Хто із представників філософії науки ХХ століття ввів до наукового обігу поняття «методологічного анархізму», антиавторитаризму?

1) К. Поппер

2) О. Конт

3) Т. Кун

4) І. Лакатос

5) П. Фейєрабенд.

 

22. Методологічні установки філософії науки, у відповідності до якої розвиток знання відбувається шляхом поступового додавання нових положень до накопиченої суми істинних знань:

1) сцієнтизм

2) антисцієнтизм

3) кумулятивізм

4) неораціоналізм

5) раціоналізм.

 

Хто з німецьких філософів-класиків здійснив революційний переворот у філософії, переніс увагу дослідника з об'єкта пізнання на сам суб'єкт, який здійснює пізнання?

1) Г. Гегель

2) І.Кант

3) К.Маркс

4) І.Фіхте

5) Л.Фейєрбах

 

24. Під терміном науково-дослідна програма розуміється:

1) Одна наукова теорія, яка охоплює своїми принципами інші теорії.

2) Серія змінних одна одну теорій, що об’єднанні певною сукупністю базисних ідей та принципів

3) Програма наукових досліджень

4) Система теоретичних базисів, які визначають вектор розвитку програми.

 

25. К. Поппером була сформулювала та обґрунтована проблема демаркації знання? В чому її сутність:

1) Розмежування досвіду від наукового знання.

2) Розмежування раціоналізму та емпіризму.

3) Розмежування наукового знання від ненаукового.

4) Розмежування теоретичного та емпіричного знання.

5) Розмежування чуттєвого та раціонального пізнання

 

Тестові завдання для поточного контролю з курсу «Філософії науки та інноваційного розвитку»

 

Варіант 2

 

1. Методологічна програма яка орієнтована на вирішення проблеми єдності наукового знання на основі опрацювання загальної для всіх наукових дисциплін уніфікованої мови:

1. релятивізм

2. редукціонізм

3. реалізм

4. прагматизм

5. неораціоналізм

 

2. Натуралістична позиція розгляду суспільства полягає в тому, що суспільство розглядається як

1. продовження розвитку природи, пов’язане з діяльністю космосу, клімату, еволюцією природної організації

2. комплекс пануючих ідей, вірувань, міфів

3. залежне від способу виробництва матеріальних благ

4. сукупність певних структур людської діяльності, які можна виділити у багатоманітності суспільних відносин

5. не є сталим, постійно розвивається

 

3. Для позначення переходу у розвитку суспільства від низьких форм та стадій технічного та технологічного розвитку до вищих, рух вгору, зміни до кращого використовують поняття:

1. прогресс

2. стагнація

3. нелінійність

4. регресс

5. формаційність

 

4. Найбільш повне узагальнення наукових фактів та закономірностей називається

1. науковий факт
2. теорія
3. парадигма
4. експеримент
5. синергетика

 

5. Для постнекласичного ідеалу наукової раціональності властиво:

1. зосередження уваги на об’єкті дослідження, відсторонення від всього, що стосується суб’єкту
2. урахування зв’язків між знанням про об’єкт та характером засобів та операцій діяльності суб’єкта
3. врахування незначних впливів на систему, вивчення систем, що розвиваються самостійно
4. створення все охватних філософських систем, що включали б в себе онтологію, гносеологію, антропологію і т.і.
5. відмова від створення все охватних філософських систем, релятивізм у підході до пізнання істини

 

6. Дуалізм це точка зору згідно з якою:

1. матерія є первинною та існує незалежно від свідомості
2. дух, свідомість передують матерії
3. в житті людини головне це матеріальні цінності
4. матерія та свідомість є рівнозначними началами світу
5. матерії насправді не існує

 

7. До представників філософії науки ХХ століття відносяться наступні мислителі:

1. Демокріт, П. Гольбах, П. Ламетрі,
2. Платон, Августин
3. Л. Фейєрбах, К. Маркс
4. Геракліт, Фалес, Парменід
5. Т. Кун, І. Лакатос, К. Поппер.

