Рекреаційна діяльність у межах природно-заповідного фонду

Відповідно до статті 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", одним із видів використання територій та об’єктів ПЗФ є їх використання в оздоровчих та інших рекреаційних цілях. Це можливе за умови дотримання природоохоронного режиму, встановленого цим Законом та іншими актами чинного законодавства.

Рекреація на природно-заповідних територіях та об’єктах є відтворенням у вільний час витрачених у процесі життєдіяльності (трудової, навчальної, побутової) розумових, духовних і фізичних сил людини, що здійснюється шляхом загальнооздоровчого, культурно-розважального і пізнавального відпочинку, туризму, санаторно-курортного лікування, любительського та спортивного рибальства і полювання, фізичної культури і спорту.

До установ ПЗФ України, які організовують і здійснюють рекреаційну діяльність, відносяться національні природні парки (НПП), біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки (РЛП), парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, ботанічні сади, зоопарки, дендропарки. Серед них найбільш вдало філософська проблема суперечності між збереженням природного довкілля тайого рекреаційним використанням вирішується в категоріях національного природного і регіонального ландшафтного парків. Із цього погляду названі форми заповідання є на даний час найбільш соціально корисними й економічно вигідними.

Рекреаційна діяльність на територіях установ,іншихтериторіяхта об’єктахПЗФполягає в забезпеченні попиту населення в оздоровленні та відпочинку, туризмі, санаторно-курортному лікуванні, любительському та спортивному рибальстві і полюванні тощо. Вона організовується спеціальними підрозділами адміністрацій установ, власниками чи користувачами територій та об’єктів ПЗФ, що беруть на себе відповідальність за їх охорону та збереження, а також іншими підприємствами, установами, організаціями та громадянами на підставі угод про рекреаційну діяльність з адміністраціями установ, власниками чи користувачами територій та об’єктів ПЗФ. Якщо рекреаційна діяльність в межах установи ПЗФ України здійснюється на умовах оренди, то кошти, одержані від неї, розподіляються на договірних засадах, що визначаються в договорі про оренду.

Адміністрації установ ПЗФ разом з науково-дослідними, навчально-освітніми організаціями можуть розробляти спільні програми та укладати угоди про проведення спільних заходів, учбових та виробничих практик з туристичного менеджменту, готельного господарства тощо. Вони практикують діяльність, спрямовану на укладення багатосторонніх та двосторонніх міжнародних угод у галузі рекреації, сприяють стажуванню українських фахівців за кордоном.

Рекреаційна діяльність організовується відповідно до функціонального зонування національних природних і регіональних ландшафтних парків, біосферних заповідників, а також в межах парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, зоопарків, дендропарків. Як науково-пізнавальна та освітньо-виховна рекреація вона може практикуватися в охоронних зонах природних заповідників (спостережні вежі з відповідним оптичним облаштуванням, об’їзний кінний туристичний маршрут верхи чи на тачанці тощо), або в середині заповідника на еколого-освітніх стежках, в музеях, культових об’єктах тощо у супроводі екскурсовода чи працівників служби охорони. В територіальних межах заказників і пам’яток природи вона може здійснюватися при умові забезпечення їх охорони та збереження відповідно до положення про заказник та охоронних зобов’язань власників або користувачів земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів, оголошених заказником чи пам’яткою природи.

Екскурсійна діяльність у межах природно-заповідного фонду України становить собою різновид рекреаційної діяльності щодо організації подорожей, які не перевищують 16 годин (в межах світлої частини дня), тобто без ночівлі (без розбиття наметів і розкладання вогнищ), у супроводі фахівця-екскурсовода за заздалегідь складеними маршрутами для ознайомлення з визначними місцями, пам‘ятками природи, історії, культури, музеями тощо. Гід (екскурсовод), який надає учасникам подорожі екскурсійно-інформаційні, організаційні та інші послуги повинен володіти фаховою інформацією про місцеперебування, визначні місця, об‘єкти показу, а також мовою своєї країни чи мовою іноземних туристів або загальнозрозумілою для них мовою.

