Паблік рілейшенз в умовах тоталітарного устрою. Фашистська Італія. Нацистська Німеччина

Паралельно з американським досвідом зв'язків з громадськістю в Європі і, зокрема в Німеччині, почали застосовувати й інші форми PR, наприклад:

Ораторські вправи Гітлера і його підручних пропагандистської

бутафорією доводили до екстазу численні натовпи людей;

- В гітлерівській Німеччині і сталінської Росії широко використовувалися прийоми маніпулювання громадською думкою, зокрема пропагувався затятий націоналізм і власне соціальне перевага;

- - Тонко продумана система вихваляння і піднесення диктаторських режимів в Італії, Німеччини та СРСР була основою для формування тоталітарної держави та підготовки населення до війни.

Особливу роль у Німеччині в 30-ті роки набула діяльність, спрямована на те, щоб отримати повну картину соціальної структури

Англії, Франції та США, щоб вирішити питання про конфронтацію з цими країнами. Психологічний відділ німецького верховного командування посилав у ці країни фахівців, для збору даних про різні проявах суспільного життя цих держав. Психолог на ім'я Вальтер Бек приїхав до Сполучених Штатів під виглядом емігрував вченого. Його прийняли з розпростертими обіймами, і він отримав місце в одному зі східних університетів. Під цією маскою він збирав відомості про американському народі для дослідження, яке він повинен був приготувати для психологічної служби вермахту.

Бек відвідав усі райони Сполучених Штатів і вивчив населенняСходу, Середнього Заходу, Півдня і Далекого Заходу. Коли він спробував встановити, якими солдатами виявляться американці, він не міг прийти ні до якого висновку до тих пір, поки не подивився студентський футбол. Тоді він вирішив, що знайшов те, що шукав. Складаючи свій звіт, вінпредставив всіх американців футболістами і підкреслив, що уамериканців надзвичайно розвинене почуття ліктя, що вони агресивні в сутичці, і найважливіше, до всього підходять науково, починаючи з футболу та закінчуючи війною. Він прийшов до переконання, що старий дух піонерів був ще живий в людях Америки, і застерігав проти тенденції вважати американців грубими розкладаються матеріалістами, яка була в ходу у високих колах Німеччини. Навпаки, повідомляв доктор Бек, американці сповнені ідеалізму і мужності. Його звіт закінчувався наполегливій рекомендацією Гітлеру утриматися від прагнення спровокувати Сполучені Штати на війну і передбаченням, що Америка напевно переможе у війні не стільки завдяки перевазі її суспільноголаду, скільки через особливості менталітету її населення.

Цікаво зауважити, що вчений, посланий до Англії для проведення подібного дослідження, повернувся з тими ж висновками, до яких він прийшов на підставі відомостей зовсім іншого характеру, ніж ті, якими користувався доктор Бек. Цей фахівець також рекомендував не втягуватись у війну з Англією. Проте психолог, який був посланий до Франції, прямо заявив, що Німеччина легко виграє війну проти цієї країни, незалежно від того, як би не була сильна французька армія, виключно через домінуючих соціальних факторів в житті французької держави.

Пізніше в 1944-1945-х роках американський військово-морський флот провів навіть спеціальне історичне дослідження соціальних відносин у феодальній Японії, метою якого було переконати верховне командування японської армії капітулювати перед США. Справа в тому, що поведінка японських солдатів у минулих боях виключало саму думку про їхню масової капітуляції. Японським військам постійно внушалась ідея про неприпустимість здачі в полон, їх виховували в самурайських традиціях древнього кодексу Бусідо, який вважає здачу в полон ганьбою, набагато гіршим, ніж смерть. Це ідеологічне виховання принесло свої плоди, судячи з того, як діяли в боях багато японських частини.

Однак терпів поразки клан завжди здавався. Ця історична інформація була використана при складанні оперативних планів американського командування зі здавання в полон японців і дуже допомогла при його здійсненні.Одночасно в самій Німеччині політичні діячі фашистського режиму активно використовували будь-які форми і методи впливу на громадськість, аби тільки привернути людей на свою сторону. Так, наприклад, державний діяч Роберт Лей, виступаючи на великому зборах робітників воєнної промисловості, якось сказав: «Для мене будь двірник набагато важливіше всякого академіка. Двірник одним помахом мітли змітає в канаву сотні тисяч бактерій, а якийсь вчений пишається тим, що за все життя він відкрив одну-єдину бактерію!». Інтенсивна психологічна війна як особливий вид «публік

рілейшнз»дала нам безліч прикладів виняткового значення менталітету нації в сенсі успіху або неуспіху її проведення. Так, зображення англійських принцес, що катаються на поні в Гайд-парку, в німецьких газетах і листівках мети не досягали. Німці бачили, що, незважаючи на війну, в Англії продовжують жити безтурботно і красиво, а середній англієць, на голову якого такі листівки скидалися, не бачив у житті вищих класів свого суспільства ніякої несправедливості по відношенню до самого себе. Навпаки, в збереженні всіх цих привілеїв він бачив непорушність існування своєї держави і відчував стабільність ситуації, що діяло на нього самим заспокійливим чином. Тоді Геббельс також вирішив давати фото приватного життя керівників Рейху, але результат вийшов зворотний. Народ бачив в них слуг народу і те, що «слуги» живуть краще «панів», сприймалося рядовими німцями як образа.