Принципи студентського самоврядування

• самостійність і незалежність студентських рад у межах своїх повноважень;

■ захист прав і законних інтересів студентів;

■ виборність виконавчих органів, їх підконтрольність, підзвітність і відповідальність перед студентським колективом;

■ колегіальність;

| ■ гласність і врахування громадської думки; * ■ поєднання інтересів особи і всього колективу;

■ взаємодія органу самоврядування з колективом студентів, громадськими організаціями;

■ обов'язковість рішень виконавчого органу студентського самоврядування, прийнятиху рамках чинного законодавства.

Ефективність управління навчально-виховним процесом в університеті визначається єдністю вимог ректорату, деканатів, професорсько-викладацького колективу кафедр, кураторів академічних груп студентів, студентського самоврядування. Куратори покликані надавати методичну допомогу активу студентського самоврядування. Оптимально поєднати вплив самоврядування на колектив з впливом на особистість — відповідальне завдання педагогічного керівництва студентським самоврядуванням. Педагогам-наставникам при цьому необхідно забезпечувати додержання ряду умов, а саме:

О наявності суспільно важливої і особистісно привабливої перспективи в само-управлінській діяльності;

О поєднання індивідуальних нахилів і здібностей кожної особистості, її інтересів з потребами колективу;

О наявності реальної конкретної корисної справи;

О змістовної та інтелектуальної наповнюваності діяльності, варіативності організаційних форм;

О наявності єдиного колективу — науково-педагогічних працівників і студентів (колективу однодумців), який працює на принципах співпраці і співтворчості.

За розвитком студентського самоврядування має послідувати очікуваний результат - посилення відповідальності кожного студента за кінцевий результат своєї праці.

Студентське самоврядування потрібно перетворити з гри на реальний дієвий інструмент, адже студенти—дорослі люди. Самоврядування передбачає високу відповідальність студентів, реальні функції, воно повинно бути ефективним і продуктивним.

Виховний ефект студентського самоврядування залежить не стільки від його форм, скільки від реалізації в його діяльності принципу демократизації. Справжній демократизм можливий за таких умов:

■ постійного розвитку ВНЗ, в якому студенти є справжніми господарями;

¹ створення в колективі морально-психологічної атмосфери, яка б сприяла виявленню

й розвитку потенційних можливостей кожної особистості; ¹ "переведення" у навчально-виховному процесі кожного студента з позиції об'єкта

в позицію суб'єкта;

■ змінності лідерів студентського самоврядування, коли всі почергово виконують функції як організаторів, так і виконавців;

¹ незмінного дотримання принципу представництва первинних колективів у виконавчих органах студентського самоврядування як на загальноуніверситетському, так і факультетському рівнях;

¹ реального вибору керівників будь-якого органу студентського самоврядування на альтернативній основі; ~'

¹ періодичної звітності активу перед своїм колективом, широкої гласності в його роботі;

■ самостійного, виходячи з потреб ВНЗ, його специфіки, традицій, визначення завдань, змісту й організаційних форм самоврядування.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні академічної групи, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу.

Виконавчий орган студентського самоврядування може мати різноманітні форми: студентська рада, студентська спілка, сенат, парламент, студентський деканат тощо.

Наприклад, у Київському національному лінгвістичному університеті: студентські ради факультетів, студентська рада гуртожитку обираються для вирішення завдань, визначених основними напрямами діяльності студентського самоврядування.

Студентська рада університету створюється для координації діяльності, узагальнення досвіду студентського самоврядування на факультетах, в інститутах, методичної допомоги в розробці та втіленні нових програм і методів цієї роботи, визначенні її основних напрямів.

Виконавчий орган студентського самоврядування обирається терміном на один рік.

До виконавчого органу студентського самоврядування входять студенти — представники академічних груп, курсів факультетів/інститутів, які мають найбільш високі показники у навчанні, беруть активну участь у громадському житті КНЛУ.

До студентської ради університету входять голови студентських рад факультетів/ інститутів та голови студентських рад гуртожитків, а також на конференції можуть додатково обиратися до її складу інші студенти університету.

Студентська рада університету, факультетів/інститутів та гуртожитків обирає зі свого складу голову, його заступника та секретаря.

У складі студентської ради факультету/інституту створюються сектори (комісії, відділи) з організації якісного навчання та дотримання студентами трудової дисципліни; організації культурно-виховної роботи в групі, на курсі і факультеті, в інституті; організації науково-дослідної роботи студентів; організації змагання за зразкову академічну групу, зразкового старосту тощо (див. схему).