Предмет, завдання й законодавча база курсу.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

Інститут післядипломної освіти та дистанційного

навчання

Сєвєродонецьке відділення

 

 

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Директор ІПОДН __________Г.А. Плахута

«_____»________________2007р

 

Конспект лекцій

 

з дисципліни "Інформаційні системи та технології в фінансах"

для спеціальності 6.050104 - 7.050104 "Фінанси".

 

“УХВАЛЕНО“

методичною радою

Сєвєродонецького Відділення

Інституту післядипломної

освіти і дистанційного навчання

Протокол № 1 від 03.09.2007

Голова ради __________Н.М. Полякова

«_____»________________2007р

 

Сєвєродонецьк 2007

 

Конспект лекцій складен на основі Освітньо професійної програми підготовки спеціаліста за напрямком “Фінанси” та робочого навчального плану спеціальності: 6.050104 - 7.050104 “Фінанси”.

 

 

.

 

Конспект склав: викладач С.М.Замятін

 

 

1. Вступ

 

Мета викладання дисципліни «Інформаційні системи та технології в фінансах»:

- надання необхідних теоретичних основ організації та функціонування інформаційних систем обліку та менеджменту в різних галузях господарства та комерційних структурах умовах застосування сучасних інформаційних технологій;

- вивчення організації та методології автоматизованого розв’язання комплексів банківських та фінансових задач з урахуванням сучасної практики банківської та фінансової діяльності, обліку та звітності Україні.

 

Предмет курсу включає принципи організації, постановки задач, їхньої формалізації, застосування сучасних програмних методів їх вирішення.

Завданням вивчення дисципліни «Інформаційні системи та технології в фінансах» є оволодіння студентами організаційними і методологічними засобами і методами нормалізування та алгоритмізації управлінських задач, опанування засобами розв’язання задач такого типу за допомогою сучасного програмного забезпечення.

Після опанування даного курсу студент повинен:

– знати:

- теоретичні основи організації та функціонування систем обробки банківської і фінансової інформації;

- організацію та методологію розв’язання комплексів задач банківської та фінансової діяльності установах різного типу.

– уміти:

- описувати постановки задач і розробляти алгоритми їх розв’язання на ЕОМ;

- використовувати базові програмні засоби та готові пакети прикладних програм для виконання обробки даних у фінансовій діяльності.

Дисципліна: Інформаційні системи й технології у фінансах

 

Інформаційні системи і їхня роль у керуванні економікою

План:

 

1. Предмет, завдання й законодавча база курсу.

2. Поняття, характеристика й компоненти інформаційної системи.

3. Класифікація інформаційних систем.

 

Література:

1. Інформаційні системи в економіці: Підручник / Під ред. Проф. В.В. Дика. - М.: Фінанси й статистика, 1996. - 272 с.

2. Програма “Електрона Україна”. Препр. / Комітет держкомзв'язку та інформатизації України. - К.: 2000. - 26 с.

3. Рогач Й.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансах: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 1999. - 216 с.

4. Ситник В.Ф. та ін. Основи інформаційних систем: Навч. Посібник. - Вид. 2-гі, перероб. і доп. / В.Ф. Ситник, Т.А. Писаревська, Н.В. Єрьоміна, О.С. Краєва; За ред. В.Ф. Ситника. - КНЕУ, 2001. - 420 с.

5. Шевчук О.Б., Голобуцький О.П. Е-Ukraine. Інформаційне суспільство: чи бути не бути. - К.: Діалог, 2001. - 101 с.

 

Предмет, завдання й законодавча база курсу.

Актуальність. Функціонування й розвиток виробничо-економічних систем в умовах, коли всі процеси динамічні й мають характер стохастичности, нелінійності, невизначеності й нечіткості, а умови прийняття рішень супроводжуються багатоваріантністю й многокритериальностью, багато в чому залежить від повноти і якості використовуваної інформації. З погляду керування інформація виступає в ролі предмета праці й служить базисом тактичних завдань і розробки стратегії керування діяльністю фінансово-кредитних установ (ФКУ). Тому використання сучасних методів збору, обробки, зберігання, аналізу й подання інформації для управлінських рішень є одним з найважливіших факторів розвитку діяльності ФКУ (банків, інвестиційних інститутів, бірж, страхових організацій).