Важливою формою рекреації є туризм. Розрізняють багато видів туризму, але серед них для туристичних форм діяльності в межах заповідних територій є екотуризм. Він об’єднує всі ті види туризму, які орієнтовані на довготривале збереження природного довкілля (зокрема, заповідних ландшафтів), формування інтелектуально-гуманістичного світогляду, налагодження гуманних стосунків з місцевим населенням та органами самоврядування, поліпшення фінансово-економічного благополуччя регіонів. Ці цілі екотуризхму найбільш ефективно й повно реалізуються на рекреаційних територіях національних природних парків, біосферних заповідників, регіональних ландшафтних парків, ландшафтних заказників тощо.

Стратегічна мета екотуризму - лімітована потребами збереження довкілля рекреаційна діяльність. Загальним правилом екотуризму, що відрізняє його від “традиційного” туризму є наявність досить жорстких правил поведінки, значно жорсткіших, ніж на звичайних туристських маршрутах.

Пріоритетного значення набуває сільський зелений туризм, здійснюваний на територіях ПЗФ України при спільній рекреаційній (туристичній) діяльності сільських господарів та адміністрацій установ ПЗФ.

Рекреаційними територіями природно-заповідного фонду єділянки суші і водного простору, призначені для організації масового відпочинку й оздоровлення населення, туризму, любительського та спортивного рибальства і полювання, фізичної культури та спорту, і які при наявності природних лікувальних факторів можуть використовуватися для санаторно-курортного лікування. Потрібно зазначити, що відповідно до функціонального зонування національних природних парків рекреаційна діяльність у зоні стаціонарної рекреації може здійснюватися екстенсивним чи інтенсивним шляхом.

На територіях екстенсивної рекреації з метою огляду місцевості та відпочинку головним чином створюються туристські маршрути, екскурсійні та прогулянкові еколого-освітні стежки (лінійні, радіальні, кільцеві), обладнуються місця для ночівлі (хижі, бівуачні стоянки) тощо. В цій підзоні на спеціально виділених та відповідно обладнаних ділянках дозволяється любительське та спортивне рибальство, збирання грибів, дикорослихплодів і ягід, фотомисливство (“тихе полювання”). Ці види діяльності здійснюються під екологічним контролем працівників (рейнжерів) служби державної охорони національних природних парків.

На територіях інтенсивної рекреації на базі розміщених тут рекреаційних закладів можуть створюватися: гірськолижні комплекси, до складу яких входять лижні поля, траси, канатні (крісельні, бугельні) підйомники, трампліни, льодові стадіони тощо. Зарубіжний досвід свідчить також, що привабливими та економічно вигідними закладами є рекреаційно-акваторіальні комплекси (“акварелі”), до складу яких входять пляжі, зупинки для яхт і човнів, елінгі, готелі та об’єкти обслуговування.

Серед вітчизняних національних природних парків заслуговує на увагу досвід створення місць і зон відпочинкувКарпатському НПП. Однією з найкращих серед рекреаційних зон є “Воротищі” площею 15 га, що знаходиться в селі Микуличин. За часів князювання Данила Галицького в цьому районі була розміщена сторожова вежа воєводи Микули. Тому “Воротищі” сплановані за принципом розміщення і будівництва сторожових постів тих часів. Вони поділені на дві підзони: перша - історично-інформаційна з відповідним павільйоном, друга - рекреаційно-розважальна з колибою, джерелом цілющої води, художньо обладнаними місцями для відпочинку.

В рекреаційних зонах парку нині обладнано та функціонують 12 науково-пізнавальних туристських маршрутів та еколого-освітніх екскурсійних стежок загальною протяжністю 400 км (з них 110 км - марковані). Популярними в межах парку є маршрути на о. Несамовите, г.Маковиця, г.Хом’як і, звичайно, на Говерлу (див бокс 5.6, рис.5.1).

