VI. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ.

Список рекомендованої літератури з курсу складається з двох частин: основної та додаткової. До списку основної літератури включені підручники, навчальні посібники, монографії, конспекти лекцій, збірки документів й матеріалів, енциклопедії та методичні вказівки до семінарських занять і самостійної роботи. Вся навчальна література має відповідний гриф і є доступною для студентів у друкованому та електронному вигляді. Кафедра підготувала електронний варіант лекцій та семінарських занять, що зберігається у фондах кафедри та гуманітарному залі науково-технічної бібліотеки НТУУ “КПІ” (№ 15). Кількість примірників основної навчальної літератури відповідає акредитаційним вимогам (1 примірник на 3-х студентів). Ці примірники є у фонді НТБ та у методичному кабінеті кафедри історії. Список додаткової літератури призначений для більш поглибленого вивчення окремих розділів, тем або курсу у цілому.

 

СПИСОК ОСНОВНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Грушевський М. Історія України-Руси. в 11т.-К., 1991-1997.

2. Бойко О.Д. Історія Укаїни. – К., 1999.

3. Історія України. За редакцією Ковальського Б.П. – К.,1998.

4. Історія України. Конспект лекцій. – В 4-х частинах. – К., 1993-1995.

5. Історія України. Під загальною ред. В.А.Смолія – К., 1997.

6. Історія України. За редакцією Ю.Зайцева. – Львів, 1996.

7. Конституція України. – К., 2000.

8. Декларація про державний суверенітет України: прийнята Верхавною Радою Української РСР 16 липня 1990р. – К., 1991.

9. Акт про незалежність України, прийнятий 24 серпня 1991 року. ІІ Хрестоматія з історії України. – К., 1993 – с. 363-364.

10. Новітня історія України (1900-2000рр.) А.Г.Слюсаренко, В.І.Гусев, В.П.Дрожжин та ін. – К., 2000

11. Україна в ХХ ст. Збірник документів і матеріалів. – К.,2000.

12. Національні процеси в Україні. Документи і матеріали. В 2-х частинах. – К., 1997.

СПИСОК ДОДАТКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Грицяк Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ –ХХ ст. Навч. посібник. – К., - 1997.

2. Курас І., Нагорна Л., Євтух В. та ін. Етнополітичний розвиток України: досвід, проблеми, перспективи.- К., - 1997.

3. Литвин В.М. Україна на межі тисячоліть (1991-2000рр.). – К., 2000.

4. Політична історія України. – За ред. В.І.Танцюри. – К., 2001.

5. Україна і світ. Історія господарства. – К., 1994.

6. Павловський М.А. Шлях України. – К., 1997.

7. Киричук В.В. Історія державного управління в Україні. – К., 2000.

8. Дігтяр П.А. Історія держави і права України. – К., 1997.

9. Шевчук В., Тараненко М. Історія української державності.- К., 1999.

10. Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова. – К.,1993.

11. Толочко П.П. Київська Русь – К., 1996.

12. Історія Української РСР у в-т., 10 лн.- К., 1997/ 1979рр.

13. Історія Українського війська. – Львів, 1992.

14. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея. – К., 1997.

15. Історичні карти, схеми.

 

Робоча навчальна програма складена на основі навчальної програми дисципліни _________________“Історія України ”___________________________,

(назва дисципліни)

затвердженої ___________ протокол №12 від 29.06.07.________________________

(дата затвердження)

 

Розробники програми:

_к.і.н.,проф. Ковальський Б.П., к.і.н., доц Білявська О.С., к.і.н., доц. Лабур О.В._

(вчений ступінь, звання, прізвище та ініціали авторів програми)

 

_ к.і.н.,проф. Ковальський Б.П __/__________________/

_ к.і.н., доц Білявська О.С. _____/__________________/

_ к.і.н., доц. Лабур О.В._ _______/__________________

Додаток А

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

1. Проблеми періодизації історії України в українській історіографії..

2. Проблеми етногенезу українського народу в історичній літературі.

3. М. Грушевський – видатний український історик та громадсько-політичний діяч.

4. Утворення давньоукраїнської князівської держави – Київської Русі, її державний лад та система органів управління та етапи її розвитку.

5. Суспільна організація Галицько-Волинського князівства, його соціальна структура.

6. Причини та особливості формування історико-етнографічних регіонів України: Буковини, Волині, Галичини, Закарпаття, Слобожанщини, Півдня, Середнього Подніпров’я.

7. Литовська та польська експансії на українських землях: етнополітичні виміри.

8. Українське козацтво як державотворча сила.

9. Утворення української держави – Війська Запорозького під проводом Б.Хмельницького, її державного-політична та соціально-економічна організація.

10. Причини та наслідки ліквідація автономного устрою Гетьманщини.

11. Соціальна модернізація України у складі Російської та Австро-Угорської імперій у другій половині ХІХ ст.

12. Українське питання у Першій світовій війні.

13. Національне питання в програмних українських політичних партій та рухів та боротьба за його реалізацію у кінці ХІХ – на початку ХХст.

14. Пошук оптимальної моделі будівництва незалежної української держави під час революції 1917-1920рр.

15. Західноукраїнські землі у 1918-1920рр. Боротьба за відродження Української держави.

16. Плани сусідніх держав щодо України на передодні та на початку Другої Світової війни.

17. Українське питання в політиці фашистського Рейху. Розгортання руху опору на окупованій Німеччиною та її союзниками території України в 1941-1944 рр.

18. Запровадження нової моделі освіти на Україні на рубежі ХХ-ХХІ ст.

19. Проблеми та шляхи вирішення національно-мовних і культурних потреб усіх етносів України в умовах розбудови незалежної держави..

20. Політичний і духовний розвиток українського суспільства у період загострення кризових явищ радянської системи (1965-1985рр.). Дисидентство, його течії.