Фахівцям в області фінансів необхідно мати теоретичну базу в області інформаційних систем і технологій автоматизованої обробки інформації, практичні вміння й навички застосування їх у фінансовій сфері. Знання новітніх інформаційних технологій дозволить обґрунтовано ухвалювати рішення щодо доцільності їхнього впровадження в автоматизацію фінансово-кредитних установ.

Предмет курсу. Організаційно-методологічні основи створення й функціонування інформаційних систем і комп'ютерних технологій автоматизованої обробки фінансової інформації у фінансах.

Ціль курсу. Формування системи знань в області організації й функціонування інформаційних систем фінансового обліку й методології автоматизованого рішення комплексів фінансових завдань.

Завдання курсу. Основними завданнями курсу є:

дослідження інформаційного забезпечення діяльності фінансово-кредитних установ;

вивчення інформаційних систем обробки фінансової інформації;

вивчення організації й методології автоматизованого рішення фінансових завдань на ЕОМ;

вивчення технології обробки фінансової інформації.

Законодавче забезпечення.

Політика органів влади нашої країни в сфері інформаційної індустрії знайшла відбиття в наступних законодавчих актах:

Закон України від 04.02.98 № 74/98 ВР “Про Національну програму інформатизації”. Головна мета програми - створення необхідних умов для забезпечення громадян і суспільства своєчасною, достовірною й повною інформацією шляхом використання інформаційних технологій, забезпечення інформаційної безпеки держави.

Указ Президента України від 14.07.2000 № 887/2000 “Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади”.

 

2. Поняття, характеристика й компоненти інформаційної системи.

Системою називається будь-який об'єкт, що, з одного боку, розглядається як єдине ціле, а з іншого боку - як безліч зв'язаних між собою або взаємодіючими складовими частинами.

У систему входять наступні компоненти:

1. Структура - безліч елементів системи й взаємозв'язків між ними. Математичною моделлю структури є граф.

2. Входи й виходи - потоки повідомлень або матеріальні потоки, що надходять у систему або выводимые нею, які характеризуються набором параметрів.

3. Закон поводження системи - функція, що зв'язує зміни входу й виходу системи.

4. Ціль (цільова функція) і обмеження (на змінні).

Серед основних властивостей систем доцільно розглянути наступні - відносність, подільність і цілісність.

Властивість відносності встановлює, що склад елементів, взаємозв'язків, входів, виходів, цілей й обмежень залежить від цілей дослідника. При виділенні системи деякі елементи, взаємозв'язки, входи й виходи не включаються в неї через слабкий вплив на елементи, що залишаються, через наявність самостійних цілей, що погано погодяться з метою всієї системи, і т.д.

Подільність означає, що систему можна представити, що складається з відносно самостійних частин - підсистем, кожна з яких може розглядатися як система. Можливість виділення дослідником підсистем (декомпозиція системи) спрощує її аналіз, тому що число взаємозв'язків між підсистемами й усередині підсистем звичайно менше, ніж число зв'язків безпосередньо між всіма елементами системи.

Властивість цілісності вказує на погодженість мети функціонування всієї системи із цілями функціонування її підсистем й елементів.

Економічна інформаційна система являє собою систему, функціонування якої в часі полягає в зборі, зберіганні, обробці й поширенні інформації про діяльність якогось економічного об'єкта реального миру. Інформаційна система створюється для конкретного економічного об'єкта й повинна в певній мері копіювати взаємозв'язок елементів об'єкта.

Основними функціями ЭИС є збір, передача, зберігання інформації й такі операції обробки, як уведення, вибірка, коректування й видача інформації.

Економічні інформаційні системи призначені для рішення наступних завдань: обробки даних, автоматизації конторських робіт, виконання пошуку інформації й окремих завдань, заснованих на методах штучного інтелекту.

Принципи побудови й функціонування ЭИС:

1. Відповідність. ЭИС повинна забезпечувати функціонування об'єкта із заданою ефективністю за кількісним критерієм.

2. Економічність. Витрати на обробку інформації в ЭИС повинні бути менше економічного виграшу на об'єкті при використанні цієї інформації.

3. Регламентность. Більша частина інформації в ЭИС надходить й обробляється за розкладом, зі строгою періодичністю.

4. Самоконтроль. Безперервна робота ЭИС по виявленню й виправленню помилок у даних і процесах їхньої обробки.

5. Інтегральність. Однократне уведення інформації в ЭИС й її багаторазове, багатоцільове використання.

6. Адаптивність. Здатність ЭИС змінювати свою структуру й закон поводження для досягнення оптимального результату при зовнішніх умовах, що змінюються.

