Відображення рівнів структури

 

Щоб відобразити будь-який рівень структури, треба клацнути на відповідному символі структури. Ці символи уявляють собою кнопки з номерами (1, 2 і т.д.) та кнопки із знаками “+” або “-”.

Якщо клацнути на кнопці <1>, то структура буде максимально стиснута і буде відображуватись тільки її перший рівень. Якщо клацнути на кнопці <2>, то структура розшириться і до неї додасться ще один (другий) рівень і т. д. Число пронумерованих кнопок відповідає кількості рівнів структури. Якщо клацнути на кнопці з певним номером, то будуть відображені деталі для цього конкретного рівня, а також деталі всіх більш низьких рівнів. Щоб відобразити всі рівні, треба клацнути на кнопці з максимальним номером.

Можна також розширити або стиснути деяку частину робочої таблиці, клацнувши на відповідній кнопці “+” або “-”.

Символи структури займають місце на екрані і, якщо треба максимально використовувати простір екрана, можна тимчасово сховати ці символи, не вилучаючи структуру. Існує два способи це зробити:

· активізувати діалогове вікно ”Параметри”, вибрати вкладку “Вид” і зняти прапорець опції “Символи структури” (Outline Symbols);

· використати комбінацію клавіш < Ctrl + 8 >.

Якщо структура більше не потрібна, її можна вилучити. Для цього залучається команда “Дані ð Група і структура ð Вилучити структуру” (Data ð Group and Outline ð Clear Outline). Структура повністю розгорнеться (з’являться всі сховані рядки та стовпчики), а символи структури зникнуть.

 

Зв’язування та консолідація робочих листків

 

Зв’язування (linking) — це використання посилань на комірки зовнішніх робочих книг з метою отримання даних для поточного робочого листка. Консолідація (consolidation) — це комбінування або накопичення інформації з двох або більше робочих листків, які можуть знаходитись в кількох робочих книгах.

 

Зв’язування робочих листків

 

При зв’язуванні робочі листки стають взаємозалежними. Робоча книга, що містить зв’язані формули (або формули з зовнішніми посиланнями), називається залежною (dependent). А робоча книга, в якій знаходиться інформація, що використовується в формулах із зовнішніми посиланнями, називається вихідною (source). Вихідна робоча книга необов’язково повинна бути відкритою в той час, коли відкрита залежна робоча книга.

Зв’язування доцільно використовувати тоді, коли інформація у вихідних робочих книгах постійно поновлюється. Зв’язування можна також використовувати як спосіб розбивки складної інформаційної моделі на невеликі складові, тобто створюються невеликі інформаційні модулі, що зберігаються в окремих робочих книгах і зв’язані разом за допомогою зовнішніх посилань.

Створення формул із зовнішніми посиланнями. Способи створення формул із зовнішніми посиланнями:

* Набрати вручну посилання на комірку. Ці посилання можуть бути достатньо довгими, так як містять, крім іншого, імена робочих книг та робочих листків. Перевага цього способу — необов’язково відкривати вихідні робочі книги.

* Вказати посилання на комірку. Якщо вихідна робоча книга відкрита, то створити формулу із зовнішніми зв’язками можна скориставшись стандартним методом.

* Залучити команду “Правка ð Спеціальна вставка” (Edit ð Paste Special) і клацнути на кнопці “Вставити зв’язок” (Paste Link). Цей спосіб потребує, щоб вихідна робоча книга була відкритою.

* Скористатись командою “Дані ð Консолідація” (Data ð Consolidate).

Загальний формат для формул із зовнішнім посиланням має вигляд:

 

Ім’я_Робочої_книги ] Ім’я_Листка! Адреса_ комірки

Тобто, адресі комірки передує ім’я робочої книги в квадратних дужках, ім’я робочого листка і знак оклику. Приклад: = [ Бюджет. xls ] Листок1! A1.

Якщо ім’я робочої книги або ім’я листка в посиланні містить пропуски, то таке ім’я треба заключити в одинарні лапки. Приклад: