Експертиза виробів із скла та кришталю

 

3.2.1 Види скла. Скло – твердий аморфний матеріал, який отримують переохолодженням розплаву суміші оксидів. Загальна схема скла може бути представлена формулою R₂O x RO x 6 SiO_2, де R – відповідно одно- або двовалентні метали, наприклад, кальцій, натрій, калій, барій, свинець та інші.

Залежно від того, оксиди яких саме металів входять до складу скла, змінюються його властивості і виділяють наступні основні види скла:

- натрій-кальцій-силікатне (звичайне) – переважно безколірне скло з невисоким блиском та прозорістю, застосовується для виготовлення скляної тари та пресованих або пресовидувних скляних виробів;

- калієве скло – має підвищені блиск та прозорість, добре забарвлюється, застосовується для виготовлення видувного сортового посуду;

- спеціальне побутове скло - натрій-кальцій-силікатне скло, що містить спеціальні добавки окислів і має задані фізико-хімічні властивості. Наприклад, жаростійке або алюмо-боро-силікатне;

- кришталеве скло - безбарвне скло, що містить в основному двоокис кремнію (SiO₂), а кількість окису свинцю (Рb), окису барію (Ва), окису цинку (Zn) окремо або в сполученні не менше 10%, з показником заломлення не менше 1,520 і густиною не менше 2,4 г/см³. Залежно від вмісту розрізняють такі види кришталю:

- малосвинцевий кришталь - скло, що містить 18 - 24% окису свинцю (Рb) з показником заломлення не менше 1,530 і густиною не менше 2,7 г/см³;

- свинцевий кришталь - скло, що містить 24 - 30% окису свинцю (Рb) з показником заломлення не менше 1,545 і густиною не менше 2,9 г/см³;

- високосвинцевий кришталь - скло, що містить 30% і більше окису свинцю (Рb) з показником заломлення більше 1,545 і густиною не менше 2,9 г/см³.

- барієвий кришталь - кришталеве скло, що містить не менше 18% окису барію й окису лужних металів. [7,15]

3.2.2 Класифікація скляних виробів. Скляні побутові вироби класифікують за такими ознаками, як вид скла, колір, спосіб виготовлення, вид декорування, форма, конструкція, розмір, комплектність та призначення виробу.

За кольором скляні вироби поділяють на безбарвні, кольорові, суцільні, напівтонові. Кольорове скло одержують із безбарвного шляхом додавання в шихту барвників. Розрізняють барвники молекулярні (розчинні в скломасі) і колоїдні (кристалізуються в скломасі). Колір скла залежить від виду барвників і їх комбінацій, а інтенсивність забарвлення - від концентрації барвників, тривалості і температури варіння скломаси.

За способом виготовлення скловироби поділяються на пресовані, видувні, пресовидувні, тягнуті, отримані методами лиття, з'єднання, прокатування, центрифугування і витягування.

Пресовані вироби зі скла виготовляють у металевій формі за один прийом із порції скломаси переважно механізованим способом під тиском пуансону, що вводиться всередину форми.

Пресовидувні вироби виготовляють з порції скломаси, поміщеної в чорнову форму, яку роздувають потім у чистій формі повітрям від компресора.

Видувні вироби у свою чергу поділяються на вироби ручного видування і на вироби механізованого видування. Вироби ручного видування - вироблені вручну за допомогою склодувної трубки у формі або вільним видуванням. Вироби механізованого видування - виготовлені з порції скломаси, що подається в чисту форму з наступним видуванням її при обертанні.

Моліровані вироби зі скла - виготовлені при нагріванні заготовки зі скла до температури розм'якшення і прогинання його під дією власної маси і/або за допомогою пресувального пристрою до остаточної форми.

Виріб багатостадійного виготовлення виробляється шляхом з'єднання окремих елементів із скла, виготовлених у дві або більше стадії (наприклад, вироби на ніжці – чарки, келихи, фужери).

Виріб із накладного скла виробляється шляхом сплавлення двох або більше шарів різних за кольором стекол. Коефіцієнти термічного розширення цих скломас повинні бути однаковими.

Комбінований виріб зі скла виготовляється шляхом комбінування скла з іншими матеріалами.

