Теорія літератури як наука і як навчальна дисципліна

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

 

Курс “Теорія літератури” ставить своїм головним завданням узагальнення та закріплення у студентів усіх тих знань та навичок, які вони придбали на протязі 4 років навчання.

Якщо мати на увазі два основних розділи теорії літератури - теорію літературно-художнього твору та теорію літературного процесу, то напрошується висновок, що їх методологічною базою має бути системний підхід, який уже завоював собі значний простір у більшості гуманітарних наук, і в останній час досить впевнено і переконливо почав стверджувати себе в літературознавстві. З його допомогою уже можна “побачити” літературний твір як системно організовану цілісність. Треба відзначити, що це вагоме досягнення науки про літературу, до якого вона йшла дуже важко, і аналіз розвитку наукових уявлень про теорію літературного твору переконує, що літературознавці поволі, але настійно рухались до усвідомлення літературного твору як системно-цілісного об’єкту, як “організму”, що генерує художню енергію. Цілком сформованими є системні уявлення про такі складові літературного процесу, як літературна епоха та літературний напрям.

Системно-цілісне розуміння літературного твору, побудоване на методологічних принципах теорії загальних систем (ТЗС), ввібрало у себе найбільш значимі досягнення попереднього розвитку, літературної науки. В цьому найбільш переконуєшся, коли аналізуєш наукову долю структуралізму. Фактично цей серйозний науковий напрям врешті-решт виявився безперспективним. В той же час системний підхід як новітній напрям в розвитку теоретико-літературної думки ввібрав раціональне “зерно” не тільки формальної школи та структуралізму, а й традиційно філологічних напрямів та психологічної школи.

Програма курсу передбачає знайомство з категоріями, які, незважаючи на те, що їх формування уже фактично завершене в авангардному літературознавстві, все ж досить пасивно засвоюються широким філологічним загалом. Інакше кажучи, програма пропонує знайомство з категоріальним апаратом, який уже “працює” у найбільш прогресивних (у методологічному та методичному відношеннях) наукових дослідженнях, і який, безсумнівно, стане основним в літературознавстві завтрашнього дня У першу чергу йдеться про категорії, що ввійшли в арсенал теоретико-літературних понять у зв’язку з активними спробами застосувати принципи системного аналізу при дослідженні художніх явищ (прийом, функція, зв’язок, системотвірний фактор, цілісність тощо). Походження інших питань, якщо можна так сказати, більш літературознавче, але і вони були породжені як неусвідомленими, так і усвідомленими намаганнями осмислити системну природу літературних явищ (образ автора, художнє мислення письменника, внутрішній світ літературного твору).

 

Програма з теорії літератури складається з чотирьох розділів:

 

І. Коротка історіографія теоретико-літературної думки.

П. Література як вид мистецтва.

Ш. Теорія літературного твору.

ІУ. Теорія літературного процесу.

 

Завдання першого розділу полягає в тому, щоб дати студентам загальне уявлення про найбільш визначні, вершинні моменти у формуванні теорії літератури як науки. В розділі визначається два головних етапи:

1) розвиток теоретико-літературної думки від давнини до початку XX от.;

2) розвиток теоретико-літературної думки в XX ст.

Є чимало аргументів на користь такого поділу, але головний з них полягає в тому, що саме на межі двох останніх століть відбулись кардинальні зміни в розвитку художнього мислення людства. Найяскравіший вияв цих змін - бурхливий процес оновлення системи виражально-зображувальних засобів, що відбувся саме в цю епоху.

Порівняно з попередніми програмами, серйозні зміни внесені у зміст розділу “Література як вид мистецтва”. Тут акцентовано на гносеологічній та розважальній функціях літератури, по-новому висвітлюються стосунки митця із суспільством та владою. Новим є розділ “Теорія літературного твору”. Пропонована теорія побудована на розумінні літературного твору як системно організованої цілісності. В розділі “Теорія літературного процесу” теж застосовано системний підхід.

При складанні програми враховувалося, що студенти засвоїли пропедевтичний курс “Вступ до літературознавства”. Тому окремі теми (напр., “Види і жанри літератури”) в ньому майже не розглядаються.

Даний курс теорії літератури рекомендується читати на випускних курсах університетів та педагогічних інститутів. Можливий інший варіант: враховуючи складність курсу, його можна читати протягом трьох семестрів на передвипускному та випускному курсах.

 

Орієнтовний розподіл лекційних годин курсу:

 

Вступ................................................................................................................ 1 год.

І. Коротка історіографія теоретико-літературної думки.

