Вимоги до написання реферату

Як відомо, реферат є формою закріплення й контролю знань й навичок, здобутих магістрами в процесі їх практичної діяльності під час аудиторної роботи на лекціях, семінарських заняттях, під час виконання ними самостійної поза аудиторної роботи.

Мета написання реферату полягає у наочній демонстрації студентом відповідного рівня опанування фактографічними матеріалом з навчальної дисципліни «Філософія науки» «Філософія науки та інноваційного розвитку», конкретними теоретичними знаннями, практичними навичками й аналітичними вміннями концептуальної інтерпретації різноманітних фактів, явищ та процесів, що відображають проблемні аспекти курсу.

У відповідності до вимог вищої школи магістр повинен показати під час написання реферату належний комплекс практичних вмінь з евристичного пошуку наукової літератури, що містить необхідну інформацію з відповідної проблематики. Одночасно, в процесі роботи над матеріалами, що містять фактографічну базу, студент повинен продемонструвати свої аналітичні здібності щодо всебічної інтерпретації фактів, явищ та процесів, вміти сформувати своє ставлення до них, зробити оригінальні ґрунтовні узагальнення й самостійні висновки, які висвітлюють сутність теоретичного ядра відповідної наукової проблематики. Реферат повинен мати прикладний характер, бути орієнтованим на вирішення конкретних практичних аспектів проблеми. Підготовка щодо написання реферату починається з визначення низки дослідницьких завдань, які постають перед магістром в процесі організації евристичного пошуку та формування фактографічної бази:

- дослідження загального стану розробки обраної тематики в наукових публікаціях та фаховій літературі з курсу «Філософія науки», «Філософія науки та інноваційного розвитку»;

- визначення проблемного кола практичних дослідних завдань;

- вміти скласти план викладу фактографічного матеріалу;

- докладне дослідження інформаційних та статистичних даних, які відображають сутність теми реферату, їх аналітичне вивчення;

- аргументований й концептуально послідовний виклад загального фактографічного матеріалу в логічній послідовності;

- розробка та обґрунтування висновків, які відображають розкриття внутрішніх зв’язків між явищами та процесами з обраної проблематики.

Тема реферату обирається магістром самостійно, виходячи із запропонованого викладачем загального переліку.

Відзначимо, що студенти мають право крім даних тем з базового курсу, самостійно обирати власну проблематику, аспекти якої викликали у них практичне зацікавлення своїм теоретичним та прикладним характером, беручи до уваги його актуальну значущість в контексті викладу загального курсу академічної дисципліни.

Студент самостійно готує реферат, підбираючи необхідну фахову та загальнонаукову літературу, яка висвітлює різні проблемні рівні обраної тематики. У разі виникнення нагальних проблем або практичних утруднень з підбором необхідної літератури, змістовним розширенням джерельної бази, теоретичними складностями її аналітичної інтерпретації магістр може за необхідності отримати докладну консультативну-методичну допомогу від викладача щодо остаточного формування теми реферату, його плану, мети, практичних завдань, пошуку літератури, тощо.

Реферат оформляється у відповідності до вимог вищої школи та здається викладачеві на перевірку у чітко встановлений термін в паперовому вигляді. В разі виникнення запитань щодо текстуальної частини реферату, зроблених узагальнень та теоретичних висновків, викладач має право провести співбесіду зі студентом, з метою з’ясування рівня та характеру опрацювання студентом фахової літератури.

Науково-теоретичний рівень реферату досягається за рахунок ретельного аналізу питання, що досліджується, з урахуванням сучасного розвитку наукового пізнання, сучасних підходів, методів й теоретичних узагальнень, оперування об’єктивною та раціональною аргументацією, наведення характерних прикладів, доказових фактів щодо обґрунтування об’єктивності зроблених самостійних та оригінальних висновків.

Структура реферату:

Стиль викладення матеріалу має бути науковим, містити необхідні наукові категорії та терміни.