Виріб із скла центрифугованого виготовлення - виріб, вироблений за один прийом із порції скломаси під дією відцентрової сили.

Виріб із скла зміцнений виробляється зі скла підвищеної механічної стійкості, досягнутої за рахунок термічної і/або хімічної обробки і/або спеціальним способом виготовлення з декількох шарів стекол різного складу.

Художньо-декоративну цінність виробів із скла підвищують різноманітними методами.

За видами декорування - розрізняють декорування, що наноситься на вироби в гарячому стані (у процесі виготовлення) і в холодному стані (безпосередньо на готові вироби).

Вид декорування залежить від призначення виробу, виду скла, форми, способу виготовлення й інших особливостей.

Декорування в гарячому стані представлено наступними видами:

- вироби зі скла вільного видування (гнутий виріб із скла) - вироби, відформовані і декоровані у в'язко-пластичному стані за допомогою інструментів, призначених для цієї операції;

- вироби зі скла з наводкою - вироби з безбарвного скла з добавками, що при наступному охолодженні і повторному нагріванні набувають колір;

- вироби зі скла кракле - вироби, декоровані швидким охолодженням заготовки у воді або у вологій тирсі для утворення тонких поверхневих тріщинок, що оплавляються при подальшому нагріванні і виготовленні виробу. Вироби з обробкою кракле мають невисоку механічну і термічну стійкість;

- вироби зі скла з оптичним ефектом - вироби спочатку видувають у формі, що менша за готовий виріб і має малюнок у вигляді граней, хвиль і ін. Потім його розміщують у формі трохи більшого розміру з гладкою внутрішньою поверхнею. Остаточно вироби видувають, обертаючи у формі, при цьому грані і хвилі на поверхні згладжуються і залишаються тільки в товщі стінок;

- вироби зі скла з рельєфами - декорування виробів проводиться в рельєфних формах при пресуванні або видуванні;

- вироби зі скла з газовими включеннями - вироби зі скла, декоровані повітряними стрічками, нитками і бульбашками;

- вироби зі скла зі сторонніми включеннями - вироби зі скла, декоровані вплавленням у скломасу різноманітних предметів, виготовлених з інших матеріалів;

- вироби зі скла з орнаментом - вироби, декоровані наліпками, крихтою, стержнями, стрічками, нитками з наступним підігріванням або набором скла і подальшим його формуванням (оздоблення філігранню або виттям, насипом, склотканиною).

Декорування в холодному стані наносять механічним і хімічним способами, а також поверхневим декоруванням.

До виробів із скла, декорованих у холодному стані механічними способами, відносяться:

- вироби зі скла з плоскою гранню - вироби зі скла, декоровані шліфованими або полірованими площинами за допомогою абразивного круга або абразивного матеріалу;

- вироби зі скла з алмазною гранню - вироби зі скла, декоровані за допомогою абразивного круга нанесенням гострих граней різної глибини та в різних напрямках. Для прискорення нанесення малюнка на скловироби наносять у процесі формування контури малюнка, які потім дошліфовують спеціальними кругами;

- вироби з матовою шліфовкою - вироби зі скла, декоровані на шліфувальному крузі без наступного полірування;

- вироби гравійовані - вироби зі скла, декоровані ультразвуком, лазером або гравіювальними інструментами. Рисунок гравіювання дуже тонкий, поверхневий, завжди матовий.

Декорування, що наноситься хімічним способом або травлення, може бути прозорим або матовим. Цей метод оздоблення скляних виробів полягає в руйнуванні поверхні скла плавиковою кислотою або солями фтору. Вироби попередньо покривають захисним шаром із чорного воску і парафіну. Потім на цей шар спеціальними машинами наносять малюнок тонкими голками. Після цього вироби розміщують у травильних ваннах із суміші плавикової, соляної і сірчаної кислот (кислота руйнує поверхню скла без захисного шару), при цьому утворюється матовий малюнок. Якщо у ванній суміш плавикової і сірчаної кислот, то малюнок утворюється прозорий. За складністю і глибиною малюнку розрізняють травлення просте, складне і глибоке художнє.

