Галицько - Волинська держава.

Володимир Великий

Ім`я Володимира Великого повертає нас в овіяну романтикою добу Київської Русі. За походженням – позашлюбний син київського князя Святослава та древлянської князівни Малуші.

Після загибелі свого батька Святослава приймає участь у братовбивчій міжусобній війні. Вбивши брата Ярополка, став одноосібним правителем, проте швидко з`ясував, що тепер йому варто остерігатися племінних вождів. Ці вожді мали власні дружини, неохоче сплачували данину, молилися різним богам. Тому Володимир взявся проводити реформи з метою зміцнення влади. Зокрема:

- ліквідує племінні княжіння, шляхом передачі влади на місцях своїм синам або довіреним людям;

- налагоджує оборону країни від грабіжницьких наскоків кочовиків;

- забороняє язичницьке багатобожжя і запроваджує християнство (988 р.);

- карбує перші монети із золота та срібла.

Реформи Володимира Святославовича зміцнили єдність держави, піднесли її військову могутність і авторитет на міжнародній арені. Київська Русь вступила в період розквіту,

Таким чином з точки зору сьогоднішнього дня Володимир Великий сприймається видатною історичною особою. Православна церква канонізувала його, як святого. Родовий знак Володимира – Тризуб є державним гербом незалежної України.

Ярослав Володимирович (Мудрий)

Ім’я Ярослава Мудрого повертає нас в овіяну романтикою добу Київської Русі. Був сином Володимира Великого і полоцької княжни Рогнеди.

З раннього віку був намісником свого батька у Новгороді. Закріпившись там, відмовився сплачувати данину Києву і тільки смерть Володимира запобігла війні батька із сином. Та кривава міжусобиця між синами Володимира була неминуча. В підсумку четверо Володимировичів загинули, київським князем став Ярослав. Тим не менше, багато років верховну владу йому доводилося ділити зі своїм войовничим братом Мстиславом Володимировичем Хоробрим. Тільки після смерті Мстислава став одноосібним правителем Русі. Ярослав продовжував політику внутрішньої консолідації та зміцнення міжнародних зв’язків. Зокрема:

- розробив перший письмовий збірник законів «Руська правда»;

- продовжив християнізацію Русі;

- розширив династичні і політичні зв’язки з європейськими країнами;

- розпочав кам’яну забудову Києва (при ньому побудовано пам’ятки давньоруської архітектури як Софійський собор і Золоті Ворота);

- сприяв розвитку освіти і культури.

Роки правління Ярослава стали періодом найвищого розквіту Київської держави, коли зміцнилися її військова могутність, міжнародні зв’язки і авторитет.

Отже з точки зору сьогоднішнього дня Ярослав Володимирович залишається видатною історичною особою: державотворцем, просвітником, дипломатом. Наступники належно оцінили його заслуги, давши йому прізвище «Мудрого».

Запровадження християнства на Русі.

 

І Питання для розгляду:

16 Язичницькі вірування східних слов’ян.

17 Релігійні реформи Володимира Святославовича.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу слід:

- з’ясувати сутність язичництва, його вплив на політичну ситуацію в державі;

- з’ясувати мотивацію князя Володимира Святославовича при проведенні релігійних реформ;

- з’ясувати наслідки хрещення Русі;

 

ІІІ Короткий конспект теми.

16 Життя первісних народів, залежало від навколишнього середовища. У зв’язку з цим виникло язичництво – тобто система вірувань і звичаїв, пов’язаних з обожненням сили природи. У слов’ян-язичників існували культи вогню, води, землі, предків. Серед множини різних богів найбільш шанованими були: Перун (бог грому і блискавки), Стрибог, Дажбог, Хорс, Макош. Їм поклонялися в так званих капищах, де стояли ідоли – вирізані з дерева або каменю символічні зображення язичницьких богів. Навколишню природу за уявленнями язичників населяли дрібні духи, такі як водяники, лісовики, русалки. Носіями релігійних знань були волхви, котрі зналися також на астрономії, медицині, математиці.

 

17 Язичництво відображало духовну спорідненість слов’ян з природою, але зберігало племінну розрізненість Русі й заважало політичній консолідації держави. Ці обставини змусили князя Володимира Святославовича взятися за проведення релігійної реформи. Спочатку він запровадив єдиний для всіх пантеон із шести язичницьких богів. Коли нововведення не прижилося, ознайомився з релігіями, що сповідували єдиного бога: мусульманством, іудаїзмом, християнством римо-католицького і православного обряду. Зважаючи на давні політичні й торгові зв’язки з Візантією, зробив вибір на користь православ’я. У 988 р. Володимир Святославович прийняв хрещення сам і охрестив Русь.

Християнізація Русі починалася з правлячої династії, феодальної верхівки і міських жителів. Язичницькі вірування і звичаї значно довше трималися серед сільського населення. Наслідки хрещення Русі:

- поширення християнської релігії і моралі;

- посилення князівської влади;

- зміцнення міжнародних зв’язків і авторитету країни;

- розвиток писемності, освіти, мистецтва, архітектури.

Таким чином запровадження християнства виявилося доленосною подією в історії Київської Русі.

ІV Питання для самоконтролю.

- Пригадай язичницькі вірування східних слов’ян.

- Пригадай мотивацію і обставини релігійних реформ Володимира Святославовича.

- Пригадай головні наслідки хрещення Русі.

 

Київська Русь в період феодальної роздробленості.

 

І Питання для розгляду:

18 Становлення феодальних стосунків на Русі. Любецький з’їзд князів.

