У залежності від виду матеріалів та обладнання для його зберігання (для спеціальних вантажів).

Зберігання матеріалів в складському технологічному обладнанні:

, 2.19

де та – довжина і ширина однотипного обладнання у плані, м;

– кількість технологічного обладнання, од.

, 2.20

де – місткість одиниці обладнання для зберігання матеріалів

, 2.21

де – геометричний об’єм відповідного обладнання, м³;

– густина розташованого матеріалу, т/м³;

– коефіцієнт заповнення об’єму обладнання матеріалом.

, 2.22

де – висота обладнання для зберігання матеріалу, м.

, 2.23

де – об’єм матеріалу, розміщеного у штабель, засік, стелаж та ін., м³.

Зберігання матеріалів у тарі, контейнерах та піддонах:

, 2.24

де та – кількість вантажних місць відповідно по площі в плані і висоті;

– коефіцієнт нещільності укладки вантажних місць (в середньому ).

При відкритому зберіганні насипних та навалювальних матеріалів на майданчиках:

, 2.25

де – площа нижньої основи штабеля, м²;

– кількість штабелів на складі.

Експедиційна площа складу визначається за формулою

, 2.26

де – площа приймально-сортувального майданчика, м²;

– площа відпускного майданчика, м².

Необхідна площа приймально-сортувального майданчика:

, 2.27

де – надходження матеріалів на майданчик протягом року, т;

– середньодобове надходження матеріалів на майданчик, т;

– коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів (в межах );

– кількість днів знаходження матеріалів на приймальному майданчику ( дні);

– навантаження на 1 м² площі (приймається приблизно в залежності від виду розташованого матеріалу), т/м²;

357 – кількість робочих днів на рік, за винятком державних свят.

Розмір відпускного майданчика визначається за аналогічною формулою, але варто мати на увазі, що коефіцієнт нерівномірності приймається , а замість 357 робочих днів на рік необхідно приймати у відповідності з дійсним періодом роботи складу (підприємства), тобто – кількість робочих днів визначених для перевезення заданого обсягу вантажу:

. 2.28

Службова площа складу розраховується залежно від призначених приміщень:

- керуючись числом працюючого адміністративно-керівного та обслуговуючого персоналу – при штаті 3 робітники площа приміщення приймається по 5м² на кожну людину, від 3 до 5 – по 4м², при штаті більше 5 – по 3,25м² і.т. д.;

- у відповідності з санітарними та будівельними нормативами проектування з кількістю працівників більше 15 чоловік в одну зміну повинні передбачатися побутові приміщення (гардеробні, умивальні, туалетні), майданчики яких визначаються на основі установлених норм.

Площа зайнята піднімально-транспортним та іншим стаціонарним обладнанням , розраховується виходячи із габаритів цього обладнання в плані та проходів для обслуговуючого персоналу.

Допоміжна площа складу , зайнята проїздами та проходами, знаходиться:

, 2.29

де та – сумарна площина відповідно проїздів та проходів, м².

На розміри проїздів та проходів впливає: габарити розташованих на складі матеріалів, розміри вантажообігу; геометричні параметри підйомно-транспортних машин.

Головні проїзди, де переміщуються основні транспортні засоби, повинні розраховуватися виходячи з можливості вільного повороту в них машин, (а також електронавантажувачів, самохідних візків та ін.) за формулою

, 2.30

де – ширина проїздів, см.;

– ширина транспортних засобів, см.;

– ширина зазору між транспортними засобами і стелажами (штабелями) по обидві сторони проїзду ().

Ширина проходів приймається у межах 1 м між стелажами при значних розмірах складу, якщо склад невеликий то площа проходів не розраховується, тобто вона знаходиться в межах площі проїздів..

В кінці цього пункту необхідно показати схему складу, а також розташування всіх визначених будівель та площ.

Висновок до 2-го розділу

У висновках необхідно вказати пропускну здатність пункту НРП та необхідну кількість постів, вказати найбільш прийнятий спосіб розстановки автомобілів та його розміри, вказати кількість контейнерів (піддонів) для перевезення вантажу, а також вказати розрахункові розміри параметрів складу.