Просте травлення - нескладний повторюваний малюнок у вигляді ламаних спіралей і зигзагоподібних ліній. Малюнок наноситься на гільйоширних машинах. Складне травлення - для нього характерна більш складна композиція, малюнок якого наносять на спеціальних машинах (пантографах). Глибоке художнє травлення – це оздоблення двох- і багатошарових виробів. Зовнішній шар повинен бути кольоровим, а внутрішній - безбарвним.

Вироби зі скла з поверхневим декоруванням - вироби, декоровані розписом, шовкотрафаретним друком, розпиленням, деколлю.

Скляні вироби поділяють на порожнисті та плоскі.

За формою порожнисті скловироби бувають циліндричними, конічними, овальними, кулеподібними та ін.. (графини, глечики, чарки, фужери, склянки, вази) - й ін., а плоскі - овальними, прямокутними, круглими, багатогранними (тарілки, блюда, кабарети різноманітних конфігурацій).

Особливості конструкції виробів визначаються наявністю ручок, ніжок, кришки, піддону, зливного носика або інших елементів.

За розмірами скляні побутові вироби поділяються на групи:

- вітчизняні - на чотири групи (дрібні, середні, крупні та особливо крупні);

- імпортні - на три групи (дрібні, середні, крупні).

Групу виробів визначають за лінійними розмірами (довжина, ширина, висота) та об'ємом, при цьому враховують найбільші параметри.

За комплектністю скляний побутовий посуд поділяють на штучний і комплектний.

Вироби, що входять у комплект, повинні мати єдине стильове і композиційне оформлення.

Комплектом є набір, що складається з декількох виробів одного призначення й одного виду (у кількості не більше шести предметів). Наприклад, 6 тарілок.

Сервізом є комплект виробів, що складається з двох і більше виробів різних видів одного функціонального призначення (наприклад, чайний сервіз).

За призначенням скляні вироби поділяються на три групи: скляний посуд, декоративні вироби та інші вироби.

Скляний посуд за функціональним призначенням поділяють на такі групи:

- вироби для приготування їжі

- вироби для подачі і прийому їжі та напоїв

- вироби для сервірування столу.

У асортимент посуду для подачі їжі і напоїв включають: блюда, вази для крему, блюда для гарніру, вази для фруктів, блюда для пирогів, графини для води і пива, маслянки, салатники, цукорниці, тарілки, вази для варення, чайники.

У асортимент посудудля приймання їжі і напоїв відносять: келишки, келихи, фужери; склянки для вина і пива, для шампанського, для мінеральних і фруктових вод; салатники однопорційні. У асортимент посуду чайного для прийому їжі і напоїв - блюдця, чашки, блюдця для варення, склянки для чаю, чашки для чаю або кави.

У залежності від об'єму вироби для приймання напоїв поділяють на:

· келишки - об'єм 25 г

· келихи - об'єм від 110 - 200 г

· фужери - об'єм від 200 - 250 г

· чарки - об'єм від 30 - 150 г.

Чарки призначені для міцних алкогольних напоїв, келихи – для вин, в тому числі ігристих, фужери – для мінеральних та фруктових вод, коктейлів.

До виробів для приймання напоїв без ніжок відносять склянки, кухлі для пива.

Склянки в залежності від об'єму поділяються на:

· склянки для вина - 25 - 100 г

· склянки для пива - 200 - 300 г

· склянки для мінеральних і фруктових вод - 250 - 300 г

· склянки для шампанського - 100 - 150 г.

Склянки за формою бувають: циліндричні, конічні, овальні, з розгорнутим краєм, з заливним потовщеним дном.

У асортимент посуду для сервірування столу входять: таці, лотки різноманітних форм, попільнички з різною кількістю виїмок для цигарок, підставки для серветок, кільця для серветок.

До групи скляних декоративних виробів відносять предмети прикладного мистецтва (вази для квітів), а також блюда, скульптури, сувеніри. Виготовляють їх як одиничними екземплярами, так і масовими.

Художньо-декоративні вироби відрізняються складною формою, розмірами і різноманітними оздобленнями (на них наносять найбільш цінні і дорогі види декорування).

До групи інших скляних виробів відносять набори для туалетного столика, шкатулки для каблучок (ювелірних виробів), сигаретниці, підсвічники.