21. Прийняття християнства та його роль у розвитку освіти Київської Русі.

22. Українські наукові школи в контексті світової історії.

23. Становище та перспективи розвитку вищої школи України у рамках Болонського процесу.

24. Україна в сучасних геополітичних перетвореннях. Етапи розвитку зовнішньополітичних стосунків України з Росією та США.

25. Основні етапи та напрямки розбудови незалежної Української держави в другій половині 90-х рр. ХХ ст.

26. Утворення багатопартійної системи та її вплив на громадсько-політичне життя сучасної України.

27. Історичний вимір конституційного процесу в Україні та його роль у політичному реформуванні держави на рубежі ХХ - ХХІст.

28. Основні тенденції співробітництва України з міжнародними організаціями в кінці ХХ - на початку ХХІ ст.

29. Культура, освіта та спорт в умовах функціонування суверенної держави.

30. Історичні процеси реформування релігійних конфесій в Україні на сучасному етапі, їх взаємовплив та стосунки з державою.

31. Сучасна соціальна політика України та заходи щодо подолання кризових явищ.

32. Міграційні процеси на території України у ХІХ-ХХст.

33. Українська діаспора, її роль у розбудові української держави на сучасному етапі.

34. Репатріація кримськотатарського населення та проблеми його облаштування на сучасному етапі.

Додаток Б

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО РЕЙТИНГОВУ СИСТЕМУ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ

з кредитного модуля (дисципліни) Історія України________________

(код та назва)

для спеціальності: усіх_____________________________________________ (шифр та назва)

факультету _усіх_______________________________________________________

Розподіл навчального часу за видами занять і завдання з дисципліни згідно з робочим навчальним планом.

Семе-стр	Навчальний час	Розподіл навчальних годин	Контрольні заходи
Кредити	Акад. год.	Лекції	Семінар	СРС	Реферат	Семестр. Атестація
1 або 2	1,5						Залік

Рейтинг успішності студента складається з балів, що отримуються за роботу на 9-ти лекціях, на 4-х семінарських заняттях, в тому числі за 3 експрес-контроля, що проводяться на семінарах, балів за реферат. Семестровим контролем є залік.

Система рейтингових балів та критерії оцінювання.

1. Робота на лекціях:

Ваговий бал – 1. Максимальна кількість балів на всіх лекціях дорівнює

1 бал × 9 = 9 балів

за наявністю конспектів від 0 до 1 бала (1 бал за кожну із 9-ти законспектованих лекцій).

2. Робота на семінарських заняттях:

експрес-контроль. Ваговий бал:

повна відповідь - 5 балів;

неповна відповідь - 3-4 балів;

незадовільна відповідь - 0 балів

виступи на семінарі. Ваговий бал:

глибоке розкриття питань семінару,

вільне володіння матеріалом - 10 балів;

неповна багаторазова участь у роботі семінару - 8-9 балів;

участь у роботі семінару - 5 балів;

максимальна кількість балів за всі семінарські заняття

5 балів × 3 +10 балів × 4 = 55 балів

3. Реферативна робота. Ваговий бал: - 36 балів;

глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція - 34-36 балів;

вміння виділити за темою аспект у питанні

та зробити висновок - 30-33 балів;

обґрунтоване розкриття проблеми - 26-29 балів;

реферат суто компілятивного рівня - 25-28 бали;

тема розкрита не повно - 22-24 бали;

реферат не зарахований - 0 балів;

Штрафні та заохочувальні бали за:

відсутність на семінарському занятті без поважних причин - - 2

несвоєчасне (пізніше ніж на тиждень) подання реферату - - 5

участь у студентській науковій конференції з дисципліни, виконання завдань

із удосконалення дидактичних матеріалів з дисципліни (складання, карт, схем, таблиць, відвідування музеїв і використання в роботі над курсом музейного матеріалу) надається від 5 до 10 заохочувальних балів.

Розрахунок шкали (R) рейтингу:

Сума вагомих балів контрольних заходів протягом семестру складає:

Rс = 9б.+55б.+36б. = 100 балів

Для виставлення оцінок до залікової книжки RD переводяться у традиційні та ECTS оцінки відповідно до таблиці:

 

Значення рейтингу з дисципліни	Оцінка ECTS та визначення	Традиційна диф. зал. оцінка	Традиційна зал. оцінка
95 R ≤ RD	A – відмінно	Відмінно	Зараховано
85 ≤ RD < 95	B – дуже добре	Добре
75 ≤ RD < 85	C – добре
65 ≤ RD < 75	D – задовільно	Задовільно
60 ≤ RD < 65	E – задовільно
RD < 60	FX – незадовільно	Незадовільно	Незараховано
RD < 40	F – незадовільно (потрібна додаткова робота)	Недопущено

Необхідною умовою допуску до заліку є позитивна оцінка з реферату (не менше 22 балів) та попередній рейтинг не менше 60 балів.

Студенти, які наприкінці семестру мають рейтинг більше 60 балів, отримають оцінку з дисципліни “автоматом”.

Студенти, які набрали протягом семестру рейтинг з дисципліни менше 60, тобто оцінку “незадовільно” або “не зараховано”, зобов’язані складати залік, тобто залікову к.р.

Студенти, які набрали протягом семестру необхідну кількість балів (RD≥60) мають можливості:

· не складати залік, а отримати залікову оцінку так званим “автоматом”;

· складати залік з метою підвищення залікової оцінки;

· в разі отримання оцінки більшої, ніж у семестрі, попередній рейтинг студента з історії України скасовується і він отримує оцінку тільки за результатами складання заліку;

у разі отримання на заліку оцінки меншої, ніж у семестрі, за студентом зберігається семестрова оцінка.