Теоретичні основи соціальної роботи. ^ бездоглядні діти — діти, які мають визначене місце проживання, але вимушені перебувати на вулиці більшу частину дня

^ бездоглядні діти — діти, які мають визначене місце проживання, але вимушені перебувати на вулиці більшу частину дня, а іноді й ночі, в результаті неспроможності батьків або опікунів (родичів, бабусь, дідусів) матеріально забезпечувати їх; наявності психічних захворювань у батьків, байдужого ставлення останніх до виховання дітей;

^ діти-втікачі з навчально-виховних закладів — діти, яких не влаш­товують умови життя й виховання у цих закладах, які зазнали психоло­гічного, фізичного або сексуального насилля у закладах інтернатного типу або притулках;

^ діти-втікачі із зовні благополучних сімей — діти з високим рівнем конфліктності, патохарактерологічними особливостями, відхиленнями у психічному й особистісному розвитку;

■^ діти, які за своїми психологічними ознаками схильні до постійного перебування на вулиці; діти, позбавлені систематичної батьківської тур­боти, аутсайдери шкільних колективів, діти з яскраво вираженими озна­ками важковиховуваності, схильні до безцільного проведення часу.

В Україні до сьогодні не існує вичерпного визначення цієї категорії дітей, тому "діти вулиці" розглядаються як неструктуровапий об'єкт: до нього належать діти, які залишились без батьківської опіки й визначено­го місця проживання; діти, які мають сім'ю, але тимчасово втратили з нею зв'язки; мають дім і сім'ю, але перебувають протягом дня на вулиці; які заробляють кошти жебракуванням і крадіжками; схильні до бродяж­ництва та інших видів асоціальної поведінки. Без сумніву, у різних кате­горій дітей існує різна мотивація виходу на вулицю.

Враховуючи багатоваріантність шляхів виходу дітей на вулицю, можна дати таке визначення суті поняття "діти вулиці":

1) головною ознакою, за якою дитину можна віднести до "дітей
вулиці" є та, що більшу частину часу вони проводять саме там;

2) "діти вулиці" — діти, які офіційно не визнані позбавленими
батьківської опіки, але фактично можуть бути визнані соціальними сиро­
тами, оскільки батьки з певних причин належним чином не займаються
їхнім вихованням. Поняття "діти вулиці" об'єднує в собі безпритульних
і бездоглядних дітей [14].

Починаючи з 1997 року, в Україні проводився ряд досліджень із визначення основних характеристик "дітей вулиці", з'ясування їхнього стилю життя і потреб. Це дозволило виявити:

— більшість "дітей вулиці" — діти підліткового віку;

— хлопчиків на вулиці більше, ніж дівчаток;

270 Соціальна робота