Грохочение полезных ископаемых. Конструкции грохотов

Грохоченням називається процес розділення сипкої корисної копалини на класи крупності шляхом просівання через одне або декілька сит.

Грохочення широко застосовується при переробці корисних копалин на збагачувальних фабриках і сортуванні, при виробництві будівельних матеріалів, в хімічній і інших галузях промисловості.

Грохот — пристрій для механічного розділення (сортування) сипких (грудкуватих) матеріалів за крупністю частинок шляхом просівання їх через просіювальну поверхню (решітку, решето, сито ) з заданою шириною щілини або отвору.

За принципом дії розрізняють такі типи грохоти:

• нерухомі (колосникові, гідрогрохоти, конусні та дугові),

• з рухомими елементами:

— коливаннями та вібраціями робочого органу (інерційні, резонансні, плоско-хитні, гіраційні);

— обертальним робочим органом (барабанні та грохоти-дробарки, відцентрові, конусні самоочисні, імовірнісні);

— рухомою просіювальною поверхнею (валкові, шнекові, з пружно-деформованим ситом, з безпосереднім збудженням сита).

За розташуванням просіюючої поверхні розрізняють: похилі та горизонтальні.

Відповідно до форми просіюючої поверхні грохоти поділяють на плоскі, зі змінним кутом нахилу, дугові, конічні, циліндричні (барабанні), а також призматичні та пірамідальні.

За призначенням грохоти розділяють на:

- попередньої класифікації (80…100 мм і більше);

- підготовчої класифікації (крупність матеріалу 3, 6, 10, 13, 25 мм);

- дешламаційні (для мокрого відокремлення дріб'язку до 0,5…1,0 мм);

- зневоднювальні; грохоти для розсортування (головним чином вугілля ).

Найефективнішими є рухомі грохоти (вібраційні або інші) з одним-двома ситами, що мають максимальну ефективність, продуктивність і надійність. Грохоти для класифікації та розсортування виготовляють у односитному, двоситному або триситному виконанні. У спецвиконанні грохоти можуть мати більше ніж 3 сита. Грохотами сортують будь-які сипкі матеріали — руду, вугілля, сланці, аґломерати, шлаки, щебінь тощо; зневоднюють та знешламлюють деякі матеріали.

Залежно від густини матеріалів, які піддають розсіву, застосовують грохоти легкого (δ ≤ 1,4 т/м³), середнього (δ ≤ 1,8 т/м³) і важкого (δ ≤ 2,8 т/м³) типів.

21. ДРОБЛЕНИЕ И ИЗМЕЛЬЧЕНИЕ ПОЛЕЗНЫХ ИСКОПАЕМЫХ. НАЗНАЧЕНИЕ И ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА
ПРОЦЕССОВ. ФОРМУЛА ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ СТЕПЕНИ ДРОБЛЕНИЯ.

Дробленням і подрібненням називають процеси руйнування і зменшення розмірів грудок сировини під дією зовнішніх механічних, теплових, електричних сил, направлених на подолання внутрішніх сил зчеплення, що зв'язують між собою частинки твердого тіла. В практиці для дроблення і подрібнення корисних копалин застосовують переважно зовнішні механічні впливи.

Процеси дроблення і подрібнення застосовують головним чином для підготовки корисної копалини до подальшого збагачення. Основна мета цих процесів – доведення розмірів грудок корисної копалини до кінцевої крупності, обумовленої вкрапленням корисних мінералів і необхідною повнотою їхнього розкриття.

Між дробленням і подрібненням принципового розходження немає. Умовно вважають, що при дробленні одержують зерна крупністю більше 5 мм, а при подрібненні – менше 5 мм. Залежно від крупності вихідного і дробленого (подрібненого) продуктів розрізняють три стадії дроблення і чотири стадії подрібнення

Розрізняють дроблення:

Ø Крупне - операції, які дають дроблений продукт з верхньою межею крупності 100-150 мм та більше (щокові, конусні, валкові, відбійно-відцентрові дробарки);

Ø Середнє - операції зі зменшення крупності матеріалу від 100-150(200) мм до 10-12(25) мм і більше (валкові, молоткові, роторні дробарки);

Ø Дрібне - зменшення розмірів матеріалу до 5-6 мм (валкові та ін)

Розрізняють подрібнення:

Ø Крупне – до максимальної крупності продукту 3,3–0,83 мм;

Ø Середнє – до 0,6 мм (75% класу –0,074 мм);

Ø Тонке – при максимальному зерні 0,15 мм;

Ø Надтонке (наноподрібнення) – до крупності десятків нанометрів.

Кількісною характеристикою дроблення служить ступінь дроблення.

Ступенем дроблення називається відношення розмірів зерна вихідного матеріалу до розмірів зерна дробленого матеріалу.

У промислових умовах для орієнтовного визначення ступеня дроблення широко використовується формула:

де – ступінь дроблення; – розмір максимального зерна (грудки) у вихідному матеріалі, мм; – розмір максимального зерна в дробленому матеріалі, мм.

З більшою точністю ступінь дроблення визначають як відношення середніх діаметрів у продуктах до і після дроблення:

де – середній діаметр зерен (грудок) вихідного матеріалу, мм; – середній діаметр зерен дробленого матеріалу, мм.

На збагачувальних фабриках дроблення і подрібнення корисних копалин звичайно здійснюють за кілька стадій, тому що необхідний ступінь дроблення в одній машині одержати неможливо. Частина загального процесу дроблення або подрібнення, яка здійснена в одній машині, називається стадією дроблення (подрібнення). Ступінь дроблення (подрібнення), що досягається в окремій стадії, називається частковим, а у всіх стадіях – загальним. Загальний ступінь дроблення дорівнює добутку ступенів дроблення (подрібнення) в окремих стадіях:

22. ДРОБЛЕНИЕ И ИЗМЕЛЬЧЕНИЕ ПОЛЕЗНЫХ ИСКОПАЕМЫХ. НАЗНАЧЕНИЕ И ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА
ПРОЦЕССОВ. ФОРМУЛА ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ РАБОТЫ ДРОБИЛОК И МЕЛЬНИЦ.