Початок польського панування.

І Питання для розгляду:

27 Люблінська унія та її наслідки.

28 Брестська церковна унія.

 

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно:

- з’ясувати передумови і головні положення Люблінської унії;

- з’ясувати наслідки Люблінської унії;

- з’ясувати політику Речі Посполитої щодо православної церкви;

- з’ясувати умови і наслідки Брестської церковної унії;

 

ІІІ Короткий конспект теми.

27 У 16 столітті війни з Московською державою і грабіжницькі наскоки кримських татар позбавили Литву колишньої могутності. Вона продовжувала дотримуватися курсу на об’єднання з Польщею, чия феодальна верхівка поклала око на литовські володіння. В 1569 р. було узгоджено Люблінську унію, положення якої передбачали:

- об’єднання Литви і Польщу в єдину державу (Річ Посполиту);

- створення спільного сейму(парламенту) і наявність виборного короля;

- перехід українських земель під зверхність Польської корони.

 

Люблінська унія принесла на українські землі радикальні зміни: запровадження польського законодавства; полонізацію й окатоличення; розвиток магнатсько-шляхетського землеволодіння з фільварками та панщиною. У 1588 р. Третім Литовським Статутом було введено кріпацтво і 20-річний термін розшуку селян – втікачів, після чого феодали звикли сприймати українських селян як «бидло» - тобто робочу худобу.

 

Таким чином українські землі перейшли під владу Польської держави. Почалася доба польського панування в історії України, яка позначилася феодальним, національним і релігійним гнобленням.

 

28 Річ Посполита була католицькою державою, в кордонах якої православна церква вважалася розкольницькою і позбавлялася підтримки влади, православні віруючі обмежувалися в правах. Така ситуація змушувала міських жителів самоорганізовуватися і створювати православні братства. Братства жили за принципом взаємодопомоги, вирішували церковні проблеми, займалися освітою, книгодрукуванням. Найвпливовішими були Львівське, Київське і Луцьке братства. Водночас продовжувалися пошуки шляхів рівноправного співіснування з католиками. Ці пошуки підштовхнули церковних ієрархів на чолі з Іпатієм Потієм до ідеї об’єднання християнських церков. У 1596 р. в місті Брест зібрався церковний собор, на якому проголосили церковну унію. Її умови:

- православна церква переходить під юрисдикцію Папи Римського зі збереженням власних обрядів і традицій;

- уніатське духовенство і віруючі отримують рівноправність з католиками.

 

Таким чином після Брестського собору виникла уніатська або греко-католицька церква. Православна церква втратила організаційну єдність та ієрархію. Православні священики і віруючі, які визнавати церковну унію не бажали, залишилися поза межами закону.

 

ІV Питання для самоконтролю.

- Пригадай передумови і головні положення Люблінської унії.

- Пригадай наслідки Люблінської унії для українського населення.

- Пригадай політику Речі Посполитої щодо православної церкви, умови і наслідки Брестської церковної унії.

Виникнення козацтва.

І Питання для розгляду:

29 Виникнення і становлення козацтва.

30 Запорізька Січ. Історична роль козацтва.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно:

- з’ясувати причини і обставини виникнення козацтва;

- з’ясувати значення Запорізької Січі в процесі становлення козацтва;

- з’ясувати історичну роль козацтва;

 

ІІІ Короткий конспект теми.

29 У 16 столітті феодальне, релігійне, гноблення та незахищеність перед зовнішніми ворогами створили загрозу повного фізичного винищення українського населення Речі Посполитої. Шукаючи кращої долі найбільш рішучі та сміливі кидали рідні місця і пробиралися на Запоріжжя – на той час дикі, безлюдні, нічийні простори за дніпровськими порогами. Тут згадані уходники і втікачі знаходили притулок на дніпровських заплавах, збиралися у вільні ватаги, промишляли мисливством, рибальством, торгівлею. Через постійні небезпеки привчалися до зброї, військової справи, бойової доблесті. Повернувшись до своїх осель відмовлялися коритися представникам польської влади. З числа цих людей формувалася верства вільних, озброєних людей, яких почали називати козаками.

