Організація роботи Верховної Ради України

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Верховна Рада України (парламент) - єдиний орган законодавчої влади в державі. Лише вона має повноваження приймати закони, які є актами найвищої юридичної сили. З принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову випливає, що Конституція України не закріплює принцип єдності представницьких органів: усі інші ради визначаються в ній не як місцеві органи державної влади, а як органи місцевого самоврядування.

Верховна Рада України складається з однієї палати.

Верховна Рада України обирається вільними виборами на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Чергові вибори до Верховної Ради повинні відбуватися в останню неділю останнього місяця п’ятого року повноважень її складу.

Позачергові вибори до Верховної Ради проводяться у разі дострокового припинення її повноважень. Дострокове припинення повноважень Верховної Ради України здійснюється Президентом України, у разі якщо:

Протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

Президент достроково припиняє повноваження Верховної Ради України та призначає нові вибори у строк до 60 днів з дня опублікування президентського Указу.

Повноваження Верховної Ради, обраної на позачергових виборах, не можуть бути припинені протягом одного року.

Дострокове припинення повноважень Верховної Ради не допускається і в останні шість місяців строку повноважень Президента України.

Повноваження Верховної Ради нового скликання починаються у день відкриття її першого засідання. Одночасно припиняються повноваження Верховної Ради попереднього скликання.

Верховна Рада складається з 450 народних депутатів України (конституційний склад), якими можуть бути громадяни України, що на день виборів досягли 21 року, мають право голосу і проживають в Україні протягом останніх п'яти років.

Не може бути обрана депутатом людина, якщо вона має непогашену і не зняту судимість (крім судимості за злочин, вчинений з необережності).

Депутатські повноваження здійснюються на постійній основі. Депутати повинні відмовитися від іншого представницького мандата, вони не можуть перебувати на державній службі, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Повноваження народних депутатів України починаються з моменту складання ними перед Верховною Радою присяги. Текст присяги перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради зачитує найстарший за віком народний депутат. Потім депутати ставлять свій підпис під її текстом, що й означає її складання.

Конституція закріплює низку гарантій, покликаних забезпечити сприятливі умови для виконання депутатами своїх повноважень, а також захистити їх від репресій. Однією з таких гарантій є депутатська недоторканність. Народних депутатів України не може бути притягнено до будь-якого виду юридичної відповідальності за діяльність, яку вони здійснюють у ході реалізації депутатських повноважень. Йдеться про виступи у парламенті чи в його комісіях, про позицію при голосуванні з того чи іншого питання тощо. Це правило чинне і після того, як депутат втрачає свої повноваження.

Однак з нього є виняток: депутати несуть юридичну відповідальність за образу чи наклеп. Ця особливість покликана запобігати зловживанню народними обранцями своїм статусом, дисциплінувати їх. Депутатська недоторканність означає й те, що народного депутата України не можна притягнути до кримінальної відповідальності, затримати чи заарештувати, якщо на це немає згоди Верховної Ради. Така згода має бути висловлена у відповідній постанові, прийнятій на пленарному засіданні парламенту. Однак для допиту депутата як свідка згоди парламенту не потрібно.

Обсяг повноважень народних депутатів України визначається Конституцією і законодавством. Ці повноваження починаються від моменту складення депутатом присяги і припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради відповідного скликання.

Стаття 81 КУ передбачає можливість дострокового припинення депутатських повноважень у разі:

1) їх складення за особистою заявою депутата. Необхідно, щоб Верховна Рада визнала ці причини переконливими;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо депутата. Вирок набуває законної сили через десять днів після оголошення, а в разі його оскарження - після здійснення відповідних процедур;

3) визнання депутата судом недієздатним або безвісно відсутнім;

4) припинення громадянства депутата або його виїзду на постійне проживання за межі України;

5) невиконання ним вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, якщо обставини, які призвели до цього не усунені протягом 20 днів;

6) невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії або виходу народного депутата України із складу такої фракції;

Смерті депутата.

Питання про дострокове припинення повноважень народного депутата України розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість (226 депутатів).

Однією з конституційних форм депутатської діяльності є депутатський запит - звернення народного депутата до певного органу чи посадової особи дати офіційне пояснення з питань, які належать до їхньої компетенції.

Процедура здійснення депутатського запиту встановлена Законом України "Про статус народного депутата України" від 17 листопада 1992 р. та регламентом Верховної Ради України. Депутатський запит у письмовій формі вноситься Голові Верховної Ради, оголошується ним на засіданні та передається Секретаріату, який зобов'язаний негайно надіслати текст запиту відповідному адресату. Офіційна письмова відповідь на запит у семиденний або інший, встановлений Верховною Радою, термін повинна бути надіслана Голові Верховної Ради та депутату, який його вніс. За наполяганням автора запиту і не менш як однієї п'ятої частини від фактично обраних до Верховної Ради депутатів відповідь може бути обговорена на пленарному засіданні Верховної Ради. Підсумки такого обговорення дістають вияв у постанові, яка разом із текстом депутатського запиту і відповіддю на нього публікується у Відомостях Верховної Ради України та газеті "Голос України".

Гарантією ефективності депутатського запиту є закріплений у ч. 2 ст. 86 Конституції України обов'язок відповідних посадових осіб повідомити народного депутата про результати розгляду його запиту.

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