Технический контроль на шахтах и разрезах. Расчет норм качества рядового угля по зольности и влажности

Якість корисних копалин і продуктів збагачення нормується державними стандартами, технічними умовами і тимчасовими нормами. Нормування якості корисних копалин забезпечує їх раціональний розподіл по галузям промисловості і ефективне використання, а також є стимулом підвищення якості продукції.

Все вугілля, що добувається шахтами і відправляється споживачам, підлягає нормуванню за якістю. Метою нормування вугілля є отримання найбільшого ефекту від його використання у народному господарстві і стимулювання поліпшення якості продукції.

Середню норму зольності вугілля по шахті або розрізу визначають виходячи з встановлених розрахункових норм для дільниць і планованої участі кожної дільниці у видобутку по шахті:

,

де С₁, С₂,..., С_n – планована участь дільниць у видобутку, %; - дільничні норми зольності, %; п - число дільниць.

Граничну норму зольності вугілля по шахті встановлюють виходячи з середньої норми зольності і поправки а, яка характеризує допустиму величину відхилення цього показника від середньої норми, і розраховують за формулою: .

Для шахт, які відвантажують вугілля на збагачувальні фабрики вугільної промисловості, а = 5% при < 20%. При > 20% а = 6%. Для вугілля, що відвантажується іншим споживачам, а < 0,1 × .

Граничну норму вмісту вологи визначають виходячи з встановлених норм вологості для дільниць і планованої участі кожної дільниці у видобутку по шахті:

,

де С₁, С₂,..., С_n – планована участь кожної дільниці у видобутку, %; дільничні норми вологості, %; п - число дільниць.

Середні і граничні норми вмісту сірки у вугіллі, яке відвантажується споживачам, встановлюються в такому ж порядку, як і норми зольності. Гранична величина відхилення вмісту сірки не повинна перевищувати:

S< 0,15×

13. ГРОХОЧЕНИЕ ПОЛЕЗНЫХ ИСКОПАЕМЫХ. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕССА (НАЗНАЧЕНИЕ И ВИДЫ
ГРОХОЧЕНИЯ).

Грохоченням називається процес розділення сипкої корисної копалини на класи крупності шляхом просівання через одне або декілька сит.

Грохочення широко застосовується при переробці корисних копалин на збагачувальних фабриках і сортуванні, при виробництві будівельних матеріалів, в хімічній і інших галузях промисловості.

Продукти з точно визначеними розмірами зерен називаються класами. Крупність класів виражається в міліметрах і позначається числом зі знаком «+» або «–» (напр., + 50 мм; – 0,5 мм), а також двома числовими показниками, що позначають мінімальний і максимальний розміри зерен у даному класі (напр., 10 – 100 мм).

Машини і пристрої для грохочення називаються грохотами. Матеріал, що надходить на грохочення, називається вихідним, а продукти грохочення класами крупності (сукупність частинок матеріалу, обмежених верхнім і нижнім розмірами). Матеріал, що залишився на ситі, називається надрешітним продуктом, матеріал, що пройшов через отвори сита, – підрешітним. Клас, використовуваний як готовий товарний продукт, називається сортом.

За технологічним призначенням розрізняють грохочення:

попереднє (виділення крупних грудок з рядового матеріалу, які не можуть прийматися збагачувальними апаратами або потребують окремої обробки, напр., породовибірки),

підготовче (одержання машинних класів),

остаточне (самостійна операція для отримання на вуглесортувальнях різних сортів палива, яке направляють безпосередньо споживачу) та

допоміжне (для видалення дріб’язку перед дробленням ).

Крім того, є грохочення. зневоднювальне - видалення основної маси води, яка міститься у оброблюваному матеріалі, напр., у продуктах мокрого збагачення, а також виділення суспензії, знешламлення.

В залежності від середовища, в якому здійснюють операцію грохочення розрізняють сухе і мокре грохочення.

За послідовністю виділення класів крупності розділяють грохочення:

1) від крупних до дрібних;

2) від дрібних до крупних;

3) комбіноване.

За крупністю найбільших грудок у вихідному матеріалі і необхідних класів крупності розрізняють грохочення:

· крупне (до 1200 мм) - на класи від -300 до +100 мм;

· середнє (до 350 мм) - на класи від -60 до +25 мм;

· дрібне (до 75 мм) - на класи від -25 до +6 мм;

· тонке (до 10 мм) на класи від -5 до +0,5 мм;

· особливо тонке грохочення. (до 0,045 мм).

Наведені межі крупності умовні. Розділення часток розміром 1 мм - 40 мкм здійснюють, як правило, класифікацією. Основні технологічні показники процесу грохочення - ефективність та продуктивність, які пов'язані зворотною залежністю: при збільшенні продуктивності якість Г. знижується, і навпаки. Ефективність грохочення залежить від тривалості розсівання, гранулометричного і речовинного складу вихідного матеріалу, а також його вологості. Важливим фактором є геом. форма зерен матеріалу. Найбільш сприятлива - округла форма зерен. На технологічні показники грохочення. впливають конструктивні і режимні параметри: конструкція сита, форма і розмір отворів, відношення довжини просіюючої поверхні до її ширини, рівномірність подачі матеріалу у часі, кут нахилу, частота і траєкторія коливань грохота.