Метод Фольгарда

Роданометричний метод Фольгарда титриметричного аналізу заснований на застосуванні як осадника титрованого розчину, що містить йони тіоціанату (SCN^–).

Стандартними розчинами є розчини амоній тіоціанату або калій тіоціанату, с =0,05 моль/дм ³ чи с =0,1 моль/дм ³, а також розчини аргентум нітрату з с =0,05 моль/дм ³; с =0,1 моль/дм ³.

Методом прямого титрування визначають Ag⁺ та SCN^– у присутності індикатора – солей Fe(ІІІ) у вигляді залізоамонійного галуну NH₄[Fe(SO₄)₂]·12H₂O.

Визначення солей Аргентуму засновано на реакції:

Ag⁺ + SCN^– " AgSCN$;

ДР (AgSCN) = 1,1·10^–12.

Після повного осадження йонів Ag⁺ надлишкова крапля титранту реагує з йонами Fe³⁺ з утворенням водорозчинних комплексних йонів [Fe(SCN)]²⁺, [Fe(SCN)₂]⁺, [Fe(SCN)₆]^3–, а також Fe(SCN)₃.

Непрямий метод Фольгарда передбачає пряме титрування досліджуваного йона розчином аргентум нітрату, але до досліджуваного розчину галогеніду, підкисненого нітратною кислотою, додають індикатор – розчин залізоамонійного галуну та невелику кількість (0,1 см ³) розчину NH₄SCN (с =0,1 моль/дм ³) та титрують до зникнення рожевого забарвлення Fe(SCN)₃, що утворюється при взаємодії Fe³⁺ з SCN^–.

Спочатку Ag⁺ взаємодіє з галогенід-іонами:

Ag⁺ + Hal^– " AgHal$.

Надлишкова крапля реагенту AgNO₃ взаємодіє із забарвленим Fe(SCN)₃, внаслідок чого розчин над осадом знебарвлюється:

Fe(SCN)₃ + 3Ag⁺ " 3AgSCN$ + Fe³⁺.

У методі зворотного титрування використовується два робочих розчина – розчин AgNO₃ та розчин NH₄SCN або KSCN.

До розчину галогеніду, що аналізується, додають у надлишку певний об’єм стандартного розчину AgNO₃:

Ag⁺ + Hal^– " AgHal$.

Надлишок Ag⁺ відтитровують стандартним розчином NH₄SCN у присутності індикатора – розчину залізоамонійного галуну:

Ag⁺ + SCN^– " AgSCN$;

Fe³⁺ + 3SCN^– " Fe(SCN)₃$.

У кінцевій точці титрування розчин над осадом забарвлюється в червоний колір.

Метод Фольгарда має ряд переваг у порівнянні з методами Мора і Фаянса. Його використовують для визначення хлоридів, бромідів, йодидів, роданідів і Ag⁺–іонів. Метод можна застосовувати для титрування кислих розчинів, бо AgSCN нерозчинний у кислотах.

При титруванні за цим методом присутні у досліджуваному розчині йони Ba²⁺, Pb²⁺ та ін. у більшості випадків не заважають визначенню.

Заважають йони Hg²⁺, які утворюють осад з SCN^–-іонами, а також йони F^–, які утворюють комплекс із солями феруму(ІІІ):

Fe³⁺ + 6F^– " [FeF₆]^3–.

Осаджений аргентум роданід адсорбує на своїй поверхні йони Ag⁺, що збільшує помилку визначення, тому титрування потрібно проводити при інтенсивному перемішуванні.

При визначенні йодид-іонів можливе їх окиснення до вільного йоду йонами Fe³⁺:

2Fe³⁺ + 2I^– " I₂ + 2Fe²⁺,

тому індикатор треба додавати наприкінці титрування.

При визначенні хлорид-іонів можлива обмінна реакція:

AgCl$ + SCN^– " AgSCN + Cl^–,

і для запобігання контакту частинок AgCl з тіоцианат-іонами додають у розчин 1-2 см ³ CCl₄, CHCl₃.