Розрахунок параметрів складу

При розрахунках даного розділу необхідно уважно вивчити методику, викладену в спеціальній літературі, яка наведена в списку літературних джерел. Площа складу визначається з урахуванням площі, отриманої раніше при визначенні параметрів вантажного фронту. Необхідно виконати розрахунок складських приміщень для збереження заданого обсягу продукції .

Розрахунок площі складського приміщення виконується наступним чином.

Загальна площа складу дорівнює:

, м²; 2.15

де – корисна площа, зайнята безпосередньо матеріалом (стелажами, штабелями, засіками та ін.);

– експлуатаційна площа, зайнята приймальними та відпускними майданчиками;

– службова площа, зайнята адміністративними, побутовими та іншими службовими приміщеннями;

– площа, зайнята стаціонарним, підйомно-транспортним та іншим обладнанням;

– допоміжна площа, зайнята проїздами та проходами.

При опрацюванні даного пункту необхідно виконувати лише ті розрахунки, які стосуються безпосередньо заданого вантажу.

Корисну площу складу можна розрахувати двома способами:

1) виходячи із допустимого навантаження на площину підлоги (т/м²) залежно від виду вантажу

, 2.16

де – величина встановленого запасу відповідного виду вантажу на складі, т.;

– середньодобове розходження вантажу, т.;

– прийнятий термін зберігання вантажу на складі, діб.

Дані про середнє розрахункове (допустиме) навантаження на площу підлоги складу залежить від кількості поверхів складу та його конструктивних особливостей: в одноповерхових складах т/м²; в багатоповерхових – на другому поверсі т/м²; на третьому – т/м².

Величина встановленого запасу відповідного виду вантажу:

, 2.17

де – обсяг допустимого запасу даного виду вантажу;

– відносні норми відповідно поточного та страхового запасів вантажу, діб.

Норма запасу дорівнює інтервалу між двома черговими постачаннями матеріалу, (може складати від 1-го до 30 діб) а залежить від умов (ритмічності) відвантаження матеріалів постачальниками, часу знаходження вантажу на шляху при переміщенні, режиму роботи підприємства та ін.

У середньому можна прийняти для страхового запасу:

, 2.18

де – коефіцієнт страхового запасу:

– 0,25 – матеріали є постійно на базах і складах і можуть бути отримані в будь-який час у необхідній кількості, або можуть бути легко замінені рівноцінними сорторозмірами, видами матеріалів;

– 0,5 – практично для більшості підприємств;

– 0,75 – для підприємств із безперервним технологічним процесом виробництва.