Бокс 5.5. Еколого-освітня стежка "На гору Говерла"

Стежка створена в Карпатському НПП, її довжина - 10,5 км, висота над рівнем мор початкової точки - 950 м, кінцевої точки - 2061 м, тривалість переходу - 5 годин.

Маршрут починається від контрольно-пропускного пункту Говерлянського заповідного лісництва в Завоєлі і проходить по широкій лісовій дорозі вздовж долини р. Прут. Річище крутими схилами підходить до дороги. Майже всі ліси вздовж маршруту - смерекові, рідше з ялиці. Поодиноко зустрічаються бук, явір. На заплаві Прута поширені сіровільшанники. Мішані ліси супроводжують туристів до висоти 1100 м н.р.м. В урочищі Форещанка долина Пруту розширюється. З правого боку знаходиться форельне господарство Ворохтянського держлісгоспу. Далі по долині, зліва від дороги, крізь стіну лісу проглядаються будиночки та пости спостережень ландшафтного стаціонару географічного факультету Львівського університету. Дорога все крутіше піднімається догори й виходить до навчально-спортивної бази "Заросляк", від якої прямує через типовий смерековий праліс. Вік окремих дерев тут - 200-300 років, а їх висота сягає 30 метрів.

При піднятті до своєї верхньоїмежі(1400-1450 м н.р.м.) ліс рідшає. У цьому місці стежки слід звернути увагу на те, що приполонинські ліси, приймаючи на себе сильні вітри, снігові лавини, є своєрідним форпостом для розміщених нижче деревостанів. Через це вони заслуговують всебічної охорони та відновлення. Зліва відкривається вид на велику долину, де бере свій початок ріка Прут. Витікаючи із невеликого болітця і стікаючи по стінці верхнього кару кількома струмками, Прут утворює водоспад "Гук".

З висоти 1800 м н.р.м. починаються альпійські луки. Звідси відкривається велична панорама Карпат. На північ і північний захід видно хребти Горган з їх вершинами: Сивуля, Довбушанка, Хом'як, Синяк. На південний схід від Говерли протягнувся хребет Чорногора, з півдня - пролягла долина Білої Тиси, а з заходу видніється купол Петроса (2020 м н.р.м.).

Отже еколого-освітня стежка “На гору Говерла” спроектована таким чином, що окрім морального задоволення від підняття на найвищу вершину України, путівник має можливість простежити зміну рослинних поясів Карпат, побачити визначні природні об’єкти, ознайомитися з природними процесами, типовими для Карпат, а також помилуватися величною панорамою Карпатських гір.

 

Рис. 5.1 – Схема еколого-пізнавальної стежки “На гору Говерла”

 

Природні умови Карпатського НПП сприятливі для розвитку зимової рекреації, зокрема гірськолижного спорту. Професійно підготовлені туристи можуть скористатися гірськолижними трасами: гірського слалому в Татарівському та біатлонною в Яблунецькому лісництвах парку. У Ворохті щороку відбуваються міжнародні змагання із стрибків з трампліну на “Кубок Карпат”, змагання на першість України з біатлону, лижних гонок і двоборства.

Досвід організації водних видів відпочинку має НПП “Подільські Товтри”. Тут на берегах Дністровського водосховища, головним чином у зоні Бакотської затоки, створюються невеличкі туристичні притулки для комплексного обслуговування туристів (харчування, зв’язок, прокат турспорядження, ночівля, розваги тощо), які мандрують по водосховищу на плавзасобах. Серед останніх використовуються байдарки, каное, катамарани, яхти, а особливо – плавучі дачі. Є також можливість плавати по Дністровському водосховищу на комфортабельному дебаркадері з зупинками у мальовничих місцях.