 

8. Категоріями теорії пізнання є:

1. Буття та небуття
2. Істина та хибність
3. Випадкове та необхідне
4. Діалектика та метафізика
5. Свідомість та несвідоме.

 

9. Філософська категорія, яка використовується для позначення напряму в теорії пізнання, який визнає відчуття єдиним джерелом знань:

1. раціоналізм
2. емпіризм
3. сенсуалізм
4. ідеалізм
5. матеріалізм

 

10. Спосіб існування матерії, властивість, що полягає у здатності матерії змінюватися, переходити з одного стану в інший:

1. Простір
2. Рух
3. Час
4. Буття
5. Істина

 

11. Здатність людини робити об’єктом розгляду саму себе, аналізувати свої знання, думки, ідеали, мотиви, вчинки

1. Свідомість
2. Відчуття
3. Мова
4. Закон
5. Рефлексія

 

12. Свідома істота, що здійснює процес пізнання має назву:

1. Об’єкт
2. Суб’єкт
3. Абсолютний дух
4. Душа
5. Абсолютна ідея.

 

13. Філософів, що абсолютизують роль абстрактного мислення, применшуючи значення чуттєвого досвіду, називають:

1. Агностики
2. Раціоналісти
3. Теологи
4. Ірраціоналісти
5. Емпірики

 

14. Філософську концепція «особистісного знання» обґрунтував в своїх теоретичних працях британський дослідник:

1. Т. Кун
2. К. Поппер
3. О. Конт
4. М. Полані
5. І. Лакатос
6. П. Фейєрабенд

 

15. Світоглядна позиція, пов'язана з абсолютизацією позитивних аспектів впливу природничих наук на розвиток культури має назву:

1. Раціоналізм
2. Антисцієнтизм
3. Неораціоналізм
4. Реалізм
5. Структуралізм.

 

16. Метод пізнання, за допомогою якого предмет дослідження поділяється на складові частини:

1. Синтез
2. Дедукція
3. Формалізація
4. Індукція
5. Моделювання

 

17. Вчення про об'єктивну закономірність, причинну обумовленність явищ світу має назву

1 дефініція

2 детермінізм

3 денотат

4 дескрипція

5 десигнат

 

18. Назвіть філософський метод пізнання, розроблений представником німецької класичної філософії Г.Гегелем:

1. діалектика

2. метафізика

3. аксіологія

4. індуктивна логіка

5. універсальна математика

 

19. Категорія трансцендентності означає?

1. Те що підається науковому пізнанню.
2. Те, що є об’єктом дослідження емпіризму
3. Те, що є об’єктом дослідження раціоналізму
4. те, що лежить поза межами свідомості й пізнання.
5. те, що лежить в межах свідомості та пізнання.

 

20. Форма мислення, яка відображає найбільш загальні закономірні зв’язки, сторони, ознаки явищ:

1. Поняття

2. Категорія

3. Дефініція

4. Термін

5. Фактор

 

21. Філософський термін для позначення об'єктивного світу як цілісності, що перебуває в постійному саморусі й кожна частина якої є ланкою в нескінченному ланцюгу розвитку матерії:

 

1. буття
2. матерія
3. небуття
4. універсум
5. простір

 

22. Метод пізнання, що базується на інформації, отриманої досвідним шляхом, має назву:

1. Реалізм
2. Скептицизм
3. Емпіризм
4. Раціоналізм
5. Постпозитивізм

 

23. Філософське вчення про пізнання має назву:

1. Праксеологія
2. Матеріалізм
3. Гносеологія
4. Космологія
5. Онтологія

 

24. Модус це:

1. Спосіб існування матерії
2. Тимчасова, випадкова властивість речей
3. Внутрішня, незмінна першооснова всього
4. Одиничний прояв субстанції
5. Вчення про буття

 

25. Однією з головних проблем філософії науки є:

1. Проблема виникнення держави, суспільства
2. Проблема демаркації знання
3. Проблема дослідження пізнавальних можливостей людини
4. Визначення дослідницького кола пізнання
5. Основа правових знань