1. Головні етапи розвитку науки про літературу від

давнини до початку XX ст................................................................... 1 год.

2. Основні літературознавчі методи XX ст............................................ 2 год.

П. Література як вид мистецтва.

1. Предмет художньої літератури. Слово як першоелемент

літератури............................................................................................... 1 год.

2. Гносеологічна функція літератури....................................................... 1 год.

3. Етико-естетичне значення літератури, розважальна

та виховна функції................................................................................ 1 год.

4. Художня література серед інших видів мистецтва........................... 1 год.

Ш. Теорія літературного твору.

1. Що таке “теорія літературного твору”?............................................. 1 год.

2. Становлення наукового розуміння літературного твору

як системно організованої цілісності................................................. 1 год.

3. Склад поетики літературного твору................................................... 1 год.

4. Категорія “функція”. Принцип рецептивної поетики...................... 1 год.

5. Системотворні чинники літературного твору.................................... 1 год.

6. Художнє мислення письменника як головний

формотворний фактор його індивідуальної поетики....................... 1 год.

7. Цілісність літературного твору.......................................................... 1 год.

8. Напрями, шляхи та види аналізу літературного

твору....................................................................................................... 1 год.

IV. Теорія літературного процесу.

1. Основні категорії літературного процесу.......................................... 1 год.

2. Закономірності та основні етапи історичного

розвитку літератури.................................... .......................................... 1 год.

Всього 18 год.

 

З появою нових підручників та посібників з теорії літератури кількість лекційних годин може бути зменшена. Натомість зросте кількість годин, що відводитимуться на практичні та семінарські заняття. На даний момент вважаємо доцільним відвести на практичні заняття приблизно 20-22 год. - по 4-6 год. на кожний з чотирьох тематичних розділів.

 

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ЯК НАУКА І ЯК НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

 

Теорія літератури - це наука, що вивчає:

· природу художньої літератури як мистецтва слова;

· природу художньо-літературного твору як головної “одиниці” літератури;

· закономірності літературного процесу;

· найзагальніші принципи та шляхи дослідження як літературного твору, так і літературного процесу.

Видатна роль теорії літератури та риторики у формуванні людської культури - ці науки давали знання про ефективне володіння словом як засобом пізнання та духовного самовираження.

Теорія літератури серед інших літературознавчих дисциплін, її безперервна взаємодія з історією літератури, якій вона “постачає” наукову інформацію про об’єктивні закономірності розвитку літератури, а бере від неї необхідні дані, що допомагають глибше осмислити теорію літературного процесу. Зв’язок теорії літератури з літературною критикою, який зумовлюється потребами останньої в знанні закономірностей розвитку літератури, у володінні науковими принципами аналізу та оцінки літературного твору.

Теорія літератури та лінгвістика - їх тісна взаємодія, яка зумовлюється положенням, що слово є головним “будівельним” матеріалом літератури. Спроба виділити з теорії літератури розділ “поетика” і з’єднати його з лінгвістикою (Р.Якобсон). Спроба створити “науку про мову художнього твору”, яка б розвивалася на межі літературознавства та лінгвістики (В.Виноградов). Інтерес літературознавців та лінгвістів до мови художньої літератури як мови особливо високоорганізованої, у якій криється безліч “таємниць” художності.

Перспективність зв’язку теорії літератури з психологією. Здатність психології забезпечувати літературознавців дослідницькими підходами, що дають можливість розв’язати такі проблеми, які не розв’язуються з допомогою традиційних філологічних методів. Роль психології в науковому осмисленні таких важливих теоретико-літературних категорій як “художній талант”, “художнє мислення”. Розробка за допомогою психологічних підходів нових принципів аналізу естетичної впливовості художнього тексту. Становлення рецептивної поетики - нового дослідницького напряму в літературознавстві, що ґрунтується на його зближенні з психологією.

Зв’язок теорії літератури та естетики. Екстраполяція наукових категорій, що вироблялись в естетиці, у сферу теорії літератури. Зворотний процес: теорія літератури як “полігон”, де виникло і закріпилось багато понять (напр., метафора, художній текст, стиль та ін.), які з конкретно-наукових стали загальнофілософськими.

Проблема методологічної основи теорії літератури. Роль наукових принципів системного аналізу в осягненні системної природи літературних явищ. Ствердження на теренах літературознавства системного підходу як нової методологічної доктрини.

Зміст і обсяг курсу теорії літератури. Система лекцій і практичних занять. Посібники. Обов’язкова література. Самостійна робота студентів.