Модель «чистої» монополії і її характеристики

Монополія – ринкова структура, прямо протилежна досконалій конкуренції. Монополія виникає, коли за певних причин на ринку товару функціонує один виробник–монополіст, який може задовольнити загальний попит платоспроможних споживачів даного товару.

Фірма – чистий монополіст, якщо виступає як єдиний виробник даного товару. Продукція, що випускається нею, не має близьких замінників, а доступ нових виробників у дану галузь майже неможливий.

Умови функціонування монопольного ринку:

· Єдиний продавець. Одна фірма виробляє даний товар, тобто поняття «фірма» і «галузь» збігаються (у невеличкому місті один телеграф, один готель, один банк).

· Частка випуску монопольного ринку відповідає ринковій пропозиції.

· Немає близьких замінників. Фірма виготовляє унікальний товар. У покупця немає альтернативного вибору, а у виробника немає необхідності в рекламі

· Бар'єри для вступу в галузь. Входження нових виробників заблоковано юридично або економічно.

Причини монопольного стану фірми:

· Економія від масштабу. Якщо виробництво будь-якого обсягу продукції однією фірмою обходиться дешевше, ніж кількома, то галузь – природна монополія: великі підприємства з максимальною продуктивністю і мінімальними витратами. Довгострокові середні витрати мінімальні тоді, коли фірма обслуговує весь ринок.

· Виключне право компанії на володіння рідким і важливим ресурсом («Де Бірс»)

· Держава створює бар'єри для входження в галузь, видаючи патенти і ліцензії.

Бар'єри необхідні для підтримки монопольної влади у довгостроковому періоді.

Види монополій:

· Чиста монополія – єдиний продавець товару, що не має субститутів.

· Природна монополія - у галузях, де економія внаслідок зростання масштабу виробництва особливо велика.

· Проста монополія - встановлює однакові ціни для всіх покупців.

· Монополія, що використовує цінову дискримінацію – установлює різні ціни на той самий товар для різних покупців.

· Закрита монополія – захищена від конкуренції юридичними обмеженнями.

· Відкрита монополія – одна фірма на якийсь час стає єдиним виробником продукції, не маючи спеціального захисту.

Взаємодія споживачів і виробників

Велика кількість покупців на монопольному ринку приводить до того, що жоден з них фактично не в змозі впливати на формування ринкової ціни. Тому кожен споживач змушений орієнтувати свій попит відповідно ціні, що пропонує монополіст.

Монополіст регулює ціну так, щоб споживачі купили весь обсяг товару, що він пропонує, визначаючи при цьому не тільки Q_s, але і ціну. Тобто монополіст одержує монопольну владу.

Попит на продукт монопольної фірми

Монопольна фірма (price-maker) – фірма, що встановлює ціну на свою продукцію. За недосконалої конкуренції фірма опиняється в ситуації, коли кожна наступна одиниця продукції продається за нижчою ціною, тобто ціна не є заданою величиною. Фірма, стикаючись з ринковим попитом усвідомлює, що збільшення обсягу виробництва приводить до зниження ринкової ціни. Тому крива попиту для монополіста має від’ємний нахил.

 

Крива ринкового попиту D є кривою середнього доходу монополіста (D = AR).

Граничний доход монопольної фірми (MR) завжди менше ціни (Р): MR < Р, тому крива MR завжди нижче кривої D:

MR = dTR/dQ = d(P*Q)/dQ = P*dQ/dQ + Q*dP/dQ;

MR = P + Q*dP/dQ;

Оскільки Q*dP/dQ < 0, то MR < Р.

МR крутіша P у два рази:

Р = а – b*Q; TR = а*Q – b*Q²; МR = а – 2b*Q

Властивість МR: доход від додаткової одиниці продукції TR = Р·Q = 1·Р = Р. Але фірма натрапляє на криву попиту, що має від’ємний нахил і тому виробництво і продаж цієї додаткової одиниці продукції приводить до зниження ціни, що зменшує доход від всіх одиниць проданої продукції.

Приклад: Q = 10000 виробів, Р = 400 г.о. Збільшення Q на 1 одиницю приводить до зниження попиту на 0,01 г.о., але приріст виторгу буде менше, ніж 399,99 г.о., тому що зниження ціни стосується усього обсягу.

MR = 399.99·10001 – 400.1000 = 300 г.о.

Якщо в умовах досконалої конкуренції Р=MR, в умовах монопольного ринку MR < Р. Величина відхилення MRвід Р залежить від еластичності попиту за ціною.

МR = Р + Q(d Р/ dQ) = P + (Q / P)·(dР / dQ)·P = P(1+1 / Е_D)

Особливості монопольної влади:

· Збільшення попиту не завжди веде до збільшення кількості товару, що пропонується. Монопольна фірма відповідає на збільшення попиту підвищенням ціни.

· Це пов'язано зі зміною цінової еластичності попиту, що виникає при зміні попиту в цілому. Зміна еластичності попиту за ціною, пов'язана з кожною даною ціною, приводить до створення нової кривої MR.

· Саме зсув кривої MR, а не зсув кривої D – вирішальний фактор, що визначає зміну кількості пропонованого товару.

Для монополії неможливо визначити криву попиту, тому що кожний новий обсяг, що пропонується, обумовлює появу двох і більше цін. І навпаки, два і більш обсяги можуть бути пов'язані з однією ціною.

Монопольна фірма не реагує на ціну, як задану, вона сама її визначає. Тому неможливо використовувати криву попиту для того, щоб з'ясувати, який обсяг є її пропозицією на ринку.

Через те, що монополія може маніпулювати обсягом і ціною, для неї не існує визначеної кривої пропозиції.

При заданій кривій МС монополії в точці Курно (МС=МR) можуть перетинатися кілька кривих МR, кожній з який відповідає своя крива попиту. У такому випадку обсяг, на який указує точка Курно, буде пропонуватися за різними цінами в залежності від кута нахилу кривої попиту.

 

 

Кілька точок Курно, які відповідають різним кривим галузевого попиту, можуть указувати на одну ціну, по якій, у залежності від нахилу лінії попиту, буде пропонуватися різна кількість продукції.

 

 

При розгляді питань еластичності попиту за ціною ми відзначали взаємозв'язок між ціною і сукупним доходом при зміні попиту: якщо попит еластичний, то зменшення ціни викликає збільшення сукупного доходу, і навпаки, нееластичний попит приводить до падіння доходу при зменшенні ціни.

Проілюструємо це на моделі монополії.

По'єднаємо графік попиту і граничного доходу фірми з графіком сукупного доходу. Якщо крива попиту має вид прямої, то її верхня частина відбиває еластичний попит, тобто при підвищенні ціни сукупний виторг TR збільшується. У точці В, що поділяє лінію попиту навпіл, Е_d = -1, сукупний виторг має максимальне значення TR = Р₂×Q₂, а граничний доход MR = 0.

Ділянка лінії dd нижче т.В характеризує нееластичний попит, MR < 0, TR знижується до нуля. Таким чином, монополіст фактично не працює на ділянці нееластичного попиту.