Соціологія / соціологія - Гіденс Ентоні. • революція • насильство • колективна дія • суспільний рух

Основні поняття

• революція • насильство • колективна дія • суспільний рух

1989 року східнонімецькі органи відкрили Берлінський мур, який відмежовував Західний Берлін від тодішньої комуністичної Східної Німеччини. Тисячі східних німців, які ніколи досі не могли відвідати західну частину поділеного міста, ринули туди. Ця подія стала великим святом. Люди по обидва боки муру, котрі близько двадцяти років не бачили своїх родичів, нарешті об'єдналися з ними.

Падіння Берлінського муру символізувало важливу подію в сучасній світовій історії — закінчення "холодної війни". Воно було частиною ряду описаних вище ґрандіозних змін (див. розділ 13), які призвели до загибелі східноєвропейського комунізму і, зрештою, до остаточного розвалу того, що було Радянським Союзом. Головним соціальним фактором, який спричинив ці зміни, було масове невдоволення. Того ж року тисячі людей у найбільших країнах Східної Європи, включаючи, крім Східної Німеччини, Польщу, Чехословаччину, Болгарію та Румунію, вийшли на вулиці висловити протест проти владарювання Радянського Союзу над їхніми країнами та вимагати політичних і економічних свобод, яких не існувало за комунізму. їхні дії призвели до остаточного падіння комуністичних урядів у цих країнах та їх заміни формами правління, запозиченими у країв Західної Європи й Сполучених Штатів.

1989-й рік названо "роком революцій"; і справді, трансформації, що відбулись у Східній Європі, а потім у Радянському Союзі, були надзвичайними. Але що таке революція? Які суспільні умови призводять до революційних змін? Як нам краще проаналізувати рухи протесту або повстання? У цьому розділі ми звернемося до цих питань.

Одна революція позначилася на світовій історії більше, ніж будь-яка інша в двадцятому столітті. Це російська революція 1917 року. Вона призвела до утворення Радянського Союзу та поширення комуністичної форми суспільства в Східній Європі. Це були ті самі суспільства, які зруйнувала революція 1989 року.

Однак, перш за все погляньмо, що насправді означає термін "революція ".

ВИЗНАЧЕННЯ РЕВОЛЮЦІЇ

Нам треба визначити поняття "революція" якомога точніше. Є кілька невід'ємних характеристик революції:

• Революція — це масовий суспільний рух. Цим самим виключаються випадки, коли до влади внаслідок виборів приходить якась партія або невелика група, така, як військова хунта.

• Революція приводить до здійснення реформ або змін (Skocpol, 1979). Як наголошує Джон Дан, це означає, що ті, хто захоплює владу, мають бути спроможними перевершити своїх переможених попередників в управлінні підконтрольним їм суспільством; лідери революції мусять бути здатними досягти принаймні деяких своїх цілей (Dunn, 1972). У суспільстві, де представники революційного руху прагнуть офіційної влади, але є нездатними ефективно керувати країною, революція, власне, не відбувається; це радше суспільство в стані хаосу або під загрозою розпаду.

• Революція передбачає загрозу застосування або, власне, застосування насильства з боку її учасників. Революції є політичними змінами, що впроваджуються за обставин опору з боку попередніх органів влади, які неможливо переконати поступитися владою без загрози або фактичного застосування насильницьких методів.

Поєднавши ці три критерії, ми можемо визначити революцію як захоплення, часто насильницьке, політичної влади керівниками масового руху, коли ця влада послідовно застосовується для ініціювання найголовніших процесів суспільних реформ. За цими критеріями події 1989 року в Східній Європі справді були революціями. Тут мали місце суспільні рухи. Органам державної влади погрожували силою, а іноді (наприклад, у Румунії) і застосовували її. Звичайно ж, ці події дали поштовх широкомасштабним процесам соціальних реформ.

Водночас, революції 1989 року є лише найостаннішими в історії революційних змін у сучасних країнах, що сягають своїми витоками XVIII століття. Американська та Французька революції, що відбулися відповідно в 1776 та 1789 роках, є головними прикладами XVIII століття. Ідеї свободи, громадянства та рівності, в ім'я яких здійснювалися революції, стали фундаментальними політичними цінностями. Справді, це були ті цінності, якими керувалися рухи

1989 року в Східній Європі. Революції ХУЛІ століття справді відіграли важливу роль у становленні політичних систем більшості країн Заходу, а не тільки Сполучених Штатів і Франції. Проте більшість революцій XX століття, аж до подій 1989 року, відбулися в країнах, що розвиваються, таких, як Росія, Китай, Мексика, Туреччина, Єгипет, В'єтнам, Куба, та інших країнах "третього світу".

У подальших підрозділах ми розглянемо витоки й наслідки Російської революції, скориставшись цим прикладом для з'ясування причин революцій. Далі ми перейдемо до розгляду, в загальніших рисах, одного з найважливіших для революцій чинників — суспільних рухів. В усіх революціях наявні суспільні рухи, однак вони коливаються в діапазоні, ширшому від переліку ситуацій революційних перемін. Суспільні рухи бувають різних форм та масштабів і мають величезний вплив на сучасне суспільство.

РОСІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