Як свідчить зарубіжний та вітчизняний досвід, рекреаційна діяльність у межах ПЗФ може здійснюватися ефективно при забезпеченні наступних передумов:

· законодавче оформлення рекреаційної діяльності,

• впровадження економічного механізму надання платних рекреаційних послуг та створення їх якісного асортименту,

· залучення приватного сектора до рекреаційно-туристичного підприємництва,

· створення сервісної рекреаційно-туристичної інфраструктури,

· розробка (опис, нанесення на картографічну основу) і облаштування туристських маршрутів та екскурсійних стежоквідповідно до пейзажного різноманіття ландшафтів,

• організація рекламно-видавничої та інформаційної діяльності.

На даний час більшість вітчизняних національних парків поки що обмежуються популяризацією еталонів природи шляхом екскурсійної діяльності, просвітницько-краєзнавчої роботи. Екскурсії маркованими екоосвітніми стежками з короткостроковим відпочинком (без розбиття наметів і розкладання вогнищ) у спеціально об лаштованих місцях належать до найбільш пріоритетного виду рекреаційної діяльності в Шацькому і Карпатському НПП, НПП “Святі Гори”.

Влаштування в межах природоохоронних територій екологічних стежок і туристських маршрутів здатне вирішити два важливих завдання. По-перше, забезпечити відвідувачам НПП та інших природоохоронних установ якнайповніше ознайомлення з її ландшафтами, цінними природними та культурними об’єктами тощо, а по-друге мінімізувати вплив рекреації на природне середовище заповідних територій. Останнє завдання має особливе значення, оскільки обмеження негативного впливу рекреантів на природне середовище можливе тільки при допустимих величинах рекреаційних навантажень. Екологічні стежки та маршрути обмежують ці навантаження завдяки каналізації потоків рекреантів по території природоохоронних установ. При цьому зосередження основної маси відпочиваючих та туристів вздовж стежок та маршрутів вимагає особливо ретельного планування цих туристичних об’єктів.

Екологічна стежка – спеціальний маршрут, який формується на територіях ПЗО з метою демонстрації природоохоронних, естетичних та культурних цінностей. Такі маршрути можуть проходити через урбанізовані, індустріальні, сільськогосподарські ландшафти. Формуванню екологічної стежки передує екологічна експертиза її, розробка та затвердження документації (погодження з користувачем на відведення земель та створення екологічної стежки, встановлення щитів, аншлагів тощо). Протяжність маршрутів обмежена (не більше 2 км). На маршруті формують зупинки-станції, але основна частина їх проходить через природні ділянки. Важливо маршрут прокладати так, щоб оминати найбільш вразливі екосистеми, види флори та фауни, геологічні утворення. Також необхідно враховувати сезонні особливості розвитку живих організмів (гніздування, цвітіння алергенів, нерест тощо) і, при необхідності, призупиняти активне антропогенне навантаження.

На маршруті можуть бути розміщені рекреаційні та санітарно-гігієнічні об’єкти. Інформаційні стенди, аншлаги, знаки розташовують по всьому маршруту для забезпечення попереджувальної, пізнавальної інформації (схема маршруту та напрями, відстані, цінності, правила поведінки, перестороги та попередження щодо різних явищ чи об’єктів на маршруті, витяги із законодавчих документів, малюнки, знаки), при цьому враховується їх естетичність та оптимальне сприйняття.

Кожна стежка повинна мати свою назву, номер, маркування (у вигляді спеціальних стандартних знаків-символів стежки, смужок чи кружків, що розміщують на деревах, скелях, дорозі, не пошкоджуючи їх). Для кожної стежки видають путівник, де подається інформація про історію створення, природні та істотко-культурні, культові чи інші цінності, описується маршрут, наводиться картосхема, правила поведінки, зразки знаків, окремі краєвиди, фото рослин, тварин, інших об’єктів, що можуть зустрітися на маршруті.

Екскурсії на екологічних стежках можуть проводитися фахівцями заповідних установ і спеціально підготовленими екскурсоводами. Відвідування може бути без супроводу екскурсовода, але природоохоронна установа може надавати в оренду програвачі чи касети з інформацією.