3.2.3 Порядок і методи проведення експертизи скляних виробів. Експертиза кількості і якості виробів із скла і кришталю проводиться особисто експертом відповідно до вимог технічних умов контракту (для імпортних виробів) або діючих стандартів (для вітчизняних виробів) і закупленого зразка-еталона. Експерт при цьому керується Методикою проведення експертизи якості імпортних скляних виробів, якою передбачено, що експертиза кількості і якості скляних виробів проводиться одночасно - вироби підраховують і визначають їх якість.[40]

Неоднорідна за складом партія товару має бути розсортована (за найменуванням, артикулами, розмірами) замовником до початку експертизи. У випадку, якщо до експертизи представлено декілька партій товару, кожна партія перевіряється окремо відповідно до товаросупровідних документів.

Перед початком експертизи експерт знайомиться із змістом діючих вітчизняних стандартів, технічних умов контракту (договору) на поставку даного товару і зразком-еталоном товару.

Основними завданнями, які має вирішити експерт в ході експертизи, є:

- визначення умов, в яких знаходиться товар;

- перевірка стану тари й упаковки виробів із скла і кришталю,

- встановлення наявності маркування на упаковці і відповідність його супровідним документам постачальника і технічним умовам контракту;

- перевірка на відповідність виробів зразкам - еталонам за способом виготовлення й обробки, за формою, місткістю, розмірами, способом обробки горловин, кришок і пробок до графинів, а також за кольором, масою, розмірами і кількістю предметів у комплекті або сервізі;

- встановлення наявності/відсутності дефектів, що негативно впливають на механічні, термічні, оптичні, естетичні і санітарно-гігієнічні властивості виробів; їхні розміри, місця розташування і причини виникнення.

При відкриванні транспортних одиниць експерт встановлює наявність і стан допоміжних пакувальних матеріалів, порядок укладання кожного ряду товару, ступінь заповнення товаром кожної одиниці. При відкриванні кожного товарного місця контрольні стрічки повинні розрізатися, а не відриватися від картону.

Далі проводиться перевірка кількості, комплектності всередині групового і індивідуального пакування. Одночасно перевіряється наявність і характер дефектів зовнішнього вигляду, кількість битих виробів.

Результати перевірки кількості, комплектності і якості товару, стану пакування експерт фіксує в робочому журналі.

При експертизі кількості фактичну кількість виробів експерт співставляє з кількістю, що вказана в пакувальних листах, специфікації або в маркуванні товарного місця.

При виявленні розходження в кількості або пошкодження товару (розбиті вироби) експерт повинен призупинити подальше відкривання, повторно перевірити кількість товару і провести додатковий зовнішній і внутрішній огляд товару і засобів пакування з метою встановлення причин утворення нестачі або пошкодження товару.

При виявленні нестачі товару, якщо не виявлено пошкоджень упакування (переклеювання контрольної стрічки, перезабивання цвяхів), слід провести зважування товарного місця із визначенням маси нетто і брутто, співставити з даними, вказаними в маркуванні на ящику або в супровідних документах. Експерт попереджає замовника експертизи про необхідність забезпечення непорушності (збережуваності) товарного місця, в якому виявлено нестачу, до вирішення спору між постачальником і одержувачем товару.

Якщо в ході додаткового огляду виявлено сліди пошкодження тари з доступом до товару, або сліди порушень, що не виключають можливість доступу до товару, експерт зобов’язаний звернути на це увагу замовника і рекомендувати йому викликати представників првоохоронних органів

Якщо експерту пред’явлений товар в пошкодженому при транспортуванні упакуванні, експерт повинен вимагати у замовника акт транспортної організації (комерційний акт).

Якість скляних виробів перевіряють візуально неозброєним оком при денному розсіяному світлі або при аналогічному освітленні на відстані 500 - 600 мм від ока експерта.

Перевірку виробів починають з загального огляду виробу і вимірювання його габаритних розмірів.

Для перевірки відповідності габаритних розмірів виробів або їх об'єму даним контрактних умов або стандартів, використовуються універсальні вимірювальні інструменти, мірна градуйована склянка або циліндр.