Перші згадки про запорізьких козаків датуються 1489 і 1492 роками.

 

30 В першій половині 16 століття організатором козаччини був черкаський староста Остафій Дашкевич, а її центром – Черкаси. В 1556 р. князь Дмитро Вишневецький збудував на острові Хортиця укріплення, яке назвали Запорізькою Січчю. Місцезнаходження Січі неодноразово змінювалося, проте її роль військово-адміністративного і консолідуючого центру залишалася незмінною. Завдяки Січі козацтво зорганізувалося як Військо Запорізьке з виборним самоврядуванням, із спільними уявленнями про козацькі звичаї і вольності та територіями на які вони поширювалися. Відповідно Запорізька Січ перетворилася на особливе військово-політичне утворення.

Поза межами Січі козаки могли найматися на державну службу і формували реєстрове козацьке військо.

 

Отже історичне значення Запорізької Січі полягало в тому, що вона відновила перервану традицію української державності і стала захисником українського народу. Загроза повного фізичного винищення українців суттєво зменшилася.

ІV Питання для самоконтролю.

- Пригадай причини і обставини виникнення козацтва.

- Пригадай роль Запорізької Січі в процесі становлення козацтва.

- Поясниісторичне значення Запорізької Січі і козацтва.

Початок польсько – козацького протистояння.

І Питання для розгляду:

31 Причини і початок польсько–козацького протистояння.

32 Гетьманування Самійла Кішки і Петра Сагайдачного.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно:

- визначити причини початку польсько-козацького протистояння і характер повстань;

- з’ясувати обставини і підсумки козацьких повстань Косинського і Наливайка;

- з’ясувати основні напрямки політики гетьмана Сагайдачного;

 

ІІІ Короткий конспект теми.

31 В кінці 16 століття феодальні і національно-релігійні утиски наштовхнулися на збройний опір з боку козацтва. При нагоді козаків підтримували пригноблені селяни.

Перше масове повстання спалахнуло в 1591-93 рр. Повстанці очолювані отаманом Криштофом Косинським громили шляхетсько-магнатські маєтки, нищили панські документи на земельну власність. За легендою Косинський потрапив в руки поляків і його живцем замурували у стіну монастиря. Новий спалах повстанського руху охопив 1594-1596 рр. і був пов'язаний з іменем Северина Наливайко. На землях, очищених від польської адміністрації, він покозачував селян і міщан. Королю надіслав лист зі зверненням про необхідність створення козацької держави для боротьби з турецько-татарською загрозою. На придушення повстання кинули найкращі сили польської армії. У травні 1596 р. в урочищі Солониця після двотижневої облоги полякам вдалося розбити повстанців. Полоненого Наливайка стратили у Варшаві: за переказом йому на голову одягли корону з розпеченого заліза. Сейм оголосив козаків ворогами держави, проте сил для їх повного знищення Польща не мала.

Таким чином повстання Косинського і Наливайка поклали початок добі польсько–козацького протистояння. Козацько-селянські рухи набули вираженого антифеодального, визвольного характеру.

32 Після поразки Наливайка козаки зосередили сили проти зовнішніх загроз з боку Османської імперії та Кримського ханства. Традицію морських походів ще у 1567 р. започаткував гетьман Самійло Кішка. Після невдалої морської битви провів двадцять п’ять років у турецькій неволі, однак у 1599 р. вирвався на свободу і знову став гетьманом. Наступальні морські акції розширив Петро Сагайдачний, який організував зухвалі морські походи запорожців на Трапезунд і Синоп в 1614 р., на Стамбул в 1615 р., на Кафу в 1616 р. Слава полководця допомогла Сагайдачному стати гетьманом реєстрового і нереєстрового козацтва. З Польщею він підтримував союзницькі стосунки. Восени 1618 р. на прохання королевича Володислава 20-тисячне військо Сагайдачного здійснило похід на Москву. Під час польсько-турецької війни Сагайдачний знову прийшов на допомогу Польщі: у Хотинській битві в серпні-вересні1621 р. спільними зусиллями козаки і поляки зупинили 250-тисячне турецьке військо. На вершині своєї могутності Сагайдачний допоміг православній церкві відновити втрачену внаслідок унії ієрархію і отримати митрополита в особі Іова Борецького.

