Методи мікробіологічного аналізу повітря. Мікрофлора повітря виробничих приміщень.

Мікробіологічні методи дослідження повітря. Повітря не є середовищем мешкання мікроорганізмів, а є транзитним середовищем. Мікрофлору повітря можна умовно розділити на постійну, що часто зустрічається, і змінну, представники якої, потрапляючи в повітря з властивих їм місць поширення, недовго зберігають життєздатність. Постійно в повітрі виявляються пігментоутворювальні коки, палички, дріжджі, гриби, актиноміцети, спороносні бацили і клостридії тощо, тобто мікроорганізми, стійкі до світла, висихання. У повітрі великих міст кількість мікроорганізмів більша, ніж у сільській місцевості. Над лісами, морями повітря містить мало мікроорганізмів (у 1 м³ – поодинокі мікробні клітини). Дощ і сніг сприяють очищенню повітря від мікроорганізмів.

У повітрі закритих приміщень мікроорганізмів значно більше, ніж у відкритих повітряних басейнах, особливо узимку, за недостатнього провітрювання. Склад мікрофлори і кількість мікроорганізмів, що виявляються в 1 м³ повітря (мікробне число повітря), залежать від санітарно-гігієнічного режиму, кількості людей, що перебувають у приміщенні, стану їхнього здоров'я та інших умов.

У повітря можуть потрапляти і патогенні мікроорганізми від тварин, людей (хворих і носіїв).

Для мікробіологічного дослідження повітря користуються методами, в основу яких покладені осідання (седиментація) і аспірація. За допомогою седиментаційних методів можна одержати загальне уявлення про мікроорганізми, що зустрічаються в повітрі. Аспіраційний метод застосовується при незначному вмісті мікроорганізмів у відносно невеликих об’ємах повітря або значних коливаннях повітряних мас. При цьому мікрофлора попередньо концентрується (накопичується) у рідкому чи на твердому поживному середовищах.

Метод осідання (седиментаційний). Найпростіший метод бактеріологічного дослідження повітря – метод осідання, що ґрунтується на осіданні бактеріальних часточок і крапель під впливом сили тяжіння на поверхні агару відкритої чашки Петрі. Чашки з м’ясо-пептонним агаром (МПА) експонують 5 – 10 – 15 хв залежно від передбачуваного бактеріального забруднення. Метод осідання не дає точного кількісного уявлення про вміст мікрофлори в повітрі, тому що на відкритих чашках погано уловлюються тонкодисперсні фракції бактеріальних крапель і пилових часточок, а затримуються головним чином великі пилові частинки, що осідають чи прибиваються струмами повітря до поверхні середовища. Тому перерахунок за Омелянським (на поверхню 100 см² агаризованого середовища осідає за 5 хв. така кількість бактерій, що міститься в 10 л повітря) має великі похибки при кількісному вивченні мікрофлори повітря приміщень і абсолютно не придатний для атмосферного повітря, де є великі коливання швидкості його руху. Проте метод осідання може бути використаний коли відсутні досконаліші прилади і методи або коли немає джерела електроенергії. Для розрахунку мікробного числа повітря використовують формулу:

,

де X – кількість мікроорганізмів у 1 м³ повітря; а – кількість колоній у чашці; в – площа чашки (в = 78,5 см²); t – тривалість експозиції; 5 – тривалість експозиції, за якої відбувається осідання мікроорганізмів з об’єму повітря 10 л на площу 100 см²; 1000 – перерахунок на 1 м³.

Найпростіші аспіраційні методи базовані на уловлюванні бактерій рідиною. Через посудину з певним об’ємом ізотонічного розчину NaCl чи водопровідної води продувають (за допомогою повітродувки, пилососа, насоса тощо) певний об’єм повітря. Потім проводять висів на МПА по 0,1 – 0,2 см³ уловлюваної рідини. У разі значного об’єму отриманої суспензії всю її і частину уловлюваної рідини фільтрують через мембранні фільтри № 2 або № 3 з наступним посівом фільтрів на поверхню щільних поживних середовищ. У разі використання таких приладів є можливість визначення числа не лише бактеріальних клітин, а і вірусних часток.

Серед приладів для дослідження повітря приміщень найпоширенішим є прилад Кротова. Механізм уловлювання ним мікрофлори ґрунтується на ударно-прибивній дії струменя повітря, що проходить через вузьку клиноподібну щілину і з великою швидкістю вдаряється об вологу поверхню поживного середовища. У результаті удару аерозолі, що містяться у повітрі, у тому числі пилові часточки і краплі, що містять бактерії, прибиваються до поверхні МПА чи елективних середовищ. Під час відбору проби повітря чашка Петрі обертається разом зі столиком, завдяки чому досягається рівномірне обсіменіння поверхні агаризованого середовища мікрофлорою повітря. Для відбору проб слід підбирати чашки Петрі з плоским дном, а кількість поживного середовища у чашці не має перевищувати 15 см³.

Прилад Кротова характеризується ефективністю уловлювання мікрофлори в пиловій фазі аерозолю, дає чіткі порівнянні результати, простий у роботі, дає змогу за короткий час зробити відбір проб повітря безпосередньо на чашки Петрі з МПА або відповідними елективними середовищами. Продуктивність приладу від 20 до 40 л/хв. Основний його недолік полягає в тому, що він потребує для роботи електроенергію; це обмежує можливості його застосування для дослідження атмосферного повітря. Однак на сьогодні існує можливість використання компактних портативних аспіраційних приладів подібних до приладу Кротова з автономними елементами живлення.