Профілактика радіоактивного забруднення харчових продуктів

Після аварії на Чорнобильській атомній електростанції сільськогос­подарські угіддя зазнали значного радіоактивного забруднення, особли­во в Київській, Житомирській, Чернігівській та Рівненській областях. Продукція,

(10.6)

яку вирощують на цих угіддях, забруднена радіонуклідами. Тому для використання її в харчовому раціоні необхідно здійснювати певні профілактичні заходи. Перед кулінарною та технологічною обробкою харчової сировини її очищають механічними способами від забруднення землею, яка містить радіонукліди. Картоплю, овочі, фрукти та ягоди ре­тельно миють проточною теплою водою. Після цього картоплю й коре­неплоди очищають від лушпиння і повторно промивають теплою водою. Гриби і ягоди бажано вимочувати впродовж 2 - 3 год. Це дає змогу змен­шити радіоактивність на 80 % переважно за рахунок видалення ¹³⁷Сs.

У процесі варіння харчової сировини значна частина радіонуклідного забруднення екстрагується у відвар. З грибів, щавлю, гороху, капусти та буряків через 5 10 хв. варіння до 60—85 % ^І37Сs переходить у відвар, який зливають і видаляють. Гриби варто відварити двічі підряд упродовж 10 хв.,

щоразу зливаючи відвари. М'ясо і рибу, виловлену в місцевих водоймах, вимочують у воді впродовж 1,5 год., а потім нарізають дрібними шматка­ми і варять у чистій воді протягом 10 хв., видаляють відвар, знову залива­ють продукт чистою водою і готують страву.

Продукти, забруднені радіонуклідами, смажити недоцільно, їх краще тушкувати. При видаленні з риби кісток і плавників вміст ^{, 137}Сs зменшується на 40 %. Якщо варити в несолоній воді, перехід радіонуклідів у бульйон зменшується на 40 %. Якщо картоплю варити неочищеною, в ній залишається менше радіонуклідів.

Вимочування м'яса в 25 %-му розсолі впродовж трьох місяців і наступ­не варіння зменшують вміст ¹³⁷Сs на 90%. Попереднє видалення кісток сприяє майже повному видаленню радіоактивного стронцію. Близько половини ¹³⁷Сs видаляється із засолених грибів, овочів, фруктів. Під час переробки зерна на борошно та крупи вміст зменшується в них на 60- 90 %. При приготуванні з молока сиру в продукті залишається 10— 29 % ¹³⁷Сs, у масло й сметану переходить відповідно 1,5 і 9 %.

Для зменшення накопичення радіонуклідів у організмі людини до складу раціону потрібно щодня включати оптимальну кількість сиру та інших молочних продуктів, риби, м'ясних продуктів (бажано м'ясо кролика й птиці), каротину, аскорбінової кислоти, пектинів, вітамінів груп Р і В, олії тощо. Тіамін, каротин, аскорбінова кислота вступають у взаємодію з вільними радикалами кисню та радіонуклідами, зв’язуючи їх. Особливо ефективні біофлавоноїди разом з аскорбіновою кислотою. Багато вітамінів групи Р (тіаміну, рибофлавіну та нікотинової кислоти) міститься в рибі, молоці, яйцях, чорному хлібі, печінці, бобових овочах та молодій зелені.

 

10.7. РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ

Харчування - одна з головних функцій організму, що забезпечують процес життєдіяльності. Повноцінне харчування разом з іншими опти­мальними умовами природного середовища сприяє нормальному розвитку організму людини, її фізичній та розумовій працездатності, витривалості й забезпечує кращі адаптаційні можливості. І. навпаки, недостатнє й не­раціональне харчування знижує опірність організму до шкідливих впливів, порушує обмін речовин і призводить до захворювань крові, печінки, підшлункової й щитоподібної залоз та інших органів і передчасного старіння.