19 Сутність і наслідки феодальної роздробленості Русі.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу слід:

- згадати сутність феодалізму;

- з’ясувати особливості становлення феодалізму на Русі;

- з’ясувати рішення Любецького з’їзду князів та формування передумов для феодальної роздробленості;

- з’ясувати особливості і наслідки феодальної роздробленості Русі.

 

ІІІ Короткий конспект теми.

18 Київська Русь була ранньофеодальною державою, де родоплемінні стосунки змінювалися феодальними. Феодалізмом прийнято називати суспільно-економічний устрій, похідний від власності на землю.

В процесі його становлення вільні селяни-общинники (смерди) втрачали свої наділи та поповнювали різні категорії залежного населення: рядовичів, закупів, холопів. Князі і бояри розширювали свої земельні володіння і формували феодальну верхівку суспільства. Відсутність чітко визначених правил спадкування князівської влади провокувала феодалів на ворожнечу і збройну боротьбу. Під час таких міжусобиць гинули люди, розорялося господарство, зростала загроза з боку кочових орд половців.

Щоб уникнути міжусобиць в 1097р. на з’їзді в Любечі князі затвердили новий принцип спадкування:від батька до сина. Рішення Любецького з’їзду не стримали міжусобні війни, але створили умови для поширення вотчинного (спадкового) землеволодіння. Розвиток вотчинного землеволодіння викликав важливі геополітичні зміни: посилення удільних князів і бояр, зростання нових міст і військово-політичних центрів на колишніх окраїнах країни.

 

Таким чином склалися передумови для входження Русі в добу феодальної роздробленості.

 

19 Доба феодальної роздробленості позначилося зміцненням й відособленням від Києва удільних князівств: Чернігівського, Переяславського, Галицького, Волинського та багатьох інших. Відособлення сприяло розвитку економіки, але шкодило обороні країни, тому що невеликі дружини удільних князів не могли стримувати грабіжницькі наскоки кочовиків.

Вдалий похід по кочовищам половців 1111р. тимчасово усунув найбільш небезпечну загрозу. Славу переможця у ньому здобув собі переяславський князь Володимир Мономах. З 1113 р. по 1125 р. Мономах був великим князем київським. Йому вдалося відновити єдність та могутність держави. Син Мономаха Мстислав Великий з успіхом продовжував політику батька, але став останнім правителем єдиної держави. Після його смерті Русь розпалася на окремі князівства. Між династіями Мономаховичів, Юрійовичів, Олеговичів розгорілася боротьба за право володіння Києвом. Так в 1169 р. володимиро-суздальський князь Андрій Юрійович Боголюбський, якому ніяк не вдавалося закріпитися на київському престолі, захопив і пограбував столицю Русі.

 

Отже в добу роздробленості Русь перетворилася на федеративну феодальну монархію, співправителями якої були найвпливовіші князі.

ІV Питання для самоконтролю.

- Пригадай сутність феодалізму і особливості його становлення в Київській державі.

- Пригадай рішення Любецького з’їзду князів і його наслідки.

- Пригадай сутність і наслідки феодальної роздробленості Русі.

 

Монгольське нашестя.

І Питання для розгляду:

20 Битва на річці Калка.

21 Монгольське нашестя на Південну Русь.

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу слід:

- звернути увагу на характер монгольської держави і результати першого збройного зіткнення Русі з монголами;

- з’ясувати обставини монгольського нашестя на Русь;

- з’ясувати наслідки монгольського нашестя;

 

ІІІ Короткий конспект теми.

20 На початку 13 століття кочові монгольські племена на чолі з Чингізханом утворили в Центральній Азії власну державу. Вона слугувала монгольській знаті інструментом для завоювання, поневолення й пограбування сусідніх країн. Підкоривши Північний Китай, Середню Азію, Іран, Закавказзя монгольські орди вдерлися в причорноморські степи, де кочували половці. Смертельна загроза змусила половців звернутися за допомогою до руських князів. У травні 1223р. русько-половецьке військо прийняло бій з монголами на річці Калка. Від самого початку походу руським князям не вистачало злагоди. Навіть на полі битви їх дружини діяли розрізнено, без єдиного командування і взаємодопомоги.

 

Таким чином на берегах Калки русько-половецьке військо зазнало нищівної поразки.

 

21 Монгольське нашестя на Київську Русь очолював онук Чингізхана – Батий. Його війська мали величезну чисельну перевагу над розрізненими дружинами руських князів. Незважаючи на смертельну загрозу, руські князі не спромоглися об’єднати свої сили і спинити завойовників. В 1237-38 рр. відбувся погром Північно-Східної Русі. У 1239-41 рр. монгольська орда вогненним смерчем пройшлася Південно-Західною Руссю: від переяславсько-чернігівських земель до галицьких і волинських. Наслідки монгольського нашестя для руських земель:

- страхітливі людські втрати і спустошення;

- загибель Київської держави і входження до складу могутньої монгольської держави Золота Орда

- встановлення монгольського панування (іга) зі збором данини і наданням князям ханських ярликів на право управління власними землями.

 

Таким чином доба Київської Русі завершилася.

ІV Питання для самоконтролю.

- Пригадай характер монгольської держави, обставини і результати першого збройного зіткнення Русі з монголами.

- Пригадай обставини і причини поразок руських князів під час монгольського нашестя.

- Пригадай наслідки монгольського нашестя.

 

Галицько - Волинська держава.

І Питання для розгляду:

22 Виникнення Галицько – Волинської держави.