Так чином гетьману Сагайдачному вдалося зміцнити козацтво і врятувати від занепаду православну церкву.

 

ІV Питання для самоконтролю.

- Поясни причини початку польсько–козацького протистояння і характер повстань.

- Пригадай обставини і підсумки перших козацьких повстань.

- Пригадай основні напрямки і здобутки політики гетьмана Сагайдачного.

 

ІV Історичний портрет.

 

Петро Сагайдачний

Ім'я Петра Сагайдачного повертає нас в оповиті романтикою і героїзмом козацькі часи. Народився на Галичині.

Прийшовши на Січ, відзначився в багатьох боях сміливістю і полководським талантом. Неодноразово обирався кошовим отаманом Запорізької Січі. Під проводом Сагайдачного козаки здійснюють зухвалі морські експедиції:

- на Трапезунд і Синоп (1614 р.),

- Стамбул (1615 р.),

- Кафу (1616 р.).

Для зовнішніх ворогів України – Турецької імперії і Кримського ханства він став найбільшою загрозою. Слава полководця допомогла стати гетьманом реєстрового і нереєстрового козацтва. Польща у стосунках з ним намагається зберігати перемир’я, а Сагайдачний надає їй військову допомогу в обмін на підтвердження козацьких вольностей і збереження реєстру. Так влітку 1618 р. на прохання королевича Володислава Сагайдачний зібрав 20-тисячне військо і здійснив похід на Москву. Під час польсько-турецької війни козацьке військо на чолі із Сагайдачним в критичний момент знову прийшло на допомогу Польщі. У Хотинській битві в серпні-вересні1621р. спільними зусиллями козаки і поляки зупинили 250-тисячну турецьку армію, врятувавши Річ Посполиту від погрому. Втім пропольські симпатії не завадили Сагайдачному стати оборонцем православної церкви і відновити втрачену внаслідок унії православну ієрархію. Завдяки цьому українська православна церква почала відроджуватися. Помер від поранення, отриманого в Хотинській битві.

Отже, з точки зору сьогоднішнього дня гетьман Сагайдачний сприймається героєм своєї епохи, видатним полководцем, дипломатом, фундатором козацтва, захисником Вітчизни. Не випадково флагман військово-морського флоту незалежної України носить ім’я «Гетьман Сагайдачний».

Антифеодальні національно – визвольні повстання першої половини 17 століття.

І Питання для розгляду.

33 Антифеодальні національно – визвольні повстання першої половини 17 століття.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно:

- з’ясувати причини козацьких відновлення польсько-козацького протистояння у першій половині 17 століття;

- з’ясувати обставини і підсумки козацьких повстань першої половини 17 століття;

- з’ясувати значення козацьких повстань першої половини 17 століття;

 

ІІІ Короткий конспект теми.

33 Після смерті гетьмана Сагайдачного польська влада намагалася підпорядкувати собі Запорізьку Січ, магнати посилювали феодальне гноблення. Козацтво зі свого боку не збиралося поступатися здобутими вольностями, домагалося розширення реєстру, не визнавало церковної унії. Пригноблені селяни ненавиділи магнатів і шляхту, чекали нагоди щоб помститися. При таких обставинах продовження польсько-козацького протистояння ставало неминучим.

У 1625 р. проти польського війська виступили загони гетьмана Марка Жмайла. Бої на Куруковому озері завершилися підписанням Куруківської угоди, що передбачала створення шести козацьких реєстрових полків. Козаки, які до шеститисячного реєстру не потрапляли, за угодою позбавлялися козацьких вольностей. Ці козаки традиційно знаходили притулок на Січі й піднімали нові заворушення:

- 1630 р. - розгорається повстання під проводом Тараса Трясила;

- 1635 р. - гетьман Іван Сулима захоплює щойно збудовану польську фортецю Кодак на Дніпрі;

- 1637 – 38 р. – піднімаються масові повстанські рухи під проводом Павла Бута, Якова Остряниці, Дмитра Гуні.

