Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери

ВПЛИВ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ

Відтоді як існує людина, її здоров’я формувалось і продовжує формуватись під впливом природних факторів на організм. До навколишнього середовища людина пристосувалась у процесі еволюції і без нього жити не може, оскільки воно є спільним з її внутрішнім середовищем. З початку ембріонального зародження і до кінця свого життя людина контактує з компонентами навколишнього середовища (повітрям, водою, ґрунтом, продуктами харчування тощо). Життєдіяльність організму перебуває у безперервному динамічному взаємозв’язку з факторами навколишнього середовища. Ця взаємодія не повинна порушувати адаптаційних механізмів організму людини. Під дією різних подразників внутрішнього і зовнішнього середовищ людини в її організмі створюються безумовні та умовні рефлекси, що зумовлюють підтримання динамічної рівноваги, в основі якої лежить обмін речовин та енергії між організмом і навколишнім середовищем.

Фактори навколишнього природного середовища мають ефективно впливати на здоров’я і забезпечувати нормальний перебіг усіх процесів життєдіяльності людини.

Комплексним показником стану людського суспільства є рівень здо­ров’я самих людей. За сучасними уявленнями, здоров’я - це природний стан організму, що перебуває в повній рівновазі з біосферою і характери­зується відсутністю будь-яких патологічних змін. За визначенням Всесвіт­ньої організації охорони здоров’я, «здоров’я це стан повного фізично­го, духовного і соціального добробуту, а не лише відсутність захворю­вання чи фізичних дефектів».

Стан здоров’я віддзеркалює динамічну рівновагу між природним се­редовищем і організмом. На здоров'я людини впливають спосіб життя, генетичні фактори та фактори навколишнього природного середовища. Гомеостазом вважають відносну динамічну сталість внутрішнього середо­вища та деяких фізіологічних функцій організму людини й тварин, що підтримується механізмами саморегуляції в умовах коливань внутрішніх і зовнішніх подразників.

Здоров’я людини, забезпечене гомеостазом її організму, може зберіга­тись і в разі деякої зміни факторів навколишнього природного середови­ща. Такі зміни зумовлюють появу в організмі людини відповідних біоло­гічних реакцій, але завдяки процесам адаптації вони не призводять до негативних наслідків у здоров’ї в певних межах зміни факторів. Для кож­ної людини ці межі неоднакові.

Процес адаптації залежить від індивідуальної реактивності організму та сили дії факторів навколишнього середовища. Критерієм ступеня адап­тації є збереження гомеостазу незалежно від тривалості дії фактора, до якого сформувалася адаптація. В умовах захворювання настає компенса­ція, тобто боротьба організму за гомеостаз. При цьому включаються до­даткові захисні механізми, які протидіють виникненню і прогресуванню патологічного процесу. У випадку сигналів великої небезпеки і

(10.2)

недостат­ності включених механізмів виникають стресові захворювання, такі як цукровий діабет, коронарна хвороба, гормональні дисфункції, професійні хвороби тощо.

 

НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ НА ЛЮДСТВО АНТРОПОГЕННИХ ПОРУШЕНЬ БІОСФЕРИ

Наслідком невідповідності між зростанням чисельності населення на Землі та обмеженістю природних ресурсів і життєвого простору стає не­стача харчових продуктів. В економічно слаборозвинених країнах з дуже швидким зростанням чисельності населення виробництво продуктів хар­чування не в змозі задовольнити потреби населення, в результаті чого голодування стало постійним явищем. Від голоду щороку в світі вмирає понад ЗО млн. дітей. Загальне недоїдання сприяє виникненню епідемій, інфекційних і паразитарних захворювань.

Не меншу загрозу для людства становить антропогенне забруднення природного середовища. Хімічне, радіоактивне та бактеріологічне забруд­нення повітря, води, ґрунту й продуктів харчування, а також шуми, вібрації, електромагнітні поля та інші фізичні забруднення середовища спричинюють в організмі людей генетичні зміни та тяжкі патологічні яви­ща. Це призводить до збільшення захворювань, народження неповноцін­них дітей, передчасного старіння й смерті.

