар судового засідання.

1. Чи відповідають дії суду принципам судової влади?

2. Охарактеризуйте зміст і значення принципу державної мови судочинства.

3. Назвіть правові гарантії реалізації принципу державної мови судочинства.

2. У судді місцевого суду Г. 30 червня завершився 5-річний строк призначення його вперше на посаду. За поданням Голови Верховного Суду України Вища кваліфікаційна комісія суддів України рекомендувала його кандидатуру для обрання Верховною Радою України, надіславши необхідні документи до відповідного комітету Верховної Ради на початку червня. Але розгляд у Комітеті та, відповідно, на пленарному засіданні Верховної Ради України був запланований на початок вересня.

Враховуючи ці обставини, голова суду видав розпорядження, згідно з яким на період до обрання судді Г. Верховною Радою України, доручив йому розгляд справ лише про адміністративні правопорушення.

При вирішенні задачі слід дати відповіді на такі питання:

1. Чи вірне рішення прийняв голова суду стосовно судді Г.?

2. Що означає поняття «спеціалізований суд» і як воно співвідноситься з поняттям «спеціалізація суддів»?

 

3. Зобразіть схематично місце судової влади у конституційній системі «ваг і стримувань» в Україні. Яке значення відіграє судова гілка влади для функціонування конституційної системи розподілу влади? Яка риса судової гілки влади має найважливіше значення для забезпечення її функціонування?

Рекомендована додаткова література

Нормативно-правові акти

1. Про засади державної мовної політики: Закон України від 03.07.2012 р. // Офіційний вісник України. – № 61. – Ст. 2471.

2. Про Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: указ Президента України від 12.08.2010 р. // Офіційний вісник України. – 2010. ‑ № 62. ‑ Ст. 13.

3. Питання мережі місцевих загальних та апеляційних судів: указ Президента України від 20.05.2011 // Офіційний вісник Президента України. – 2011. ‑ № 16. ‑ Ст. 46.

4. Питання мережі господарських судів Україн: указ Президента України від 12.08.2010 // Офіційний вісник України вiд 21.08.2010. – 2010. – № 62. – Ст. 14

5. Про незалежність судової влади: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 // Вісник Верховного Суду України. – 2007. – № 6. – С. 2–6.

6. Рішення Конституційного Суду України у справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу від 01.12.2004 // Офіційний вісник України. – 2004 р. – № 49. – Ст. 62.

7. Рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положень ч. 5 ст. 127 Конституції України у системному зв’язку з ч. 3 цієї статті, ст. 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 12.06.2013 № 4-рп/2013 // Вісник Конституційного суду України. – 2013. – № 4. – Ст. 6.

Спеціальна література

1. Адміністративне судочинство: навчальний посібник / М.В. Ковалів, М.Т. Гаврильців, І.Б. Стахура. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2014. – 596 с.

2. Андрейцев В.І. Судово-правова система в Україні: тектологічні проблеми оптимізації функціонування / В. І. Андрейцев // Вісник Вищої ради юстиції. ‑ 2010. – №1. – С. 15–30.

3. Вільгушинський М.Й. Особливості взаємодії судів загальної юрисдикції з Конституційним Судом України / М.Й. Вільгушинський // Вісник Вищої ради юстиції. – № 2(14). – 2013. – С. 14–25.

4. Вільгушинський М. Особливості процедури взаємодії судів загальної юрисдикції / М. Вільгушинський // Юридичний вісни. – 2013. – № 2. – С. 90–97.

5. Галайденко Т.В. Актуальні проблеми забезпечення незалежності судової влади України / Т.В. Галайденко // Вісник Вищої ради юстиції. ‑ 2010. ‑ №1.– С. 42‑48.

6. Глущенко С. Єдність судової юрисдикції: продовження дискусії у доктринальній площині / С. Глущенко // Право України. – 2015. – №3. – С. 78–86.

7. Глущенко С. Здійснення функції правосуддя вищими спеціалізованими судами України: окремі питання теорії і практики / С. Глущенко // Право України. – 2013. – №8. – С. 242–250.

8. Глущенко С. Концептуальні нариси єдності судової юрисдикції / С. Глущенко // Право України. – 2014. – №11. – С. 219–232.

9. Городовенко В. До питання визначення правової природи та системи принципів судового права / В. Городовенко // Право України. – 2015. – №3. – С. 42–52.

10. Городовенко В. Засади побудови судової системи України / В. Городовенко // Вісник Державної судової адміністрації України. – 2012. – № 3. – С. 12–22.