 

Польським військам «вогнем і мечем» вдалося придушити козацько-селянські виступи. Скориставшись цим сейм 1 березня1638 р. ухвалив «Ординацію Війська Запорізького реєстрового». Її положення передбачали обмеження козацьких вольностей, зокрема: реєстр в шість тисяч чоловік, відміну виборності козацької старшини та заборону вільного доступу на Січ.

Історичне значення визвольних повстань першої половини 17 століття полягало в тім, що козацтво збагатило досвід збройної боротьби проти краще озброєних і організованих польських військ, здобуло право створення реєстрових полків на підконтрольних Польщі територіях та заручилося підтримкою з боку інших верств суспільства: селян, міщан, дрібної православної шляхти.

 

ІV Питання для самоконтролю.

- Пригадай причини відновлення польсько – козацького протистояння.

- Пригадай обставини повстань першої половини 17 століття і положення «Ординації Війська Запорізького реєстрового».

- Пригадай значення повстань першої половини 17 століття.

Визвольна війна проти Речі Посполитої.

І Питання для розгляду:

34 Початок Визвольної війни проти Речі Посполитої.

35 Зборівський договір.

36 Створення української козацької держави на чолі з Богданом Хмельницьким.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно:

- визначити характер Визвольної війни та її відмінності від попередніх козацьких повстань;

- з’ясувати обставини і наслідки перших перемог Богдана Хмельницького;

- з’ясувати що було головним здобутком першого етапу Визвольної війни проти Речі Посполитої.

 

ІІІ Короткий конспект теми.

34 На початку 1648 р. на Січі розгорілося чергове повстання проти феодального, релігійного, національного гноблення. Очолив повсталих Богдан Хмельницький, котрий пережив особисті утиски і приниження від польських феодалів. Перед початком бойових дій новий гетьман підготував полякам неприємний сюрприз, знайшовши собі сильного союзника у вигляді кримських татар. Перші перемоги козаки Хмельницького при допомозі кримських татар здобули у квітні-травні 1648 р. на річці Жовті Води та під Корсунем. Під Корсунем козаки захопили в полон більше 8 тисяч поляків, в тому числі коронного гетьмана Миколу Потоцького. У вересні 1648 р. під Пилявцями повстанці розбили польську армію і захопили її величезний обоз із гарматами, запасами зброї і пороху. Ці перемоги привели до повалення польської влади, знищення магнатсько–шляхетського землеволодіння, ліквідації кріпацтва, покозачення Лівобережної і Правобережної України.

Таким чином українські землі охопила Визвольна війна проти Речі Посполитої та антифеодальна революція.

 

35 За нищівні поразки 1648 р. Польща спробувала взяти реванш наступного року. Каральний похід очолював власною персоною король Ян Казимир. Однак у серпні 1649 р. під час Зборівської битви армія на чолі з королем Яном Казимиром потрапила в оточення. Від повного і остаточного розгрому її врятував кримський хан, на чию вимогу Хмельницькому довелося підписати з поляками Зборівський договір. Його умови:

- гетьманське правління на Київщині, Чернігівщині, Брацлавщині;

- козацький реєстр в 40 тисяч чоловік;

- повернення шляхти і магнатів до своїх маєтків і відновлення феодальних повинностей для селян.

 

Насправді Зборівський договір супротивників категорично не задовольняв. Припиняти війну на його умовах вони не хотіли і не могли.

 

36 Після переможних битв 1648 р. Хмельницький поширив устрій Війська Запорізького на звільнені від польського панування землі. Визволені території поділялися на полки, ті своєю чергою - на сотні. Січ залишалася автономною військово-адміністративною одиницею на чолі з кошовим отаманом. Гетьманською резиденцією стало місто-фортеця Чигирин. Вищим представницьким органом влади за козацькою традицією вважалася загальнокозацька Військова Рада, але безпосереднє керівництво здійснювали гетьман і його Генеральна канцелярія (уряд). Гетьману підкорялися полковники, які очолювали відповідні бойові підрозділи і військово-адміністративні одиниці. Коло найближчих соратників гетьмана Хмельницького складали: генеральний писар Іван Виговський; полковники Максим Кривоніс, Михайло Кричевський, Іван Богун, Мартин Пушкар, а також його старший син Тимофій.