Стан екологічної стежки постійно контролюється, проводяться реконструкції, оновлення обладнання, а також проводиться перевірка дотримання природоохоронного законодавства та правил поведінки відвідувачів.

Для просторового обмеження рекреаційних навантажень вздовж трас туристських маршрутів та екологічних стежок пропонується влаштовувати природозахисні лінійні коридори шириною до 20 м, які повинні стримувати вільне пересування відвідувачів парку поза туристською трасою чи екскурсійною (прогулянковою) стежкою. В межах національних парків відповідно до проектів організації їх території можуть прокладатись ландшафтно-маршрутні коридори вздовж туристських трас, що зв’язують рекреаційні центри і, залежно від особливостей рельєфу, являють собою смуги шириною від 10 м до 10км.

Так, у Шацькому НПП між озерами Пісочне і Перемут закладена еколого-пізнавальна стежка “Лісова пісня”. Стежка проходить лісовими ландшафтними комплексами парку. Її протяжність 5,6 км з 18 видовими пунктами. На березі о.Світязь поблизу затоки Бужня прокладена еколого-пізнавальна стежка “Світязянка” довжиною 5,2 км. Обидві стежки облаштовані для тимчасового відпочинку малими архітектурними формами, інформаційно-охоронними знаками і щитами. З метою оптимального регулювання потоку рекреантів у найближчій перспективі планується обладнати ще 3 еколого-пізнавальні стежки: в зоні відпочинку “Гряда” (довжина 3 км), біля озера Пулемецьке (4 км) і в урочищі “Венське” (4,5 км). Також доцільно відновити кінний 15-ти денний туристичний маршрут, що існував у 1980-ті роки.

До популярної рекреаційної діяльності у межах ПЗФ відносяться такі різновиди туризму як пішохідний (Ужанський НПП), лижний, включаючи гірськолижний (НПП “Вижницький”, “Сколівські Бескиди”),прогулянки, подорожі на велосипедах і кінний туризм(НПП “Синевир”).Водний туризм, зокрема спуск гірською річкою на надувних плотах, човнах, катамаранах (рафтінг), має перспективу у НПП “Вижницький”, на р. Черемош, а подорож на яхті, катання на водних лижах, віндсерфінг, прогулянки на човнах - у Шацькому НПП, на Шацьких озерах.

Для науково-пізнавального спелеотуризму (екскурсії і мандрівки у карстові печери) в НПП “Вижницький”особливий інтерес становлять унікальні геоморфологічні пам’ятки природи - печера Довбуша у гребені гірського пасма Берізка та десятиметровий кам’яний міст у районі Протятого каміння, в Соколиній скелі, а також печера “Попелюшка”, що на кордоні з Молдовою.

В усі часи традиційно елітним рекреаційним заняттям людини було полювання. Для цього виду рекреаційної діяльності зараз створюються належні умови в НПП “Синевир”, Деснянсько-Старогутському. Так, в Азово-Сиваському НПП на степовому острові Бірючий з його різнотрав’ям здобутком мисливця може стати лань, благородний олень, муфлон, кулан. З мисливських птахів в межах парку акліматизовано фазана звичайного, чисельність якого сягає кількох сотень. Крім того на острові знайшли чудові умови для свого проживання аборигенні види мисливської фауни – заєць–русак, лисиця, єнотовидний собака, чисельність яких доводиться навіть регулювати.

Любительське і спортивне рибальство відноситься до престижних видів рекреації в національних природних парках України. Найбільше це стосується Шацького НПП, у водах озер якого водиться більше 30 видів риб. Серед них – вугор, завдяки якому Шацькі озера набули серед рибалок особливої популярності. Відносна віддаленість автомобільних шляхів і важка доступність до більшої частини берегової смуги озер Шацького НПП, будучи істотною перешкодою для прихильників пляжного відпочинку, забезпечують рибалкам “дику” тишу, зручне місце для рибної ловлі і розбиття наметів.

