Основні літературознавчі методи ХХ ст

Марксистське літературознавство. Його компілятивний характер. Відсутність у класиків марксизму-ленінізму закінченої концепції (і наукової праці) з теорії та історії літератури. Принагідний характер суджень Маркса-Енгельса-Леніна-Сталіна про літературу, окремі їхні статті, виступи, епістолярні матеріали тощо про надбудовний характер літератури і мистецтва, класовість, тенденційність, партійність творчості. Погляд на літературу як на “реалістичне” відтворення (ілюстрацію) історичних подій, яка входить у систему політичних, правових, моральних, релігійних, філософських уявлень людини про світ і залежить від її економічного базису.

Догматизація марксистсько-ленінського літературознавства у працях радянських теоретиків літератури; їхнє непримиренне ставлення до інших теоретичних концепцій. Величезні зусилля, які покладало марксистсько-ленінське літературознавство на обґрунтування положення про керівну роль КПРС в галузі літератури і мистецтва, на теоретичне розроблення та практичне ствердження творчого методу “соціалістичного реалізму”. Грубі деформації, що їх зазнала теорія літератури в епоху радянського тоталітаризму.

Масштабність напряму, що офіційно підтримувався державою, у якій панівною ідеологічною та адміністративною силою була і КПРС.

Формальна школа. Посилення уваги до форми літературного твору, абсолютизація її ролі як реакція науки про літературу на глобальний процес оновлення виражально-зображувальних засобів, що охопив усі європейські літератури з кінця XIX - початку XX ст.

Виникнення формальної школи в Росії (10-20-ті роки XX ст.), представники якої утворили групу ОПОЯЗ. Погляд на поетику літературного твору як на “суму прийомів” (В.Шкловський) чи ж на “систему прийомів” (Ю.Тинянов); уявлення про еволюційний процес як заміну старих, уже “відпрацьованих” виражальних форм на нові. Ставлення до художньої форми як до самостійно функціонуючої системи. Принцип іманентного розгляду твору, що не враховує “поза-текстові” чинники. Поняття “одивнення” як одне з найважливіших понять теоретичної концепції ОПОЯЗу.

Прихильники формального методу в українському літературознавстві у 20-х роках. Причини, що спонукали радянське літературознавство критично ставитись до формальної школи.

Вплив формальної школи на розвиток зарубіжного літературознавства (Празький лінгвістичний гурток, напрям у методології інтерпретації художнього тексту під назвою “Нова критика”, структуралізм).

Структуралізм. Структуралізм французького вченого Леві-Строса в етнології як один з чинників народження структуралізму в літературознавстві. Вплив на формування цього напряму методів структурної лінгвістики. Основний пафос структуралізму - боротьба за точні методи вивчення літератури.

Структурна поетика як найголовніший і найбільш повний вияв ідей структуралізму в літературознавстві. Поняття “структура літературного твору”. Розуміння літературного твору як організованої структури, що складається із взаємопов’язаних елементів (рівнів). Іманентний, тобто ізольований від так званих позатекстових факторів (історичні обставини, у яких писався твір, літературний контекст, біографія письменника) розгляд поетики літературного твору.

Головні методологічні операції структурної поетики: виділення в літературному творі певних зрізів (рівнів) та ізольований розгляд кожного з них; аналіз внутрішньої структури твору з точки зору ієрархічно організованих рівнів. Основні категорії структурного аналізу: елемент, система, відношення, структура, рівень, ієрархічність, рівність, модель, опозиція.

Внесок структуралізму в розвиток теоретико-літературознавчої думки: введення в науковий обіг ряду функціонально важливих понять; загострення уваги до художньої форми; серйозне протиставлення традиційно-інтерпретаційним підходам. Слабкий бік структурної поетики: прагнення до створення загальних моделей літературних творів дуже рідко супроводжується переконливим аналізом літературного тексту.

Системний підхід. Новий методологічний напрям в літературознавстві, що зараз перебуває в стадії формування. Широке застосування цієї методології в різних, у тому числі в гуманітарних науках.

Найзагальніші вимоги методології системного аналізу: 1) визначення компонентів, з яких складається об’єкт, з наступним виявленням закономірно функціонуючих зв’язків між ними, - зв’язків, що породжують сутність якості об’єкта; 2) визначення групи системотворних факторів (“детермінант”) і вивчення їх організуючих функцій.

Поступове усвідомлення системної природи таких літературних явищ як літературна епоха, літературний напрям, національна література, зональна література, регіональна література.

Розробка теорії літературного твору на системологічній основі. Літературознавча інтерпретація таких категорій загальної теорії систем як “елемент”, “компонент”, “функція”, “зв’язок”, “системотвірний чинник” та ін.

