VІ етап. Колективний аналіз ходу, результативності та змісту „мозкової атаки”.

Існує також зворотний мозковий штурм. Суть його полягає в тому, що група намагається знайти якомога більше недоліків у рішенні, ідеї, гіпотезі.

Правила поведінки підчас „ мозкового штурму ”:

1) намагатися зібрати якомога більше ідей щодо вирішення завдань або проблеми;

2) примусити працювати свою уяву: не відкидати ніяку ідею тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;

3) ви можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників;

4) не можна обговорювати і критикувати висловлювання інших та намагатися давати оцінку запропонованим ідеям.

Метод „Кубування” використовується як напочатку вивчення нової теми (для активізації раніше набутих знань), так і в кінці уроку (для узагальнення набутих знань). Для застосування цього методу на етапі актуалізації знань потрібно, щоб тема була знайомою учням. Ця стартегія передбачає використання кубика з написаннями на кожній його грані запитаннями, які спрямовують мислення учнів від простого до більш складного. Протягом короткого часу діти записують свої думки на запропоновану тему, відповідаючи на запитання грані куба. Перше запитання має описовий характер, друге – порівняльний, третє – асоціативний, четверте – аналітичний, п’яте – пошуковий, шосте – позиційний.

Метод „Коло ідей”.

Мета: залучення всіх присутніх до обговорення проблеми.

Порядок проведення:

· керівник висуває дискусійне питання і пропонує обговорити його в парах;

· коли вичерпано час обговорення, кожна группа представляє лише один аспект обговорюваної проблеми;

· під час обговорення теми на дошці складають перелік висловлених ідей;

· далі проблеми розглядаються загалом;

· підбиваються підсумки роботи.

Тема. Проблеми сільського господарства України, 9 клас.

Загальне дискусійне питання: „Як забезпечити розвиток сільського господарства України?”

Запитання для груп:

1. Проблеми в рослинництві, шляхи розв’язання.

2. Причини екстенсивного розвитку сільського господарства.

3. проблеми в тваринництві, шляхо розв’язання.

4. Земельна реформа – „плюси” і „мінуси”.

Ідеї записуються на дошці, потім узагальнюються, відбираються, найбільш суттєві. Учні записують їх у зошит.

Метод „Сенкен”.

Слово „сенкен” походить від французького слова „п’ять” і означає вірш у п’ять рядків. Сенкен учні можуть складати классом, группами, парами, ідивідуально. Цей метод дає змогу добре проаналізувати щойно вивчену тему, виділити основне в ній. Якщо робота проходить у группах чи індивідуально, можна зачитати кілька робіт і обговорити їх.

Складаючи сенкен, необхідно дотримуватись таких правил:

1. Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (зазвичай це іменник).

2. Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметники).

3. Третій рядок називає дію, пов’язану із темою, і складається із трьох слів (зазвичай це дієслова).

4. Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

5. Останній рядок складається з одного слова – синоніма до першого слова, в якому висловлюється сутність теми, робиться підсумок.

Форма написання сенкена:

· Тема (іменник)

· Опис (прикметник)

· Дія (дієслово)

· Ставлення (фраза)

· Перефразування суті.

Сенкен є швидким методом аналізу синтезу та підсумування отриманої інформації.

Метод „Мікрофон”.

Надає можливість кожному сказати щось швидко по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку.

Організація роботи:

1. Повідомлення класу проблеми чи завдання, запитання.

2. Надання уявного мікрофону.

3. Надання учням по черзі слова, передаючи „мікрофон”.

4. Оцінювання вчителем відповідей на запитання. Висловлена думка з якоїсь проблеми не коментується і не оцінюється. Коли хтось говорить – інші мовчать.