Забруднення атмосферного повітря є частою причиною запальних за­хворювань органів дихання і очей, захворювань серцево-судинної систе­ми, інфекційних захворювань та раку легенів. У районах із забрудненим атмосферним повітрям частіше хворіють діти. Вони мають низькі масу тіла й рівень фізичного розвитку, а також функціональні відхилення сер­цево-судинної та дихальної систем. Захворюваність органів дихання ста­новить близько 75 % загальної кількості захворювань.

Вода також належить до найважливіших факторів навколишнього се­редовища. Вона необхідна для забезпечення життєдіяльності організму людини. Забруднення води є причиною багатьох захворювань. Хвороби, що спричинюються хімічним і бактеріологічним забрудненням води, ви­никають внаслідок потрапляння у водойми забруднених стічних вод. Най­більшу небезпеку поширення захворювань водним шляхом становлять кишкові інфекційні захворювання (холера, черевний тиф, дизентерія, ту­беркульоз, лептоспіроз, сибірка та ін.). За даними ВООЗ, 80 % усіх захво­рювань в економічно слаборозвинених країнах пов’язані з недоброякіс­ною водою та порушеннями санітарно-гігієнічних норм.

Хімічне забруднення води ртуттю спричинює хворобу мінамато з тяж­ким ураженням центральної нервової системи. Підвищений вміст нітратів у питній воді зумовлює появу у немовлят синюшності, метгемоглобінемії та утрудненого дихання. Спостерігається кореляція між концентрацією нітратів у воді й частотою захворювань на рак шлунка, сечового міхура, нирок,

(10.3)

тонкої кишки, стравоходу й печінки. Синтетичні мийні речовини спричинюють подразнення шкіри та алергію, дерматити, порушення об­мінних процесів шкіри та всього організму.

Зміни вмісту мікроелементів у складі води можуть викликати такі за­хворювання, як зоб, флюороз, карієс тощо. Збільшення кількості фтору в питній воді до 1,9 мг/ л зумовлює появу флюорозу, що характеризується ураженням зубів з утворенням на них пігментних плям жовто-бурого ко­льору, дефектів емалі тощо.

Забруднення ґрунтів мінеральними добривами, пестицидами та про­мисловими й побутовими стічними водами призвели до того, що ґрунт став джерелом захворювань на туберкульоз, бруцельоз, паратифи та інші захворювання травного каналу і гельмінтози. Пестициди й мінеральні добрива є причиною багатьох отруєнь. Потрапляючи в питну воду і про­дукти харчування, вони порушують діяльність центральної нервової, сер­цево-судинної та інших систем, зумовлюють ріст злоякісних пухлин і ско­рочують тривалість життя.

Викиди й відходи промислових підприємств забруднюють ґрунти сіркою, залізом, свинцем, цинком, ртуттю, міддю, магнієм та багатьма іншими інгредієнтами і стають причиною отруєння через рослинні й тва­ринні продукти харчування та питну воду. Особливо небезпечним є за­бруднення ґрунтів радіонуклідами. Вплив цих забруднень на організм лю­дини виявляється впродовж багатьох поколінь. Тривала дія радіації при­зводить до розвитку променевої хвороби, локальних уражень шкіри, кришталика ока, кісткового мозку, пневмосклерозу тощо. Малі дози опро­мінення мають віддалені наслідки. У промислово розвинених країнах кож­на 4— 6-та людина захворює на рак, а у 6-10 % новонароджених спосте­рігаються генетичні порушення.

Трагічні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції ста­новлять загрозу генетичному здоров’ю нації. Радіоактивним забрудненням уражено понад 600 населених пунктів. Радіоактивні продукти розпаду ство­рили високий радіаційний фон, що сприяє зовнішньому опроміненню лю­дей. Радіоактивний йод нагромаджується у щитоподібній залозі, а потім з її гормонами поширюється в організмі, розщеплюється в печінці й частко­во виводиться через нирки. Радіоактивний цезій відкладається переважно в м’язах, проникає в клітини і опромінює організм. Плутоній трансфор­мується на америцій і поглинається організмом, спричинюючи тяжкі за­хворювання. Серед населення збільшується кількість шлунково-кишкових захворювань, серед дітей і вагітних жінок почастішали випадки анемії.