Державне регулювання оціночної діяльності

Державне регулювання оціночної діяльності полягає в забезпеченні формування та розвитку інфраструктури оцінки майна в Україні, об’єктивності та законності її проведення, у тому числі відповідності оцінки майна нормативно-правовим актам з оцінки майна, впровадження в практику оціночної діяльності міжнародних норм та правил оцінки майна, забезпеченні суспільних інтересів щодо оцінки майна, створенні конкурентного середовища серед суб’єктів оціночної діяльності – суб’єктів господарювання та навчальних закладів, що здійснюють професійну підготовку оцінювачів, проведенні оцінки майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства.

Основними напрямами державного регулювання оціночної діяльності є:

– контроль за дотриманням єдності нормативно-правового та організаційного забезпечення оцінки майна;

– забезпечення норм і рівня професійної підготовки оцінювачів та контроль за їх додержанням;

– контроль за виконанням оцінювачами та суб’єктами оціночної діяльності умов здійснення оціночної діяльності;

– організаційне забезпечення роботи Наглядової ради та Екзаменаційної комісії;

– визнання статусу саморегулювальних організацій оцінювачів та контроль за додержанням ними правил громадського регулю­вання оцінки майна, визначених Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, забезпечення їх широкого залучення до регулювання оціночної діяльності;

– контроль за додержанням законодавства суб’єктами оціночної діяльності та іншими суб’єктами під час проведення оцінки майна;

– сприяння встановленню єдиних норм та правил оцінки майна в Україні, що базуються на міжнародних нормах і правилах;

– ведення Державного реєстру оцінювачів та Державного реєстру суб’єктів оціночної діяльності;

– інші напрями діяльності для реалізації функцій державного регулювання оціночної діяльності;

– оцінка майна, майнових прав – це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.

У цьому Законі майном, яке може оцінюватися, вважаються об’єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід’ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об’єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності. Майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. При проведенні незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. При самостійному проведенні оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені терміни дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Випадки обов’язкового проведення оцінки майна встановлюються Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.

Професійна оціночна діяльність – діяльність оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.

Оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах:

– практична діяльність з оцінки майна, яка полягає у практичному виконанні оцінки майна та всіх процедур, пов’язаних з нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцінки майна;

– консультаційна діяльність яка полягає в наданні консультацій з оцінки майна суб’єктам оціночної діяльності, замовникам оцінки та (або) іншим особам в усній або письмовій формі;

– рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) полягає в критичному розгляді та наданні висновків щодо повноти, пра­вильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів оцінки майна;

– методичне забезпечення оцінки майна, яке полягає в розробленні методичних документів з оцінки майна та наданні роз’яснень щодо їх застосування;

– навчальна діяльність оцінювачів, яка полягає в участі у навчальному процесі з професійної підготовки оцінювачів.

Практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб’єктами оціночної діяльності, визнаними такими відповідно до статті 5 цього Закону.