Для поповнення Військового скарбу Війська Запорізького збиралися податки.

Таким чином в ході Визвольної війни проти Речі Посполитої виникла українська козацька держава, що отримала назву Війська Запорізького або Гетьманщини. В її кордонах козацтво складало привілейований стан суспільства, а козацька старшина формувала правлячу верхівку.

ІV Питання для самоконтролю.

- Пригадай початок Визвольної війни, обставини і наслідки перших перемог Богдана Хмельницького.

- Поясни обставини підписання і умови Зборівського договору.

- Пригадай особливості Війська Запорізького як військово-політичного утворення.

Продовження Визвольної війни проти Речі Посполитої.

І Питання для розгляду:

37 Битва під Берестечком.

38Білоцерківський договір і події 1652-53 рр.

Переяславська Рада.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно:

- з’ясувати основні події 1651-53 років;

- з’ясувати обставини скликання Переяславської Ради та прийняті нею рішення;

 

ІІІ Короткий конспект теми.

37 В 1651 р. на Україні з’явилася величезна 150-тисячна польська армія. Польські феодали кипіли від ненависті і горіли бажанням змити ганьбу попередніх поразок козацькою кров’ю. Водночас загальнокозацька Рада ухвалила рішення про наступ на Польщу. Об’єднані козацько-татарські сили налічували близько 100 тисяч чоловік. У червні 1651 р. супротивники зустрілися у болотистій місцевості під Берестечком, де й відбулася найбільша битва Визвольної війни. Її підсумок визначив натиск поляків на кримських татар. Не витримавши гарматного обстрілу, татари не просто залишили поле битви, але й захопили Богдана Хмельницького в заручники. Внаслідок цього козацько-селянські війська потрапили в оточення. Від повного розгрому їх врятував полковник Іван Богун, котрому вдалося навести переправи і організувати відхід через непрохідні болота. Ті, хто не мав змоги скористатися переправою, загинули під Берестечком.

 

38 Звільнившись з татарського полону гетьман Хмельницький зосередив козацькі війська під Білою Церквою. Об’єднані польсько-литовські сили взяли Білу Церкву в облогу, але зазнали в боях значних втрат. Зрештою у вересні 1651 р. супротивники змушені були підписати Білоцерківський договір. Його умови:

- гетьманське правління над Київщиною;

- козацький реєстр в 20 тисяч чоловік;

- повернення шляхти і магнатів до своїх маєтків, селян – до виконання феодальних повинностей.

 

Загроза повернення старих порядків допомогла гетьману Хмельницькому зібрати нові сили та взяти переконливий реванш у битвах на горі Батіг (травень 1652 р.) та під Жванцем (вересень – грудень 1653 р.). Під Батогом загинув польський гетьман Калиновський зі своїм штабом, а під Жванцем польську армію на чолі з королем від повного розгрому знову врятував кримський хан.

Таким чином польсько-козацькі стосунки в загальних рисах повернулися до умов Зборівського договору. Незважаючи на тяжкі втрати, супротивники готувалися до продовження бойових дій.

39 Безкінечні бойові дії та виснаження сил змусили Богдана Хмельницького шукати союзу з давнім супротивником Польщі й Литви – московським царем. Розрахунок гетьмана полягав в тому щоб: перейти під владу царя, отримати від нього військову допомогу, швидко закінчити війну. 8 січня1654 р. зібралася загальнокозацька Рада у Переяславі. У присутності московських послів вона ухвалила рішення про перехід Війська Запорізького під владу царя. Умови переходу були визначені пізніше, в так званих «Березневих статтях». Їх основні положення:

- Військо Запорізьке під владою царя зберігає свої права і вольності;

- козацький реєстр складає 60 тисяч чоловік;

- українська церква залишається незалежною;

- царські війська надають допомогу у боротьбі з Польщею.

 

Однак розрахунки гетьмана не справдилися, тому що після Переяславської Ради кримський хан розірвав союз з козаками, а московський уряд у жовтні 1656 р. погодив з поляками Віленське перемир’я.

