Зведений облік витрат на виробництво продукції у хлібопекарській промисловості

Зведений облік витрат на виробництво — це узагальнення за об'єктами обліку всіх витрат за місяць з урахуванням змін залишків незавершеного виробництва та калькулюванням фактичної виробничої собівартості випущеної продукції.

На підприємствах із цеховою структурою у зведеному обліку виді­ляються витрати за цехами, виробничими підрозділами, а на підпри­ємствах із без цеховою структурою зведений облік витрат на виробництво ведеться за видами продукції та в цілому по підприємству.

Зведений облік витрат на виробництво здійснюється на основі зве­дених даних відомостей (машинограм) розподілу матеріальних витрат, витрат на оплату праці тощо, одержаних після обробки первинної доку­ментації. Існують підприємства, що застосовують безнапівфабрикатний або напівфабрикатний варіанти зведеного обліку витрат.

При застосуванні напівфабрикатного варіанта обліку передавання напівфабрикатів власного виробництва з одного цеху (переділу) до ін­шого відображається в обліку за фактичною виробничою собівартістю. Крім обліку за фактичною виробничою собівартістю, напівфабрикати влас­ного виробництва враховуються в поточному обліку за плановою (норма­тивною) собівартістю з наступним доведенням планової (нормативної) собівартості напівфабрикатів до фактичної.

Для ведення зведеного обліку витрат на виробництво застосовується відомість установленої форми (додаток В).

Фактична виробнича собівартість готової продукції розраховується сумуванням витрат незавершеного виробництва на початок місяця та виробничих витрат за місяць за вирахуванням витрат на незавершене виробництво на кінець місяця, втрат остаточного браку і втрат та нестач незавершеного виробництва

За даними зведеного обліку витрат на виробництво складаються калькуляції фактичної виробничої собівартості продукції. Звітні калькуляції складаються у хлібопекарському виробництві за видами та найменуваннями хлібобулочних виробів.

У звітній калькуляції зазначається також фактичний вихід хлібобу­лочних виробів.

Вихід готових хлібобулочних виробів при фактичній вологості бо­рошна обчислюється за формулою:

(7.1)

де В — вихід готових виробів, %; П — вага виробленої якісної (готової) продукції; Б — вага витраченого на виробництво черствого хліба, браку, окрайців та інших перероблених відходів з відбракованих на окремих стадіях технологічного процесу, а також вага витраченого сухарного борошна, збільшеного на розрахунковий відсоток припічки, яку дає це борошно при переробці; М — вага борошна та солоду, витрачених на вироблення готової продукції, зменшена на вагу борошна, витраченого на використовувані відходи.

При визначенні ваги борошна, яке витрачене на вироблення готової продукції, в загальну вагу включають вагу борошна, витраченого на виробництво тіста, на приготування рідких дріжджів, підкатку та інші технологічні цілі, і вираховується вага борошна, витраченого на виробничий і експедиційний брак.

Вагу борошна, витраченого на брак виробів, визначають виходячи з планових виходів.

З ваги витраченого борошна не виключається вага оприбуткованих і реалізованих відходів.

Відсоток виходу сухарів-грінок і сухарів із сухарного хліба, вироб­леного на інших хлібозаводах, визначається за формулою

(7.2)

де В — вихід сухарів, %; П — вага вироблених сухарів; С — вага витраченого сухарного та черствого хліба; О — вага використовуваних відходів.

При визначенні ваги пересушеного хліба на виробництво сухарів і сухарів-грінок, із загальної ваги витраченого хліба виключають вагу хліба, витраченого на брак сухарів.

Перерахунок фактичних відходів на борошно базисної вологості – 14,5% обчислюють за формулою:

(7.3)

де Б – вихід, розрахований на базисну вологість борошна – 14,5%; В – фактичний вихід хлібобулочних виробів; М – фактична вологість борошна.

Звітна калькуляція складається на підставі даних про витрати на виробництво продукції за номенклатурою статей витрат, за якою ведеться їх облік і складається планова калькуляція. При заповненні калькуляції виходять із змісту кожної статті вит­рат та порядку розподілу за сортами виробів і видами виробництва.

Звітні калькуляції, що складаються як квартальні та річні, форму­ються як середньозважені на основі місячних звітних калькуляцій.

У разі застосування нормативного методу обліку перед заповнен­ням форми звітної калькуляції складається відомість розрахунку собі­вартості кожного виду продукції, в якій собівартість одиниці продукції визначається за цехами за окремими статтями витрат із виділенням витрат за нормами та відхиленнями від норм.

В таблиці 7.1 подана фактична калькуляція х/б виробів ДП ВАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат № 12» за березень 2010 року. Таблиця складена на основі даних отриманих з додатку Г:

Таблиця 7.1