Здатність системного підходу акумулювати позитивні набутки попередніх методологічних доктрин. Використання в літературознавчій системології досягнень психологічного літературознавства, структуральної поетики,: традиційно-інтерпретаційних методів. Переваги системного підходу над структуралізмом.

Системний підхід і проблема “точності” в літературознавстві.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

3. Анандавардхана. Дхваньялона (“Свет дхвани”) /Пер. с санскр., - М., 1974.

4. Аристотель. Поетика. - К., 1967.

5. Барабаш Ю.Я. Алгебра, и гармонии. О методологии литературного анализа. - М., 1972.

6. Барабаш Ю.Я. Вопроса эстетики и поэтики. - М., 1978.

7. Баранников А.П. Индийская филология. - М., 1959 (Розділ “Изобразительные средства индийской поэзии”).

8. Буало Н. Мистецтво поетичне. - К., 1967.

9. Бушмин А. Взаимосвязи литературоведения с другими науками //Бушмин А. Наука в литературе. - М., 1980.

10. Взаимодействие наук при изучении литературы. - Л., 1981.

11. Віхи в історії античної естетики: 3б. - К., 1988.

12. Волков И.Ф. Литература как вид художественного творчества. - М., 1985.

13. Воронина Л.А. Основные эстетические категории Аристотеля. - М., 1975.

14. Гегель Г. Поэзия //Гегель Г. Эстетика: В 4 т. - М., 1971, - Т.З. - С.342-616.

15. Гердер И. Идеи к философии истории человечества. - М., 1977.

16. Гуляев Н.А. Литературные направления и методы в русской и зарубежной литературе ХУІ-ХІХ веков. - М., 1983.

17. Довгалевский М. Поетика. - К., 1973.

18. Иванько И. Очерк развития эстетической мысли на Украине. - М., І98І.

19. Іванько І.В. Про українське літературне барокко //Радянське літературознавство. - 1970. - № 10.

20. Історія української літературної критики (М.Д.Бернштейн, І.1,Калениченко, П.М.Федченко та ін.). - К., 1988.

21. Клочек Г.Д. Поетика і психологія. - К., 1990.

22. Клочек Г.Д. У світлі вічних критеріїв. - К., 1989.

23. Кринцер П.А. Теория эстетического восприятия (“раса”) в древнеиндийской поэтике //Вопросы литературы. - 1966. - № 2.

24. Крупчанов Л.М. Культурно-историческая школа в русском литературоведении. - М., 1983.

25. Лессінг Г.-Е. П’єси. Лаокоон. - К., 1976.

26. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Аристотель и поздняя классика. - М., 1975.

27. Лотман Ю.М. Структура художественного текста. - М., 1970.

28. Маслюк В.П. Латиномовні поетики і риторики ХУІІ - першої половини ХУШ ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. - К., 1983.

29. Наєнко М. Наука і кон’юнктура: Українське літературознавство 1917-1992 років. - К., 1993.

30. Наливайко Д. Україна та європейське Відродження //Вітчизна. - 1978, - № 3.

31. Наливайко Д.С. Искусство: течения, направления, стили. - К., 1981.

32. Николаев П.А., Курилов А.С., Гришунин А.Л. История русского литературоведения. - М., 1980.

33. Овсянников М.Ф. История эстетической мысли. - М., 1984.

34. Осьманов Н.В. Психологическое направление в русском литературоведении. Е.Д. Овсянико-Куликовский. - М., 1981.

35. Потебня 0. Естетика і поетика слова. - К., 1985.

36. Потебня А. Теоретическая поэтика. - М., 1990.

37. Пресняков 0. Поэтика познания и творчества. Теория словесности А.А.Потебни. - М., 1980.

38. Русская наука о литературе в конце XIX - начале XX вв. - М., 1982.

39. Славянское барокко. - М., 1979.

40. Структурализм: “За” и “против”: Сб. статей. - М., 1975.

41. Тарас Шевченко про мистецтво: Зб. - К., 1984.

42. Теорія літератури (За ред. В.Ф. Воробйова, Г.А. В’язовського.). - К., 1975 (Розділ I. Короткий огляд теоретико-літературної думки).

43. Українське літературне барокко. - К., 1987.

44. Федченко П.М. Літературна критика на Україні першої половини XIX ст. - К., 1982.

45. Фізер Г. Психолінгвістична теорія літератури Олександра Потебні. - К., 1993.

46. Франко І. Із секретів поетичної творчості //Зібр. творів: У 50 т. - К., 1981, - Т. 31.

47. Храпченко М. Размышления о системном анализе в литературе //Храпченко М. Художественное творчество, действительность, человек. - М., 1976.

48. Хрестоматия по теории литературы. - М., 1982.