Сучасна концепція раціонального харчування визнана ВООЗ і науко­вими установами всіх країн світу. Згідно з цією концепцією, здорове хар­чування забезпечується виконанням таких умов:

- достатня енергетична цінність (калорійність) добового раціону;

- якісна повноцінність харчових продуктів, що визначається необхідною кількістю білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та мінеральних речовин;

- раціональний режим харчування, що визначається кількістю прийо­мів їжі та правильним її розподілом;

- забезпечення максимального використання поживних речовим продуктів за допомогою раціональної кулінарної обробки;

- дотримання санітарних правил під час виготовлення, транспортування, зберігання та споживання продуктів харчування.

Енерговитрати організму залежать від маси тіла. Вчені вважають, що

добова енергетична цінність раціону для чоловіка з масою тіла 65 кг має становити 13 955 кДж (3000 ккал), а для жінки на 2930 кДж (700 ккал) менша. Достатня енергетична цінність добового раціону — 8374 кДж (2000 ккал).

Енергетична цінність продуктів харчування залежить від вмісту в них білків, жирів і вуглеводів. Середня енергетична цінність 1 г білків стано­вить 17 кДж (4 ккал), вуглеводів — 16 кДж (3,85 ккал). жирів 38 кДж (9 ккал). На здоров’я людини негативно впливає як недостатнє, гак і над­лишкове харчування. Недостатнє щодо енергетичної цінності харчуван­ня (часткове голодування) призводить до зменшення маси тіла, схуднен­ня, швидкої втомлюваності, зниження захисних сил організму й праце­здатності. Надлишкове харчування призводить до ожиріння тіла, сприяє гіподинамії, розвитку атеросклерозу, гіпертонічної хвороби і, можливо, злоякісних новоутворень.

Поряд з енергетичною цінністю харчовий раціон має бути збалансо­ваний ще й за амінокислотним складом. Існує 20 амінокислот, що вхо­дять до складу білків, з яких 12 синтезує організм людини, а 8 (незамінні) надходять тільки з продуктами рослинного й тваринного походження. Не­замінні амінокислоти містяться в продуктах тваринного походження, а також у бобових, зернових і овочевих культурах (табл. 10.1).

(10.7)

Таблиця 10.1. Потреба організму людини в незамінних амінокислотах та їх вмісту деяких продуктах

Обмеження в харчовому раціоні кількості білків, амінокислоти трип­тофану, жирів та збільшення вмісту аліментарних антиоксидантів то­коферолів, каротину, флавоноїдів, кверцетину, аскорбінової кислоти спри­яють нормальному функціонуванню організму та подовженню тривало­сті життя людини. Харчовий раціон має включати достатню кількість вітамінів, жирних ненасичених кислот, мінеральних елементів, харчових волокон тощо. Згідно із сучасною концепцією збалансованого харчуван­ня, слід дотримуватись таких вимог:

- харчовий раціон має містити нормовану кількість жирів (до 25—ЗО % енергетичної цінності раціону, в тому числі не більш як 10 % за раху­нок жирів тваринного походження); вміст складних вуглеводів мас ста­новити не менш як 60 %;

- харчовий раціон мас бути різноманітним за асортиментом і містити достатню кількість свіжих овочів та фруктів (не менш як 1257 кДж, або 300 ккал, щодоби);

- оздоровчий раціон має включати помірну кількість кухонної солі (до 5 г на добу) та цукру (до 8 10 % енергетичної цінності раціону);

- енергетичні витрати організму слід поповнювати переважно за раху­нок рослинних продуктів (не менш ніж на 80 %), зокрема зернових — борошна грубого помелу, круп, а також коренеплодів;

- вживання продуктів тваринного походження слід обмежувати.

Учені рекомендують певні норми споживання різних продуктів (табл. 10.2). Нижня межа забезпечення поживними речовинами визначається не­обхідністю запобігання авітамінозу, верхня це максимальна кількість, перевищення якої може спричинити хронічні захворювання. Неконтрольоване споживання жирів може призвести до захворювання на

(10.7)

рак, зокрема, товстої кишки, молочної, передміхурової залоз та яєчників. Тому вміст жирів у раціоні має становити 20-25 %. Для забезпечення організму білками в раціон потрібно включати різні продукти, особливо зернові та бобові.