11. Городовенко В. Реалізація принципів статусу суддів у контексті нового етапу судово-правової реформи / В. Городовенко // Право України. – 2015. – №1. – С. 131–142.

12. Закропивний О.В. Деякі питання територіальної побудови системи судів загальної юрисдикції / О.В. Закропивний // Адвокат. – 2012. – № 1(136).–С. 38–41.

13. Капустинський В. Взаємозв'язок понять «судова влада», «правосуддя» і «судочинство» у контексті сучасного реформування / В. Капустинський, О. Хотинська-Нор // Право України. – 2012. – №9. – С. 363–368.

14. Козюбра М. Система судів України та місце в ній Верховного Суду України в системі вітчизняного судоустрою / М. Козюбра // Право України. – 2012. – №11–12. – С. 15–28.

15. Костюк І.В. Конституційна правосуб’єктність Верховного суду України / І.В. Костюк // Наук. вісн. Ужгородського національного університету: Серія Право. – 2015. – Вип. 31. Том 1. – С. 89–91.

16. Куйбіда Р.О. Реформування правосуддя в Україні: стан і перспективи: [монографія] / Р.О. Куйбіда. ‑ К.: Атіка, 2004. – 288 с.

17. Лобойко Л. Концепція судового права у контексті судового захисту прав і свобод / Л. Лобойко, О. Шило // Право України. – 2015. – №3. – С. 60 – 70.

18. Луць Л. Уніфікація судової практики – важливий засіб забезпечення належного правосуддя / Л. Луць // Право України. – 2012. – №11-12. – С. 144-150.

19. Марочкін І. Судова влада як основний суб'єкт судового права: лекція професораІ. Марочкіна // Право України. – 2015. – №3. – С. 100 – 111.

20. Махніцький О.І. Конституційно-правові принципи судової влади в Україні / О.І. Махніцький // Актуальні проблеми держави і права: збірник наукових праць. – 2014. – Вип. 71. – С. 79–87.

21. Назаров І.В. Судова реформа як частина правової реформи в Україні / І.В. Назаров // Вісник Вищої ради юстиції. – 2011. ‑ № 1 (5). – С. 63‑76.

22. Нестерчук Л.П. Система функцій, що здійснюють суди загальної юрисдикції України / Л.П. Нестерчук // Актуальні проблеми держави і права: збір. наук. праць. – 2014. – Вип. 71. – С. 396–403.

23. Прилуцький С. Судове право як концептуальна основа судової влади України / С. Прилуцький // Право України. – 2015. – №3. – С. 26–41.

24. Рабінович П. Належне доказування як елемент права на справедливий судовий розгляд у судовому праві України (в світлі європейських стандартів) / П. Рабінович, Б. Ратушна // Право України. – 2015. – №3. – С. 87–97.

25. Романюк Я. Правова природа обов’язковості рішень Верховного Суду України та вдосконалення механізму забезпечення єдності судової практики / Я. Романюк, І. Бейцун // Право України. – 2012. – № 5. – С. 122–136.

26. Селіванов А. Конституційність як критерій суспільної довіри до судової влади / А. Селіванов // Право України. – 2014. – № 5. – С. 92–96.

27. Сердюк В.В. Верховний Суд України як найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції / В.В. Сердюк // Вісник Академії адвокатури України. – 2010. ‑ число 2(18). – С. 138‑140.

28. Сердюк В. Судовий процес як фундамент для реформування судової системи / В. Сердюк // Право України. – 2015. – №3. – С. 71–77.

29. Тюріна О.В. Сучасні системи судових і правоохоронних органів (порівняльно-правова характеристика): навч. посіб. / Київський національний ун-т внутрішніх справ. – К.: КНТ, 2008. – 96 с.

30. Харчук В. Проблеми визначення судової підвідомчості у справах про оскарження дій та бездіяльності прокуратури, її посадових та службових осіб під час організації перевірки заяв та повідомлень про злочини / В. Харчук // Юридичний журнал. – 2010. ‑ № 7. – С. 59–63.

31. Чуприна Ю.Ю. Судова влада України: історичні особливості становлення та розвитку / Ю.Ю. Чуприна // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2010. ‑ № 4. – С. 28–32.

32. Юрченко Л.В. Повноваження Верховного Суду України з перегляду судових рішень у кримінальних справах / Л.В. Юрченко, Д.С. Дударев // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Юридические науки». – Том 23 (62). – 2010. – № 2. – С. 277–281.