Фактографічний матеріал текстуально розподіляється рівномірно у відповідності до плану реферату у відповідності до змістовних частин:

У вступі мають бути докладно обґрунтовані та визначені актуальність, практичне значення обраної теми реферату, сформульовані мета й дослідницькі завдання з тематики. Далі магістр повинен викласти основну фактографічну частина, де ним повинна бути розкрита тема реферату шляхом послідовного та змістовного висвітлення основних питань. При цьому необхідно зосередити увагу на аналізі поставлених питань в фаховій літературі з висновками щодо їх теоретичної та практичної значущості. З цією метою варто залучити практичний фактографічний матеріал (особливо там де він корелюється з науковими інтересами магістра та його магістерської наукової роботи). Наприкінці реферату, після викладу основної частини вміщуються висновки. В них студент повинен на достатньому теоретичному рівні сформулювати: а) науково-теоретичні та практичні підсумки проведеного аналізу за проблематикою реферату; б) теоретичні та практичні рекомендації, що випливають з проведеного аналізу. Вони мають логічно пов'язуватися із змістом викладеного матеріалу. В разі необхідності реферат може містити в своїй структурі додатки, які можуть відображати матеріали, що розкривають певні методичні розробки, результати досліджень, анкети опитування, а також таблиці, статистичні дані, діаграми, на які магістр посилається в тексті реферату тощо. В окремих випадках, коли тематика реферату пов’язана з власними науковими дослідженнями та розробками магістр повинен наприкінці вмістити необхідний глосарій, список скорочень у відповідності до стандартів вищої школи. В списку літератури магістр вміщує джерела та фахову літературу за абеткою, якою він користувався під час написання реферату.

Оформлення реферату

Обсяг реферативної роботи має складати – 15-20 сторінок машинописного тексту. До загального обсягу роботи не входять примітки, різні додатки, глосарій, список використаних джерел, таблиці та ілюстрації, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів підлягають суцільній нумерації. Реферативна робота має бути акуратно надрукована з дотриманням стилістичних і граматичних норм української мови. У тексті обов'язково повинні міститися точні посилання на літературу та інші джерела, що використовувалися при підготовці реферату.

Текст реферативної роботи викладається державною мовою на стандартних аркушах формату А-4(210 х 297).

Робота друкується шрифтом Times New Roman, 14 кеглем; вирівнювання – “За шириною”; міжрядковий інтервал “Полуторний” (1,5 Lines); абзацний відступ – п’ять знаків (1,25 см); верхнє і нижнє поле – 2 см., ліве – 3 см, праве – 1 см. Абзацний відступ має бути однаковим у всьому тексті і дорівнювати п'яти знакам (1,25 см).

Скорочення слів та словосполучень мають відповідати чинним стандартам з бібліотечної та видавничої справи.

Розділи та підрозділи мають містити заголовки, які належить точно відтворювати у змісті. Заголовки розділів, як правило, розміщують посередині рядка. Назви розділів друкують великими літерами без розділових знаків у кінці, без підкреслень. Заголовки розділів слід починати з належного відступу.

Абзацний відступ має бути однаковим у всьому тексті і дорівнювати п'яти знакам (стандартний відступ, визначений текстовими редакторами на ПК).

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Переносу слів у заголовках розділів слід намагатися уникати, як й висячих рядків наприкінці сторінки. Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом, при друкованому виготовленні письмової роботи, повинна становити не менше двох рядків.

Нумерація сторінок має бути наскрізною у всьому тексті реферативної роботи. Порядковий номер сторінки позначають арабською цифрою і проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки чи рисок. Титульний аркуш включається до загальної нумерації сторінок письмової роботи, але номер сторінки на титульному аркуші, як правило, не проставляють. Розділи слід нумерувати також арабськими цифрами.

При використанні літературних джерел в тексті письмової роботи можуть бути два варіанти посилань на них. Перший – це посторінкові посилання (виноски): коли на сторінці цитується джерело, то внизу цієї сторінки під основним текстом наводиться бібліографічний опис літературного джерела і вказується сторінка. Другий – коли в разі посилання на літературне джерело у квадратних дужках вказується його порядковий номер у списку літератури та конкретна сторінка, наводиться цитата, точні цифри, дані, наприклад [3, с. 17].

Ілюстративний матеріал – малюнки, графіки, схеми тощо слід розміщувати безпосередньо після першого посилання на нього в тексті. Якщо графік, схема, таблиця не поміщається на сторінці, де є посилання, їх подають на наступній сторінці. На кожний ілюстративний матеріал мають бути посилання в тексті.