Для виробів, що характеризуються висотою і діаметром, визначення групи (дрібні, середні, крупні) проводиться за найбільшим розміром.

Для визначення висоти виробу застосовуються прямокутний трикутник і лінійка - точка їх перетину по вертикалі і горизонталі є висотою виробу.

Для визначення розміру овальних виробів вимірюють великий і малий діаметри, а також висоту виробу.

Для визначення розміру виробів, що мають чотирикутну форму, вимір провадиться за найбільшою діагоналлю.

Об'єм виробів визначається за масою води в грамах при 20°С, що вміщається у виробі, або за об'ємом води, що вимірюється мірним циліндром або градуйованою склянкою. При перевірці об'єму воду наливають до краю виробу.

Допускаються відхилення виробів за об'ємом, діаметром і висотою виробів, що регламентуються ГОСТ 30407-96 «Посуда и декоративные изделия из стекла. Общие технические условия» або обумовлені контрактом.

Для визначення товщини стінок, краю, корпусу, дна виробів використовують штангенциркуль.

Для визначення косини краю і деформації виробу застосовують клинчасту сталеву пластинку або штангенциркуль.

Деформація плоских виробів визначається шляхом виміру зазору між краєм виробу і рівною площиною за допомогою вимірювального клина; порожнистих виробів - визначаючи різницю максимального і мінімального діаметрів; виробів на ніжці - визначенням різниці максимальної і мінімальної висоти краю виробу, установленого на рівну поверхню.

Якщо на виробах є поверхневі пузирі, то їх стійкість перевіряється легким натисканням на пузирі спеціальним металевим стрижнем довжиною 300 - 400 мм, що має заокруглений кінець діаметром 1 - 1,5 мм.

Стійкість закріплення силікатних і люстрових фарб і плівок дорогоцінних металів на виробах визначають сильним потиранням виробів фланелевої тканиною.

Для визначення наявності тріщин, посічок, сторонніх включень використовується збільшувальна лупа..

Виявлені дефекти відмічають на виробі тушшю або спеціальним олівцем (стеклографом).

У випадку, коли причину утворення дефекту зовнішнім оглядом визначити не можна, проводять дослідження в акредитованій незалежній лабораторії.

При виявленні в скломасі внутрішньої напруги в акті експертизи цей дефект характеризується як прихований дефект виробничого характеру.

Особливості експертизи виробів із скла і кришталю, пошкоджених при транспортуванні. Обов'язковими умовами для проведення експертизи пошкоджених при транспортуванні вантажів є:

- наявність заявки від організації, у веденні якої знаходиться вантаж тепер;

- наявність транспортних документів і комерційного акту на пошкоджений вантаж;

- стан вантажу, тари, кількість і найменування пошкодженої продукції повинні відповідати даним комерційного акту;

- участь в експертизі начальника станції, або його заступника, або начальника вантажного двору.

Якщо експерту пред'явлені місця з пошкодженням без доступу до товару, але зі слідами деформації, ум'ятинами, шарудінням битих виробів і т.д. (в комерційному акті відзначені ці недоліки), то експерт зобов'язаний перевірити кількість (комплектність) і ступінь пошкодження виробів, встановити втрату їх якості у відсотках за механічними пошкодженнями і окремо за наявністю виробничих дефектів.

Якщо експерту пред'явлені вироби в розпакованому вигляді (у розкритій тарі) і в комерційному акті зазначена фактична кількість товару, нестача, характер пошкодження, то експерт зобов'язаний перевірити цей товар за якістю, а в акті експертизи відбити цю кількість як із числа пред'явленої експерту, а не встановленої в розкритому вантажному місці.

3.2.4 Характеристика основних дефектів скляних виробів. Якість скляних виробів формується в процесі одержання скломаси та виготовлення з неї готових виробів. При порушенні технологічних процесів в скляних виробах можуть виникати дефекти, які поділяють на такі групи:

- дефекти скломаси

- дефекти виготовлення

- дефекти обробки

- механічні ушкодження.

До дефектів скломаси відносять різновідтінковість скла та сторонні включенні, які можуть бути склоподібними (свіль, шлір), газовими (пухирі, мошка) або твердими (шихтні або шамотні камені). Причинами утворення даних дефектів є неякісно підготовлена шихта або порушення технології варіння скломаси.