Таким чином союз з Москвою замість швидкого закінчення війни приніс нові загрози і ризики.

 

ІV Питання для самоконтролю.

- Пригадай обставини і підсумки битви під Берестечком.

- Пригадай умови Білоцерківського договору та головні події 1652-53 рр.

- Пригадай обставини пов’язані зі скликанням Переяславської Ради і підписанням Березневих статей.

 

V Історичний портрет.

 

Богдан Хмельницький

Ім'я Богдана- Зіновія Хмельницького повертає нас в героїчну добу козацтва і Визвольної війни проти Речі Посполитої.

Був сотником Війська реєстрового, учасником багатьох битв з турками і татарами. Мав невеликий хутір Суботів поблизу Чигирина. Незважаючи на свої заслуги, став жертвою підступності польського шляхтича Чаплинського, який спалив його маєток, викрав його дружину і побив до півсмерті сина. Тоді він відправився на Січ і закликав козацтво підніматися на збройну боротьбу проти польського панування. На Січі знайшов гарячий відгук козаків і був обраний гетьманом. Заручившись підтримкою кримського хана, очолив Визвольну війну проти Речі Посполитої. В ході війни здобув блискучі перемоги в битвах на Жовтих Водах, під Корсунем, під Зборовом, під Батогом. На звільнених землях створив українську козацьку державу - Військо Запорізьке (або Гетьманщину). В 1654 прийняв важливе рішення про перехід земель Війська Запорізького під владу московського царя. Союз з Москвою приніс гірке розчарування, однак розірвати його гетьман Хмельницький не встиг. В 1657 році він помер. Тому в історичному вимірі Переяславська Рада стала переломною подією, яка на довгі століття залишила Україну в орбіті Російської держави.

З точки зору сьогоднішнього дня гетьман Хмельницький сприймається героєм своєї епохи, видатним полководцем, державотворцем, дипломатом. Його ім’я символізує героїчну боротьбою українського народу за незалежність і свободу.

Гетьманування Івана Виговського.

І Питання для розгляду:

40 Початок гетьманування Івана Виговського і козацька міжусобиця 1658 р.

41 Гадяцький трактат і його наслідки.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно:

- з’ясувати обставини приходу до влади Виговського і козацької міжусобиці 1658 р.;

- з’ясувати умови і наслідки підписання Гадяцького трактату;

- з’ясуватиобставини зречення Івана Виговського і приходу до влади Юрія Хмельницького.

ІІІ Короткий конспект теми.

40 Богдан Хмельницький у ролі спадкоємця бачив свого старшого сина Тимофія. Коли той загинув, покладав надії на молодшого сина Юрія. Молодість і недосвідченість робили кандидатуру Юрія слабкою, тому після смерті Богдана козацька старшина довірила гетьманську булаву Івану Виговському. Іншим претендентом на булаву виступив полтавський полковник Мартин Пушкар. Він опирався на підтримку лівобережного козацтва і не визнавав авторитету Виговського. Суперництво між Виговським і Пушкарем призвело до козацької міжусобиці. Її кульмінацією став похід Івана Виговського на Полтаву. Влітку 1658 р. гетьманські війська спалили Полтаву, убили Пушкаря, знищили декілька тисяч його прихильників. Татари з дозволу гетьмана багато тисяч місцевих мешканців забрали в неволю.

Підсумки міжусобиці виявилися неоднозначними: з одного боку Іван Виговський зберіг гетьманську булаву, з іншого боку втратив вплив на Запорізьку Січ. Крім того, частина козацтва не вибачила розправу над полтавським полком і відчувала до нього персональну неприязнь.

41 Під час козацької міжусобиці 1658 р. царський уряд виявив прихильність до Мартина Пушкаря. Ця обставина підштовхнула Івана Виговського до розриву з Москвою. У вересні 1658 р. він підписав Гадяцький трактат з Польщею. Його положення передбачали:

- Повернення Гетьманщини до Речі Посполитої на правах Великого князівства Руського.

- Гетьманське правління на Київщині, Брацлавщині, Чернігівщині.

- 30 тисяч козацького реєстру + 10 тисяч гетьманського війська + відсутність польських військ на території Руського князівства.