Серед інших особливостей ЭИС варто назвати обробку більших обсягів інформації по порівняно простих алгоритмах, висока питома вага логічної обробки даних (сортування, угруповання, пошук, коректування) і подання гнітючої частини інформації у вигляді документів.

Компоненти інформаційної системи - це база даних, концептуальна схема й інформаційний процесор, що утворять разом систему зберігання й маніпулювання даними.

База даних (БД) - це набір повідомлень, які

• є щирими для відповідної системи,

• несуперечливі по відношенню друг до друга й до концептуальної схеми.

База даних ЭИС зберігається в запам'ятовувальних пристроях обчислювальної системи (ЕОМ). Повідомлення в БД звичайно є форматированными й зберігаються у вигляді одиниць інформації.

Форматированные повідомлення - це найбільш масовий вид повідомлень, збережених й оброблюваних в ЭИС. Форматированное повідомлення являє собою повідомлення, у якому виділені опорні властивості (параметри) події, що відбувається, і утримуючої назви властивостей й їхнього значення.

Одиницею інформації називається набір символів, якому надається певний зміст. Основними одиницями інформації є атрибут і складена одиниця інформації (СЕИ).

Атрибутом називається інформаційне відображення окремої властивості деякого об'єкта, процесу або явища. Атрибут відповідає поняттю змінної в мовах програмування. Атрибут характеризується ім'ям і значенням. Всі припустимі значення атрибута утворять безліч, називана доменом цього атрибута.

Необхідно відзначити істотні розходження властивостей, які відображаються атрибутами. Матеріальні процеси, як відомо, мають якісну характеристику й кількісну характеристику. Відповідно й атрибути повинні розділятися на два класи, які називаються «атрибути-ознаки» й «атрибута-підстави».

Атрибут-ознака являє собою інформаційне відображення якісної властивості деякого об'єкта, предмета, процесу, а атрибут-підстава є відображенням їхньої кількісної властивості.

Складена одиниця інформації являє собою набір з атрибутів й, можливо, інших СЕИ. Безліч атрибутів поєднується в одну СЕИ по наступних принципах:

• відповідні атрибути описують той самий факт або економічний процес,

• значення атрибутів, що входять у СЕИ, виникають одночасно, зв'язані логічними або арифметичними співвідношеннями.

Концептуальна схема (від слова сопсерt - поняття) являє собою опис структури всіх одиниць інформації, що зберігаються в БД. Під структурою розуміється входження одних одиниць інформації до складу інших одиниць інформації.

Інформаційний процесор - це механізм, що у відповідь на одержання команди виконує операції із БД і концептуальною схемою. Інформаційний процесор складається з обчислювальної системи й системи керування базою даних - СУБД.

Під обчислювальною системою розуміють серійно електронно-обчислювальну машину, що випускає (ЕОМ) або трохи ЕОМ, з'єднаних каналами зв'язку в обчислювальну мережу.

Системой керування базою даних називається комплекс програм, що забезпечує централізоване зберігання, нагромадження, модифікацію й видачу даних, що входять у БД.

База даних припускає централізоване керування даними, що забезпечує ряд переваг:

• скорочення надмірності збережених даних завдяки однократному зберіганню кожного повідомлення в базі даних,

• спільне використання збережених даних всіма користувачами ЭИС,

• стандартизацію подання даних, що спрощує проблеми експлуатації БД й обміну даними між ЭИС,

• забезпечення процедур перевірки вірогідності інформації й процедур обмеження доступу до даних,

• сполучення вимог до використання БД із боку різних користувачів ЭИС.

Опис збереженої й оброблюваної інформації в ЭИС здійснюється з різним ступенем деталізації. Використаються три рівні подання (мал. 1):

1. Зовнішній рівень - опис інформаційних потреб кінцевого користувача.

2. Концептуальний рівень - опис інформаційних потреб на рівні понять ЭИС.

3. Внутрішній рівень - опис способу зберігання інформації в пам'яті ЕОМ і методів доступу до неї.

Багаторівнева деталізація подань ЭИС обумовлена різницею між способом опису предметної області й тих специфікацій, які можуть бути ефективно оброблені сучасними СУБД і пакетами прикладних програм. Наявність декількох рівнів деталізації дозволяє розчленувати процес проектування ЭИС на трохи більше простих кроків, а також надати можливість участі в розробці ЭИС користувачам і фахівцям, що не мають професійної підготовки в області обробки даних.

Рис. 1. Деталізація подань ЭИС