Дефекти виготовлення включають деформації, різнотовщинність стінок виробу, кованість, завусенці, нестійкість виробу на горизонтальній поверхні та інші. В ході обробки скловиробів можуть виникати такі дефекти, як переоплавлення або косина краю, проріз граней, недошліфування,качання пробки графінів, порушення декорування (зморшки або зсуви малюнку, несиметричність малюнків, помарки фарбою тощо). Вказані вище дефекти мають виробничий характер і виникають внаслідок порушення температурних або інших технологічних режимів при виготовленні виробів.

Такі дефекти, як відколи, щербини, тріщини на поверхні виробів утворюються в результаті механічних ушкоджень і можуть виникати як на виробництві, так і при транспортуванні або розвантажуванні виробів.

Вид, розмір та кількість дефектів, що допускаються на доброякісних скляних виробах (дрібних, середніх або великих), регламентується діючими вітчизняними стандартами або технічними умовами контрактів та Методикою проведення експертизи імпортних скляних.

Так, у скловиробах допускаються наступні дефекти, що не погіршують зовнішній вигляд:

- слабо помітні блакитні відтінки у виробах із свинцевого кришталю;

- різниця в інтенсивності забарвлення того самого виробу з кольорового і накладного скла, викликана нерівномірністю товщини стінки;

- ледь помітна різниця в густоті кольорового відтінку у частин комплектів або сервізів між крупними і дрібними виробами комплекту у виробах із кольорового скла;

- ледь помітне хитання пробки в горловині;

- кільцеподібний виступ розміром не більше 1,5 мм на внутрішніх поверхнях денець виробів на ніжці, виготовлених багатостадійним способом;

- невеликі відхилення забарвлення або малюнка від зразка-еталона, що не порушують художнього оформлення виробу;

- у гутенських виробів - пузирі прозорі, сторонні включення, свілі одиничні, що не псують товарний вигляд;

- свіль одинична, ледь помітна;

- «мошка» одинична, рідко розташована на всіх виробах, окрім дрібних;

- різнотовщинність країв стінок від номінальної товщини не більше 15%.

В скляних виробах не допускаються, незалежно від розміру і місця розташування, такі дефекти, як:

- сторонні включення, що мають навколо себе тріщини або посічки;

- приліп скла ріжучий;

- pyx;

- нестійкість виробів на горизонтальній поверхні;

- посічки, тріщини;

- продутість скла;

- гострий, ріжучий край або грань виробів;

- недопресування, дряпаючі завусенці;

- підриви приставних деталей;

- слід від зіткнення з інструментом з тріщинами навколо;

- перепалювання фарби, деколі з опаданням і стиранням;

- пузир, що продавлюється, на внутрішній поверхні виробів для прийняття їжі та напоїв;

- розстеклювання по краю виробів для прийняття їжі та напоїв;

- відколи і щербини частково оплавлені або зафарбовані по краю посуду побутового і господарського;

- відколи і щербини незароблені (механічні ушкодження) по краю посуду побутового і господарського.

3.2.5 Вимоги до якості виробів зі скла і кришталю. Вироби із скла і кришталю, що піддаються в процесі експлуатації різкому нагріванню й охолодженню, механічним впливам, повинні мати необхідну термічну стійкість і механічну міцність, особливо до удару.

Вироби повинні мати блискучу гладку поверхню, поліровану до повної прозорості.

Кромка і торцева поверхня верхнього краю виробів повинні бути оплавлені або відполіровані. На кромку верхнього краю виробів наносять фацет або застосовують інші види обробки.

До виробів повинні бути підібрані кришки і пробки.

Кришки повинні вільно накривати виріб або входити в них. Різниця між діаметром кришки і краю корпуса (або горловини) не повинна перевищувати 2 мм.

Пробки з непритертим стеблом повинні вільно входити в горловину виробу. Притерте стебло пробки повинне щільно прилягати до горловини виробу. У туалетних приладдях стебло пробки повинно бути притертим.

