Охарактеризуйте Острог, як центр ренесансної культури в Україні.

Острог, Львів, Київ - центри розвитку української науки, освіти та книгодрукуванняРенесанс зароджується в Італії в кінці ХІІІ ст., поступово поширюється по всій Європі та набуває ознак окремої культурно- історичної епохи і основного художнього стилю в мистецтві. Визначальною рисою культури Ренесансу і провідним інтелектуальним напрямом стає гуманізм - ідейна система, яка на відміну від середньовічного ідеалу людини - аскета, здатної переносити злидні на землі заради небесного блаженства, утверджує ідеал вільної та сильної особистості. В Україні Ренесанс як нова доба та художній стиль триває з останньої третини ХVІ ст. і впродовж першої половини ХVІІ ст.З Острога бере початок формування ренесансної культури. Становлення Острога як одного з центрів української культури можна датувати 1574 р., коли князь Василь-Констянтин Острозький (1526-1608) переніс сюди з Дубна головну адміністрацію своїх володінь. Це стало поштовхом до зосередження в Острозі освічених управлінців та радників з оточення князя.

Крім того, Остріг був другим титулярним центром єпархії Східної Волині, владика якої титулувався «луцьким і острозьким», відтак Богоявленський замковий храм - одна з наймонументальніших православних споруд того часу - мав статус кафедрального собору. Кілька богородичних образів, написаних у тодішньому Острозі, фахівці зараховують до шедеврів православного іконопису. Замилування князя Василя-Костянтина в церковному стилі і штат музики, якими він себе оточував, спричинилися до появи особливого «острозького наспіву», чому передувало довготривале плекання традиції хорового мистецтва. У княжому замку була чимала книгозбірня, що містила як православні богословські тексти, так і європейські видання світського та релігійного змісту.

Піднесенню міста як інтелектуального осередку сприяло й те, що між Острогом - офіційним центром маєтків князя - і його приватною резиденцією (Дубенським замком) лежав Дерманський монастир, одна з найбагатших православних пристаней Русі під патронатом Острозьких.

Зосередження на середину 1570-х рр. довкола князя В.-К. Острозького гурту інтелектуалів збіглося в часі з першими наслідками впровадження рішень Тридентського собору (1544-1563), який ухвалив радикальну програму реформ для зміцнення католицької церкви. Зокрема, 1564 р. у Польщу приходять націлені на активну місіонерську та освітню роботу серед іновірців - єзуїти.

Створюються перші єзуїтські колегії, зокрема у Вільні (1569) та Ярославі (1574). У 1573 р. з метою поширення унійної ідеї Папська курія засновує в Римі так звану Грецьку колегію - кузню кадрів для місіонерської праці на Сході.

На хвилі цих новацій у 1574 р. був написаний, а в 1577 р. надрукований, трактат відомого єзуїтського теолога й проповідника, тодішнього ректора Віленської єзуїтської колегії Петра Скарги «Про єдність Божої Церкви під одним Пастирем». Присвячуючи книгу В.-К. Острозькому, П. Скарга обґрунтував потребу об’єднання «істинної» (католицької) та «хибної» (православної) церков. Натомість жоден український православний осередок не спромігся відразу виступити з обґрунтованою позицією у відповідь. Цією роботою П. Скарга започаткував полемічну літературу.У цих умовах з 1576 р. в Острозі на кошти В.-К. Острозького починає працювати науковий осередок. Його початкова мета була цілком конкретною: підготувати випуск першої друкованої Біблії на церковнослов’янській мові і тим самим утвердити її престиж нарівні з сакральними мовами - гебрейською, грецькою та латинською. В Острозі під патронатом К.-В. Острозького тривалий час працювали білоруси, поляки, греки: Кирило Лукаріс, Ян Лятос, Андрій Римша, Симон Пекалід, Никифор Парасхез. Серед відомих українських інтелектуалів того часу в Острозі працювали Герасим і Мелетій Смотрицькі, Клірик Острозький, Василь Суразький (справжнє прізвище Василь Малюшицький), Христофор Філалет, Дем’ян Наливайко та ін.

Острозька друкарня, яка працювала від 1578 р. до 1612 р., була втіленням в Україні витвореного у Західній Європі типу видавничого закладу при школі і науково-літературному гуртку книжників Це дає змогу дослідникам стверджувати, що Острог став також першим в Україні центром видання тогочасної публіцистики, яку пізніші дослідники назвали «полемічною літературою». Братські організації поступово взяли під свою опіку розвиток освіти, друкування і розповсюдження книг. Вони групували навколо шкіл і друкарень освічені та ініціативні сили української інтелігенції, що вийшла з середовища духовенства, української шляхти та міщан.Таким чином, Ренесанс в українській культурі став наслідком складного й тривалого процесу взаємодії вітчизняної та європейської культури. І хоч українські митці не сформували цілісної ренесансної культури або стилю, зате творчо переробили кращі досягнення західної Європи, насамперед Італії, використали їх для розвитку власної нації, формування власної державності. "Так само, як Січ здолала створити на території чужої держави мілітарну республіку, - пише Є. Маланюк, - так суспільство здолало школами, братствами і безупинною боротьбою - створити "державу в державі" -"Руську Річ Посполиту".

Білет №10, питання 1 Характерні ознаки трипільської культури.