Екстремальна рекреація набуває зараз усе більшої популярності. До неї відносяться такі заняття, як підводне полювання з аквалангом, екскурсії до підводних печер і гротів (підводний туризм, або дайвінг), парапланеризм, прогулянки чи подорожі на повітряних кулях (балунінг), на дельтаплані (дельтапланеризм), стрибки з прив’язаним тросом, скелелазіння (альпінізм). Чимало українських природоохоронних територій та об’єктів володіють чималим потенціалом для розвитку різних видів екстремального туризму. Так, у НПП “Подільські Товтри” влітку 2002 року був проведений один із етапів Міжнародного фестивалю повітроплавання – змагання на Кубок Поділля, під час яких було здійснено 14 польотів повітряних куль над Кам’янцем-Подільським. Цікаво, що тут, через р. Смотрич, знаходиться єдиний в Європі міст, висота якого дозволяє здійснювати під його склепінням проліт повітряних куль. Цей міст має місцеву назву “Лань, що біжить”.

До рекреаційної діяльності у межах ПЗФ належить надання громадянам послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру з використанням природних лікувальних ресурсів. Такі та цілий ряд інших послуг, направлених на відновлення людського організму, надаються суб’єктами рекреаційної діяльності.

Суб’єкти рекреаційної діяльності на територіях установ, іншихтериторіяхта об’єктах природно-заповідного фонду - це підприємства, установи, організації, громадяни, що користуються природними та соціально-економічними (історико-культурними) рекреаційними ресурсами ПЗФ при здійсненні підприємницької діяльності, пов’язаної з наданням рекреаційних послуг. Вони здійснюють свою діяльність за наявності відповідних ліцензій, дозволів (виданих у встановленому законом порядку) на спеціальне використання природних рекреаційних ресурсів у межах затверджених лімітів.

Суб’єкти рекреаційної діяльності можуть здійснювати свою діяльність за рахунок використання певних ресурсів. Ці ресурси мають назву рекреаційних. Рекреаційні ресурси територій та об’єктів природно-заповідного фонду складають природні та соціально-економічні (історико-культурні) засоби і можливості задоволення потреб населення в оздоровленні та відпочинку.

На природні лікувальні ресурси, або бальнеоресурси, зокрема цілющі мінеральні води, багата територія національного парку “Вижницький”. В урочищі Лужки, що в річковій долині Виженки, на правому її схилі, знаходиться рідкісне, одне з трьох в Європі щодо хімічного складу джерело мінеральної води. Вода джерела містить понад 20 терапевтично активних іонів різних мікроелементів (кобальт, нікель, марганець). Ще за австрійської доби цією водою лікували хвороби шлунково-кишкового тракту. При її вживанні різко підвищується апетит і поліпшується обмін речовин в організмі. Але вона не придатна для промислового розливу у пляшки, тому що втрачає лікувальні властивості на протязі 2-4 годин. Адміністрація парку планує обладнати джерело бюветами.

В умовах розвитку товарно-грошових відносин суб’єкти рекреаційної діяльності на території ПЗФ України мають сприйняти та “вписатися” у ринкове середовище. Отож, нагальним є реструктуризація існуючої системи рекреаційного господарювання, підвищення ефективності використання рекреаційного “продукту” ПЗФ, який має певну споживну вартість.

Продукція об’єктів ПЗФ – це особливий вид товару (послуги), реалізація якого може зайняти пріоритетне місце у формуванні їх власних фінансових ресурсів. Важливе місце в товарній продукції ПЗФ посідають послуги, пов’язані з оздоровленням і відпочинком населення (рекреаційні). Рекреаційні послуги характеризуються споживними властивостями і вартістю, що реалізується в діяльності, спрямованій на задоволення потреб людей у загальнооздоровчому, культурно-розважальному і пізнавальному відпочинку, туризмі, санаторно-курортному лікуванні, інших формах рекреації, і процес створення якої збігається з її споживанням відпочиваючими (туристами) та уречевлюється в продуктах їх подальшої трудової діяльності.