- Повернення шляхти і магнатів до своїх маєтків, селян – до виконання феодальних повинностей.

- Рівноправність православної і католицької церкви, скасування унії.

 

Гадяцький трактат спровокував похід царських військ проти гетьмана. У липні 1659 р. під Конотопом козаки Івана Виговського при допомозі кримських татар розбили 100-тисячну московську армію. Скористатися плодами гучної перемоги Виговському зашкодили недруги з числа козаків, що виступали проти воз’єднання зі шляхетською Польщею і відчували до нього персональну неприязнь. На їх вимогу було скликано Раду під Германівкою, де Виговському погрожували смертю і змусили зректися влади.

 

Після відсторонення Виговського московські війська безперешкодно повернулися на Гетьманщину, а новим гетьманом було обрано Юрія Хмельницького.

 

ІV Питання для самоконтролю.

- Пригадай обставиниприходу до влади Івана Виговського і козацької міжусобиці 1658 р.

- Пригадай обставини підписання, умови і наслідки Гадяцького трактату.

- Пригадай обставини зречення Івана Виговського і приходу до влади Юрія Хмельницького.

 

 

Доба «Руїни».

І Питання для розгляду:

42 Гетьманування Юрія Хмельницького.

43 «Руїна» 1663 – 1687 років.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно:

- з’ясувати обставини і підсумки правління Юрія Хмельницького;

- з’ясувати особливості і наслідки доби «Руїни»;

 

ІІІ Короткий конспект теми.

42 Юрій Хмельницький отримав гетьманську булаву після усунення від влади Виговського. Для керівництва державою молодому Хмельницькому не вистачало батьківського хисту, військового досвіду, особистого авторитету. Через те він негайно потрапив в залежність від мінливих обставин та свавільних союзників. Під їх тиском приймав не найкращі і не сумісні між собою рішення. Зокрема:

- з московськими воєводами підписав Переяславські статті, що передбачали повернення Війська Запорізького під владу царя;

- з поляками - Слободищенський трактат, що передбачав повернення Війська Запорізького під владу Польщі.

 

Виконуючи умови Слободищенського трактату Юрій допустив повернення на Правобережжя польських військ і шляхти, не перешкоджав відновленню польсько-шляхетського землеволодіння, не захищав населення від насильства з боку поляків. Лівобережні козацькі полки не визнали Слободищенський трактат, відмовилися коритися Юрію. Його військові походи на Лівобережжя не мали успіху.

Таким чином Юрій Хмельницький не здобув ні військових, ні дипломатичних перемог і зрікся влади у 1663 р. Невдачі Юрія привели до того, що козацька держава розкололася на два військово-політичних табори.

43 Після розколу Гетьманщини правобережне і лівобережне козацтво обирало власних гетьманів. Лівобережні гетьмани Іван Брюховецький, Дем’ян Многогрішний, Іван Самойлович відстоювали автономію Гетьманщини у складі Московської держави. Правобережний гетьман Петро Дорошенко боровся спочатку за воз’єднання і незалежність Гетьманщини, пізніше – за воз’єднання Гетьманщини при допомозі і під протекцією турецького султана. Правобережні і лівобережні гетьмани вели один проти одного перманентні війни. Кульмінацією подій стали походи величезних турецьких армій на Чигирин в 1677 і 1678 роках. Після падіння Чигирина Московська держава зреклася правобережних земель на користь Туреччини (Бахчисарайський договір) та Польщі (Трактат про вічний мир).

Таким чином козацька держава втратила свою цілісність і незалежність. Багатостраждальне Правобережжя зазнало страшного спустошення і жахливих людських втрат. У зв’язку з цим період з 1663 по1687 рр. прийнято називати добою «Руїни».

 

ІV Питання для самоконтролю.

- Пригадай обставини правління Юрія Хмельницького і наслідки прийнятих ним рішень..

- Пригадай сутність і наслідки доби Руїни.

Пригадай умови «Трактату про вічний мир».

Гетьманщина в 1687 – 1711 роках.

І Питання для розгляду:

44 Гетьманування Івана Мазепи