Таблиця 10.2. Межі добового забезпечення людини поживними речовинами

Примітка. Кількість жирів, жирних кислот, вуглеводів, цукру й білків наведено у відсотках відносно енергетичної цінності раціону.

Бобові (особливо квасоля) крім білка багаті на кальцій, а також віта­міни В і А, каротин та ін. Останні взаємодіють з токсичними ні радіоак­тивними речовинами і сприяють їх виведенню з організму. Білок квасолі за своєю якістю наближається до тваринного і прирівнюється до білка курячих яєць. Квасоля має всі необхідні амінокислоти, каротин і вітаміни С, В|. Вт, Вб, РР і Е. Вітамін Е регулює обмін жирів, білків, нуклеїнових кислот і мінеральних солей (Калію. Цинку, Купруму, Феруму тощо). За рахунок білків забезпечується 10 15 % енергії.

Основним постачальником енергії є вуглеводи. Вони мають забезпе­чувати добову потребу в енергії на 55— 75 %. Продукти, багаті на складні вуглеводи, сприяють перистальтиці й стимулюють травлення. Крім того, продукти рослинного походження, що містять крохмаль, неорганічні ре­човини (зокрема, солі Кальцію, Феруму й Цинку), а також жирні кислоти й водорозчинні вітаміни, сприяють швидшому виведенню шкідливих ре­човин з організму.

Продукти, що містять багато рослинних харчових волокон, характе­ризуються низькою енергетичною цінністю і можуть слугувати для кон­тролю за масою тіла. У продуктах харчування має міститись достатня кількість пектинових речовин, альгінатів і полісахаридів. При цьому слід обмежити споживання чистих вуглеводів цукру та кондитерських ви­робів. Харчові волокна та пектинові речовини необхідні для забезпечен­ня функції

(10.7)

кишок і обміну речовин. Вони сприяють переміщенню харчо­вої маси в травному каналі й запобігають запорам.

М'ясо практично не містить вуглеводів і є джерелом насичених жир­них кислот та холестерину, надлишок яких у крові зумовлює розвиток серцево-судинних захворювань і раку. Тому м’ясо доцільно споживати в обмеженій кількості й не більш як один раз на добу. При цьому воно не повинно містити пестицидів, антибіотиків та інших сполук, які можуть використовувати для відгодівлі худоби. Споживання цукру в надмірних кількостях (понад 25 30 г на добу) сприяє утворенню надлишкової маси тіла, ожирінню і врешті призводить до атеросклерозу та гіпертонії, особ­ливо за умов малорухомого способу життя.

Слід обмежити споживання з їжею кухонної солі. Надлишок в організ­мі кухонної солі може призвести до збільшення вмісту в крові холестери­ну та ліпоїдів. Обмежене її вживання сприяє профілактиці гіпертонічної хвороби та інфаркту міокарда. В організмі потрібно підтримувати співвідношення солей Калію і Натрію як 2: 1, тобто слід споживати вдвічі більше солей Калію, ніж Натрію. Багато калію містять рослинні про­дукти, зокрема картопля (429 мг на 100 г), хліб (249 мг на 100 г) та бобові (1000 мг на 100 г), а також крупи, капуста, морква, столові буряки, каву­ни та дині. Запаси солі в організмі слід поповнювати за рахунок овочів і фруктів.

Отже, в харчовому раціоні перевагу слід віддавати зерновим, овочам, фруктам га жирам рослинного походження, зокрема маслиновій, куку­рудзяній та соняшниковій олії.

Для того щоб збалансувати харчовий раціон за всіма необхідними ком­понентами, сучасна харчова промисловість індустріально розвинених країн, зокрема США, Західної Європи та Японії, пропонує вживати біологічно активні добавки різного призначення. Однак економічне стано­вище в Україні й матеріальні можливості громадян поки що не дають змоги широко їх використовувати. Тому на сучасному етапі в харчовий раціон потрібно вводити більше овочів, фруктів та зернобобових культур. З про­дуктів тваринного походження перевагу слід віддавати рибі та продук­там моря.