Керування друком документів

Налаштування, що задані по умовчанню, можна змінити. Для коректування установок використовуються два різних діалогових вікна, елементи яких є загальновживаними у Windows- додатках:

* діалогове вікно “Друк” (Print) викликається командою “Файл Þ Друк” (Fill Þ Print) або комбінацією клавіш < Ctrl + P >. В цьому вікні можна:

® вибрати принтер та побачити його стан або направити вивід у файл;

® обрати для друку певні сторінки документа;

® вибрати область друку (перед друком потрібні області необхідно виділити);

® визначити кількість копій та порядок роздрукування їх сторінок.

* діалогове вікно “Параметри сторінки” (Page Setup) викликається командою “Файл Þ Параметри сторінки” (Fill Þ Page Setup) і має 4 вкладиші.

* На вкладиші “Сторінка” (Page) визначається:

® орієнтація (книжкова або альбомна);

® масштабний множник або обирається автоматичне масштабування даних, що виводяться, для розміщення їх на заданій кількості сторінок;

® розмір паперу;

® якість друку (кількість крапок на дюйм при умові, що сам принтер підтримує задану якість);

® номер першої сторінки, якщо цей номер виводиться в колонтитулі.

* На вкладиші “Поля” встановлюються розміри всіх чотирьох полів та коректується положення верхнього та нижнього колонтитулів.

* На вкладиші “Колонтитули” можна вибрати колонтитул із запропонованих Excel колонтитулів або створити власний.

* На вкладиші “Листок” можна встановити:

® посилання на діапазон, призначений для друку;

® повторний друк на кожній сторінці певних рядків або стовпчиків таблиці (особливо це стосується заголовків рядків та стовпчиків великих таблиць);

® виведення сітки комірок таблиці;

® виведення кольорових робочих листків в чорно-білій палітрі;

® чорнетковий режим друку (без друку вбудованих діаграм, графічних об’єктів, сітки комірок та рамок);

® друк заголовків рядків та стовпчиків для полегшення визначення адрес комірок на лістінгу;

® друк приміток до комірок.

Побудова діаграм

Діаграма — це спосіб наглядного графічного представлення інформації, яка задана у вигляді таблиці чисел. Діаграма дозволяє отримати уявлення про великі набори чисел, як ці набори пов’язані між собою, виявити тенденції і структуру процесу, що практично неможливо зробити, маючи лише набір чисел. На одній діаграмі можна відобразити до 255 наборів даних (за виключенням кругової діаграми — тільки один набір). Лінії, що відповідають різним наборам даних, відрізняються товщиною, або кольором, або мають спеціальні позначення.

При створені діаграми є два методи її розміщення:

· Вставити діаграму безпосередньо в листок як один з його об’єктів (це називається упровадженою діаграмою).

· Створити діаграму на новому листку діаграми робочої книги.

Листок діаграми відрізняється від робочого листка тим, що містить одну діаграму (і тільки одну) і не має комірок.

Діаграму можна змінювати, оздоблюючи її коментарями, графічними об’єктами та інш. Особливість діаграм Excel полягає в тому, що вони пов’язані з даними робочого листка і, якщо дані змінились, негайно змінюються відповідні їм діаграми.

 

Типи та види діаграм

Діаграми поділяються на типи, які різняться способом графічного уявлення даних. В свою чергу типи поділяються на види. Перелік типів і видів діаграм наведено в табл. 7.

Таблиця 7.

Типи та види діаграм.

 

Тип діаграми	Кількість видів	Тип діаграми	Кількість видів
З областями (Area)		Точечна (X - Y (Scatter))
Лінійчата (Bar)		Поверхня (Surface)
Гістограма (Column)		Кулькова (Bubble)
Графік (Line)		Біржова (Stock)
Кругова (Pie)		Циліндрична (Cylinder)
Кільцева (Doughnut)		Конічна (Cone)
Пелюсткова (Radar)		Пірамідальна (Pyramid)

 

Одна з визначальних рис діаграми — кількість використовуваних в ній осей:

· Звичайні діаграми (гістограми, графіки, діаграми з областями) мають горизонтальну вісь категорій і вертикальну вісь значень. Тільки для лінійчатих діаграм вісь категорій — вертикальна і вісь значень — горизонтальна.

· Кругові та кільцеві діаграми не мають осей. На круговій діаграмі може бути представлений тільки один набір даних, а на кільцевій — кілька.

· Пелюсткова діаграма особлива, в ній для кожної точки набору даних передбачена своя вісь. Осі беруть початок з центру діаграми.

· Об’ємні діаграми мають три осі: вісь категорій, вісь значень і вісь набору даних, яка на зображенні уявно виходить з площини листка.

Після створення діаграми завжди є можливість змінити її тип, додати спеціальні атрибути форматування, доповнити її новим набором даних, змінити існуючі набори даних так, щоб використовувались комірки інших діапазонів.