Носик виробу повинен бути розташований навпроти ручки. Кріплення приліпних деталей і елементів декоративного оформлення повинне бути міцним. Дно виробів повинне бути рівним, ясно відполірованим, повинне забезпечувати стійке положення на плоскій горизонтальній поверхні. Внутрішня поверхня дна підносів і блюдець повинна забезпечувати стійкість поставлених на неї виробів.

Вироби в комплекті повинні бути підібрані так, щоб різниця за висотою між ними не перевищувала припустимого відхилення від паралельності краю площини дна.

Різниця товщини краю стінок не повинна бути більше ніж на 0,5 мм для виробів з товщиною стінок до 3 мм включно і 1 мм для виробів з товщиною стінок понад 3 мм.

Якість скляного побутового посуду залежить від наявності дефектів, що негативно впливають на її механічні, термічні, оптичні, естетичні і санітарно-гігієнічні властивості.

Вплив того або іншого дефекту на якість виробу залежить від його виду, місця розташування, розміру, а також від розміру виробу.

За цими ознаками одні дефекти допускаються з обмеженнями за кількістю, розмірами і розташуванням, а інші взагалі не допускаються. [40]

3.2.6 Вимоги до пакування і маркування скляних виробів. Пакування - засіб або комплекс засобів, що забезпечують захист продукції від навколишнього середовища, від ушкоджень і втрат і полегшують процес товарообертання (зберігання, транспортування і реалізацію продукції).

Пакування скловиробів повинне відповідати опису технічних умов контракту або діючим нормативним документам.

Якщо в контракті немає особливих вказівок щодо пакування, продавець повинен відвантажити товар в упаковці, що використовується для експортних товарів у країні продавця, що забезпечила б цілісність вантажу під час перевезення з урахуванням можливих перевантажень при належному і звичайному поводженні з вантажем. У відповідних випадках повинні враховуватися також тривалість і способи транспортування.

Вироби зі скла повинні бути упаковані в споживчу (групову з комірками для кожного виробу або індивідуальну тару) і потім у транспортну тару.

Транспортна тара - це тара, що утворює самостійну транспортну одиницю.

Споживча тара - це тара, що надходить до споживача з продукцією і не виконує функцію транспортної тари.

Групова тара - споживча тара, призначена для певної кількості продукції.

Індивідуальна тара - тара, призначена для одиниці продукції.

У якості споживчої (групової /або індивідуальної) тари повинні застосовуватися коробки.

При упакуванні виробів у споживчу (групову з гніздами і/або перегородками для виробів і/або індивідуальну) тару вироби попередньо повинні бути обгорнені папером і перекладені прокладковим матеріалом, що виключає можливість переміщення виробів всередині тари.

У якості прокладкового матеріалу можуть застосовуватися: картон гофрований, прокладковий, стружка деревинна або паперова або інший м'який прокладковий матеріал.

Споживчу тару після упакування в неї виробів заклеюють стрічкою і вкладають у транспортну тару (ящики).

При упакуванні в транспортну тару (ящики) горизонтальні ряди прокладають аркушами гофрованого картону або іншим прокладковим матеріалом. Вільні місця в тарі повинні бути щільно заповнені прокладковим матеріалом, що виключає переміщення споживчої (групової або індивідуальної) тари всередині ящиків.

Ящики з гофрованого картону в місцях з'єднання клапанів заклеюють хрест-навхрест стрічкою (синтетичною або паперовою, армованою синтетичними або текстильними стрічками) одного кольору.

Застосування текстильних стрічок не забезпечує збережуваність виробів, тому що при додатковому переміщенні тари (ящиків) і зберіганні їх в опалюваному приміщенні стрічка висихає, деформується і відходить від картону.

Ящики з гофрованого картону повинні бути оперезані металевими або синтетичними стрічками, кінці яких скріплюються в «замок» з відбитком.

Ящики дерев'яні комбіновані повинні бути міцними, без перекосів, із нових дошок і також оперезані металевими стрічками, кінці яких повинні бути скріплені в «замок» з відбитком.

Маса брутто кожного ящика повинна відповідати масі брутто, зазначеній в контракті, але не перевищувати:

- для ящиків із гофрованого картону - 20 кг,

- для ящиків дощатих або комбінованих - 80 кг.

При відвантаженні скловиробів у великовантажних контейнерах скловироби повинні бути також упаковані в транспортну тару (ящики). Ящики в контейнерах повинні бути покладені рядами відповідно до маніпуляційних знаків. Більш важкі ящики укладаються на нижній ряд. Контейнер повинен бути заповнений ящиками до повної місткості. Вільні місця в контейнері заповнюються прокладковим матеріалом із метою виключення переміщення транспортної тари усередині контейнерів.

У кожне вантажне місце обов'язково повинен бути вкладений пакувальний аркуш, у якому вказується:

- номер місця, виробник, назва, артикул і розмір виробів, кількість місць у споживчій тарі і загальна кількість виробів у даному вантажному місці;

- маса нетто, маса брутто.

На кожне вантажне місце повинне бути чітко нанесене незмивною фарбою таке маркування:

- номер контракту і/або замовлення покупця;

- номер місця, одержувач, маса брутто, нетто в кілограмах, попереджувальне маркірування.

Ящики повинні бути замарковані з двох торцевих сторін.

Маркування наноситься на мові країни продавця з перекладом її тексту на мову країни-покупця.

3.2.7 Визначення втрати якості скляних виробів. Визначення орієнтовного рівня зниження якості виробів із скла і кришталю у відсотках визначається у випадках, коли замовник експертизи висловив відповідне прохання у заявці на проведення експертизи.

Принцип визначення рівня втрати якості скловиробів відображено в таблиці 4, яка побудована на основі багаторічного досвіду проведення експертиз і в повному обсязі наводиться в Методиці проведення експертизи імпортних виробів із скла і кришталю. [40]

В ході визначення втрати якості скляних виробів слід користуватись рекомендаціями:

ü відсоток втрати якості виробу встановлюється окремо за дефектами виробничого характеру і дефектами невиробничого характеру;

ü при наявності на виробі двох і більше дефектів виробничого характеру втрата якості встановлюється за більшим дефектом;

ü при наявності на виробі більше двох дефектів виробничого характеру втрата якості збільшується на 10 – 30%, залежно від кількості і характеру дефектів;

ü вироби, які втратили якість більше ніж на 30%, вважаються такими, що не відповідають умовам контракту і на них встановлюється втрата якості 100%;

ü при визначенні якості комплектних виробів відсоток втрати якості встановлюють лише на вироби з дефектами;

ü таблиця визначення втрати якості скляних виробів є орієнтовною, в кожному окремому випадку слід враховувати вид і розмір виробу, місце розташування дефекту і його вплив на експлуатаційні властивості виробу.

3.2.8 Оформлення результатів експертизи. Результати експертизи оформлюють в актах експертизи встановленого зразка.

Загальні вимоги до заповнення акту експертизи:

- за результатами перевірки кількості та комплектності виробів із скла і кришталю спочатку вказують загальну кількість перевірених виробів, а потім окремо кількість комплектів (наборів, сервізів) та кількість окремих виробів.

 

Питання для самоперевірки

1. Які види скла застосовують для виготовлення скляних побутових виробів?

2. За якими ознаками органолептично можна розрізнити вироби із звичайного, калієвого, кришталевого скла?

3. Назвіть основні способи виготовлення скляних виробів.

4. За якими ознаками органолептично можна визначити спосіб виготовлення скляного виробу?

5. Які види декорування наносять на скляні вироби в процесі їх виготовлення?

6. За якими ознаками можна розрізнити вироби, зафарбовані в масі та вироби з на кольором?

7. Які види декорування наносять на скляні вироби в холодному стані? За якими ознаками їх можна ідентифікувати?

8. На які групи за розміром і з якою метою поділяють скляні вироби?

9. Класифікація та вплив на якість дефектів скляних виробів.

10. Відповідно до яких документів експерт визначає кількість/якість скляних виробів?

11. Якими документами керується експерт при проведенні експертизи скляних виробів?

12. Експертиза кількості та якості імпортних скляних товарів проводиться послідовно чи одночасно?

13. Наведіть приклади та дайте характеристику транспортної та споживчої, групової та індивідуальної тари, що застосовується для транспортування та збереження скляних виробів.

14. Правила визначення втрати якості скляних виробів.