Дисципліна: Інформаційні системи й технології у фінансах

Економічна інформація й способи її

Формалізованого опису

План:

 

1. Інформація як об'єкт автоматизованої обробки.

2. Характеристика засобів формалізованого опису економічної інформації.

3. Методи класифікації економічної інформації.

4. Методи кодування економічної інформації.

 

Література:

 

6. Береза А.М. Основи створення інформаційних систем: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 1998. - 140 с.

7. Інформаційні системи в економіці: Підручник / Під ред. Проф. В.В. Дика. - М.: Фінанси й статистика, 1996. - 272 с.

8. Ларикова Л.Ф. Інформаційні системи й технології в обліку. Навчальний посібник. - Луганськ: із ВНУ ім. В. Даля, 2003. - 280 с.

9. Мишенин А.И. Теорія економічних інформаційних систем: Підручник. - 4-і изд., доп. і перераб. - М.: Фінанси й статистика, 2002. - 240 с.

10. Ситник В.Ф., Краєва О.С. Технологія автоматизованої обробки економічної інформації: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 1998. - 200 с.

 

1. Інформація як об'єкт автоматизованої обробки.

Розповсюдженим є погляд на інформацію як на ресурс, аналогічний матеріальним, трудовим і грошовим ресурсами. Ця точка зору відбивається в наступному визначенні.

Інформація - нові відомості, що дозволяють поліпшити процеси, пов'язані з перетворенням речовини, енергії й самої інформації.

Відмінною рисою інформації як ресурсу є невичерпність.

Інформація не віддільна від процесу інформування, тому необхідно розглядати джерело інформації й споживачів інформації. Роль споживачів інформації окреслюється в такому визначенні.

Інформація - нові відомості, прийняті, зрозумілим й оцінені кінцевим споживачем як корисні. Т.е. інформацією є відомості, що розширюють запас знань кінцевого споживача. Корисність (релевантность) інформації є важливою її властивістю.

Класифікація інформації здійснюється по наступних основних ознаках:

1. Відношення до даної керуючої системи. Ця ознака дозволяє розділити повідомлення на вхідні, внутрішні й вихідні.

2. Ознака часу. Щодо часу повідомлення діляться на перспективні (про майбутні події) і ретроспективні. До першого класу ставиться планова й прогнозна інформація, до другого - облікові дані. За часом надходження розділяються періодичні й неперіодичні повідомлення.

3. Функціональні ознаки. Формується класифікація по функціональних підсистемах економічного об'єкта.

Усе, що відбувається в процесі функціонування систем, може бути описане у формі повідомлень. Поява повідомлень про події, що відбуваються в матеріальній системі, являє собою інформаційне відображення матеріальних процесів.

Виділяються три фази існування інформації.

1. Асимільована інформація - подання повідомлень у свідомості людини, накладена на систему його понять й оцінок.

2. Документована інформація - відомості, зафіксовані в знаковій формі на якомусь фізичному носії.

3. Передана інформація - відомості, розглянуті в момент передачі інформації від джерела до приймача.

Інформація на шляху від джерела до споживача проходить через ряд перетворювачів - що кодують і декодируют пристроїв, обчислювальну машину, що обробляє інформацію з певного алгоритму, і т.д. На проміжних стадіях перетворення семантичні й прагматичні властивості повідомлень відступають на другий план через віддаленість споживача, тому поняття інформації заміняється на менш обмежувальне поняття "дані".

Дані являють собою набір тверджень, фактів, цифр, лексично й синтаксично взаємозалежних між собою.

 

2. Характеристика засобів формалізованого опису економічної інформації.

 

Основою информационой системи є інформаційна база (ИБ), що являє собою сукупність упорядкованої інформації, використовуваної при функціонуванні ИС і забезпечує взаимообмен інформацією між структурними одиницями ИС, а також інформаційними системами різних рівнів керування.

Класифікація й кодування - це дві невіддільних частини одного процесу - перекладу різноманітної економічної інформації із природної мови на формалізовану мову ЕОМ.

Ціль класифікації й кодування - упорядкування й взаимосогласование різних предметів, понять, властивостей або інших елементів інформації. Використання кодів дозволяє значно скоротити обсяги інформації й трудомісткість її обробки на всіх етапах технологічного процесу автоматизованої обробки даних.

Класифікація — розподіл безлічі об'єктів на частині по їхній подобі або відмінності відповідно до прийнятих методів.

Наиболее розповсюдженими класифікаційними угрупованнями є: клас, група, вид, тип.

У табл. 1 наведені основні національні статистичні класифікації України.

Таблиця 1

Основні національні статистичні класифікації України

Найменування класифікації	Скорочення	Гармонізація	Об'єкти класифікації	Розрядність коду
Класифікація видів економічної діяльності	КВЕД	ISІС, NАСЕ	Види економічної діяльності господарюючих суб'єктів (фізичних й юридичних осіб)
Класифікатор професій	КП	ISС088	Професії працюючих
Класифікація продукції	Кпр	КВЕД, СРА, РRО, СОМ	Товари й послуги, які виробляються всіма видами економічної діяльності
Класифікатор тримав миру	КДС	ISO3166	Держави миру	2 й 3
Класифікатор валют	КВ	ISO4217	Валюти тримав миру
Класифікація послуг зовнішньоекономічної діяльності	КПЗЕД	КВЕД	Послуги, які надаються всіма видами діяльності під час зовнішньоекономічної діяльності
Класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності	КТЗЕД	НS, СN	Всі товари, які мають оборот у міжнародній торгівлі
Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального пристрою України	КОАТУУ	—	Об'єкти адміністративно-територіального пристрою України
Класифікація основних фондів	КОФ	КВЕД, Кпр	Основні фонди України
Класифікація органів керування	—		Органи державного й господарського керування, суспільні об'єднання і їхні структури, які являють собою організаційно-автономні частини управлінського апарата
Класифікатор організаційно-правових форм господарювання	КОПФГ	—	Організаційно-правова форма, що певна чинним законодавством
Класифікатор форм власності	КФВ	—	Форми власності

Засобами вираження результатів класифікації є кодування.

Кодування — створення й присвоєння коду класифікаційному угрупованню й об'єкту класифікації (або процес присвоєння об'єкту певного коду).

Матеріальним втіленням класифікації й кодування є класифікатор.

Класифікатор — офіційний документ, що являє собою систематизований перелік назв і кодів класифікаційних угруповань або об'єктів класифікації.

Відповідно до встановлених категорій науково-технічної документації загальнодержавні класифікатори по статусі їхнього твердження й застосування прирівнюються до державних стандартів, галузеві - до галузевих стандартів, класифікатори підприємств - до стандартів підприємств.

При організації інформаційної взаємодії інформаційних систем різних областей або рівнів керування по можливості намагаються максимально використати загальнодержавні класифікатори для опису одних і тих самих об'єктів або їхніх властивостей. При використанні в системах різних категорій класифікаторів варто застосовувати таблиці, що перекодують, а для переходу від одного класифікатора до іншого - алгоритми агрегування й дезагрегирования.