Модель визначення пропорційності розподілу доходів і витрат між різними видами страхової діяльності

В процесі аналізу кількісних та якісних показників діяльності підприємницьких суб'єктів, що діють на страховому ринку України, необхідно досліджувати, окрім інших важливих параметрів, і пропорційність розподілу економічних показників страхової діяльності страховиків у взаємозв'язку з відповідними факторами внутрішнього і зовнішнього середовища.

Виходячи із цього методологічного підходу, цілком логічно буде зазначити, що при аналізі пропорцій внутрігалузевої діяльності страховиків, що утворюються на макрорівні, економічно виправданим може стати дослідження взаємозв'язків між доходами і прибутками, які отримують страхові компанії, та їх витратами (фінансові витрати, матеріальні витрати, затрати праці тощо).

Для кращого розуміння економічних процесів, що відбуваються на страховому ринку країни, важливо всебічно вивчати процес збалансування пропорцій, що формуються між результатами страхової діяльності та факторами зовнішнього середовища (макроекономічна стабільність, тенденції та результативність інвестиційної діяльності, розвиток грошово-кредитної та банківської системи тощо).

Визначення стратегії маркетингу страхової діяльності на макрорівні має спиратися на збалансування, оптимізацію пропорцій між доходами та витратами суб'єктів страхового ринку.

Для цілей аналізу розраховуються показники, що характеризують питому вагу окремих видів страхування у загальному їх обсязі.

На основі одержаних розрахункових даних визначаються відповідні коефіцієнти локалізації як співвідношення між питомою вагою результативної і факторної ознак.

В даному випадку визначеним результатом, що є базою для подальших розрахунків, виступають доходи страхових компаній, а факторною ознакою — витрати, які необхідно здійснити страховиком, щоб досягти цих доходів.

Відповідні коефіцієнти локалізації вказують на ступінь нерівномірності розподілів доходів та витрат у різних видах страхової діяльності. Тобто на підставі цих даних можна проілюструвати відносну неефективність деяких видів діяльності страховиків, що працюють на страховому ринку України, стосовно показників доходності, що досягаються ними в порівнянні з усім спектром страхового підприємництва.

Вище наведені часткові коефіцієнти пропорційності в окремих видах страхування, хоч і дають певну уяву про співвідношення доходів і витрат в окремих видах страхування, але не відповідають на питання: яка ж ситуація щодо цього співвідношення склалась в цілому по страховій діяльності.

Саме тому необхідно визначити узагальнюючу характеристику пропорційності, яку можливо одержати за допомогою коефіцієнта концентрації:

Кконц. = 1/2 å| dдоходи – dвидатки | (1.4.19)

Згідно теорії статистичних досліджень величина коефіцієнта концентрації може коливатись від 0 до 100%.

Наочну характеристику пропорційності можна показати за допомогою графіка концентрації у вигляді кривої Лоренца..

Параметри кривої Лоренца розраховуються з такою послідовністю:

1). Будується таблиця, в якій види страхування розміщені у відповідності з рангом коефіцієнтів локалізації.

2). На основі часток доходів і витрат розраховуються кумулятивні частки.

3). Кумулятивні частки відкладаються на графіку кривої Лоренца.

4). З'єднуючи відповідні координати, одержуємо криву Лоренца.

Наведений алгоритм аналізу пропорційності може бути використаний і для одержання індикаторів, які характеризують ступінь монополізму різних видів діяльності — зокрема страхової.

Для цього можна використати коефіцієнти концентрації Джині, які характеризують пропорційність розподілу певних економічних показників окремих видів діяльності щодо гіпотетичного рівномірного розподілу.

Частки рівномірного розподілу одержують шляхом ділення 100% на число груп, в даному випадку число, видів страхування.

Відповідні коефіцієнти локалізації розраховуються як відношення часток емпірічного розподілу (доходів або видатків) до відповідних емпіричних часток. Коефіцієнт концентрації обчислюється як половина суми модулів різниці між частками емпірічного і рівномірного теоретичного розподілів.

З метою науково обгрунтованого управління страховою діяльністю необхідно мати динамічні параметри пропорційності, тобто динаміку коефіцієнтів локалізації та концентрації.

Це дозволить мати характеристику тенденцій пропорційності і на цій основі оцінювати перспективи цього явища.

Практичне використання наведеної методики статистичних досліджень страхового ринку України дасть змогу фахівцям своєчасно визначити несприятливі тенденції у співвідношенні доходів та видатків в різних видах страхування і відповідним чином коригувати економічну ситуацію як на мікро-, так і на макрорівнях.

В цьому аспекті актуальним є аналіз інтенсифікації страхового підприємництва, який розглядається в наступному розділі у тісному взаємозв'язку з попереднім аналізом досягнення пропорційності страхової діяльності за ринкових умов.