Сутність, функції процесу навчання.

Із вище даного визначення поняття «процес навчання» можна зробити висновок, що ознаками процесу навчання є:

- організація оволодіння учнями накопиченого суспільством соціального досвіду, що вимагає спільної діяльності навчаючих і тих, хто навчається;

- активність суб’єктів навчальної діяльності.

Отже, процес навчання – це процес спеціально організованої пізнавальної діяльності учнів, яка моделюється (визначаються цілі, завдання, зміст, структура, методи, форми) для прискореного опанування людиною основами соціального досвіду (через систему знань, умінь та навичок), накопиченого людством. Процес навчання – це процес руху від незнання до знання, від не повних знань до більш повних і глибоких знань.

Важливою особливістю сучасної дидактики є те, що вона розглядає навчальний процес не тільки як засіб формування знань і вмінь, але і як важливий фактор всебічного розвитку і саморозвитку особистості. Вона досліджує навчання в тісній єдності з вихованням і самовихованням у цілісному педагогічному (освітньому) процесі.

У цілому наслідки процесу навчання відбиваються:

- у здатності школярів до самостійного користування надбаннями та здобувати нові;

- в усвідомлені способів своїх дій, виборі оптимальних;

- у критичному мислені;

- у самооцінці;

- у спрямованості особистості до самоосвіти, саморозвитку;

- у позитивній мотивації навчальної діяльності;

- у сформованості не лише інтелектуальних, а й комунікативних умінь, розвитку почуттів, якостей особистості.

Таким чином, під реальним результатом процесу навчання ми розуміємо об’єктивно фіксовані кількісні й якісні зміни особистості учня відносно початкового стану, що сталися в результаті засвоєння накопиченого соціального досвіду (змісту освіти).

Відповідно в сучасній дидактиці вирізняють три провідні функції навчання: навчальну (освітню), виховну, розвиваючу. Ці функції реалізуються не відокремлено, а в тісній взаємодії.

Навчальна (освітня) функція процесу навчання реалізовується шляхом оволодіння учнями системою знань, умінь та навичок.

Освітня функція навчання повинна забезпечити: повноту знань, яка визначається рівнем засвоєння передбаченої навчальною програмою інформації з кожної навчальної дисципліни, необхідної для розуміння основних ідей; істотних причинно-наслідкових зв’язків; системність знань, їх упорядкованість, щоб будь-яке знання випливало з попереднього і прокладало шлях для наступного; усвідомленість знань, що полягає в розумінні зв’язків між ними, прагненні самостійно постійно поповнювати їх; дієвість знань, що передбачає вміння оперувати ними, швидко знаходити варіативні способи застосування їх у мінливій ситуації.

Виховна функція покликана забезпечити виховання підростаючого покоління у процесі навчання на основі формування світогляду як підґрунтя моральних, трудових, естетичних і фізичних якостей особистості. Виховний характер навчання – об’єктивна закономірність, що виявлялася в усі епохи.

Виховна функція реалізовується як безпосередньо через організацію навчального процесу, так і через зміст навчального матеріалу. Також важливий виховний вплив має особистість вчителя.

В процесі навчання формуються(виховуються) погляди, ставлення, якості особистості (добросовісність, відповідальність, ініціативність, творчість, креативність, самостійність тощо). Формування власних поглядів, думок, установок, суджень, поведінки – це є формування світогляду, що характеризує головне завдання виховної функції процесу навчання.