Захист матеріальних цінностей, обладнання та технічних засобів від протиправних посягань

Збитки банку від посягань на його матеріальні цінності можуть завдаватись у результаті непрофесійного їх використання та порушення правил обслуговування, крадіжок, виведення обладнання та технічних засобів з ладу, його поломок, пошкодження та знищення. Тобто організація захисту матеріальних цінностей банку вимагає комплексного підходу, створення системи заходів організаційного, технічного, кадрового, спеціального, правового характеру.
Досвід забезпечення безпеки діяльності банків показує, що основними заходами захисту матеріальних цінностей є:

строгий і безумовний облік всіх матеріальних цінностей банку, їх наявності, руху та експлуатації;

- введення персональної відповідальності посадових осіб банку за правильне зберігання, технічний стан, грамотну експлуатацію його обладнання і технічних засобів;

- розроблення відповідної нормативної бази, яка б регулювала дії персоналу банку щодо захисту матеріальних цінностей банку, порядок їх отримання, правила експлуатації та обслуговування, зберігання в наявності, передавання (здавання) і т. п.;

- організація надійної охорони матеріальних цінностей, яка б виключала їх псування, викрадення і знищення;

- проведення періодичних перевірок наявності та стану матеріальних цінностей, умов їх зберігання та експлуатації, контроль дотримання працівниками банку встановлених правил роботи з матеріальними цінностями.

- За характером і спрямованістю посягань останні можуть бути класифіковані на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх можна віднести розбійні напади, терористичні акти, таємне проникнення до установ банків зловмисників з метою викрадення тих чи інших матеріальних цінностей. Внутрішніми посяганнями, тобто такими, що здійснюються працівниками банку, можуть бути умисні або неумисні поломки та пошкодження обладнання і техніки, використання їх працівниками банку з корисливою метою, у тому числі і зловживаючи службовим становищем, викрадення, збиткова реалізація, неправомірне передання іншим суб’єктам матеріальних цінностей банку.
Звідси випливає, що, крім спеціальних заходів, значну роль у захисті матеріальних цінностей будуть відігравати умови внутрішнього порядку роботи персоналу установи банку.
Усі матеріальні цінності банківських установ повинні бути строго обліковані. Надходження їх до банку має обґрунтовуватись відповідними документами (накладними, чеками купівлі-продажу, актами передання і т. п.), на основі яких вони беруться до обліку. Якщо матеріальні цінності не передбачається використовувати найближчим часом, вони передаються на склад (до сховища) на зберігання, якщо ж передбачається їх експлуатація, тоді вони зі складу передаються відповідальним особам під звіт.

Доступ до матеріальних цінностей, які перебувають на складах (у сховищах), дозволяється тільки особам, які відповідають за їх зберігання. Відповідно до своїх службових обов’язків такі посадові особи зобов’язані забезпечити необхідні умови щодо надійного зберігання матеріальних цінностей, виключення можливості їх псування, пошкодження, виходу із ладу. За встановленим у банках порядком для перевірки наявності і контролю якості матеріальних цінностей, які зберігаються на складах (у сховищах), допускаються окремі працівники (керівники підрозділів банку) або спеціально створені комісії.

Періодично (як правило, один раз на рік) в установах банків проводяться інвентаризації матеріальних цінностей, під час яких перевіряється відповідність наявності матеріальних цінностей обліковим даним, їх стан та придатність до роботи, виявляються порушення умов зберігання та подаються рекомендації щодо їх усунення.
Матеріальні цінності, передані під звіт відповідальним особам, використовуються ними або під їхнім контролем працівниками банку згідно зі встановленими правилами їх експлуатації відповідно до тих чи інших технологій банківських операцій чи заходів забезпечення діяльності банку.

Ремонт та обслуговування обладнання та техніки проводиться у встановленому порядку силами установи банку або на договірних засадах спеціалізованими організаціями. Передавання матеріальних цінностей з під звіту однієї особи під звіт іншій, від однієї установи до іншої здійснюється згідно з актом приймання-передавання відповідними комісіями, які зазначають наявність, стан, комплектність та придатність до експлуатації матеріальних цінностей, які передаються.
У разі нестачі, поломок, виходу із ладу майна або обладнання банку з вини його посадових осіб може наставати повна чи обмежена матеріальна відповідальність.

Повна матеріальна відповідальність посадових осіб банку може настати згідно з Кодексом законів про працю України (КЗППУ) (ст. 134) у випадках, коли:
- між працівником і банком укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей. При цьому згідно з ст. 135.1 КЗППУ письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено банком з працівниками (що досягли 18-ти років), які обіймають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей;
- майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

- шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, що переслідуються в кримінальному порядку;

- шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

- шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих банком працівникові в користування;

- відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну банку при виконанні трудових обов’язків;

- шкоди завдано не при виконанні трудових обов’язків.

- Обмежену матеріальну відповідальність згідно зі ст. 133 КЗППУ несуть:
- працівники — за зіпсування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції) у розмірі заподіяної з їхньої вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. У такому розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсування або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу та інших предметів, виданих їм для користування;
- керівники (у тому числі і керівники структурних підрозділів) банків — у розмірі заподіяної з їхньої вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоди завдано неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних цінностей, невжиття необхідних заходів щодо запобігання їх розкраданню, знищенню чи зіпсуванню.

- Усі матеріальні цінності мають зберігатись у повній комплектності, у місцях, які забезпечують безумовне їх збереження і придатність до роботи. Приміщення (склади, сховища) мають бути обладнані відповідними засобами, які виключають несанкціонований доступ до матеріальних цінностей.
У разі виявлення нестачі матеріальних цінностей банку, випадків виведення їх із ладу, пошкоджень проводяться службові розслідування, під час яких установлюються умови зберігання, експлуатації матеріальних цінностей, їх відповідність установленому порядку, особи, причетні до нестачі (виведення з ладу, пошкодження) матеріальних цінностей, причини та мотиви, які цьому сприяли. За результатами службових розслідувань приймаються відповідні рішення керівництвом банків.