Об’єкти PR-діяльності. Поняття «громадськість». Групи цільової громадськості: проблеми класифікації

Основною метою паблік рілейшнз є фор мування ефективної системи комунікацій соціального суб'єкта з його громадськістю, а точніше з певними цільовими групами громадськості. У соціології громадськість - це сукупність інді видів і соціальних спільнот, які функціонують в пу блічной сфері та якими рухають загальні інтереси і цінно сті, що мають публічний статус. Громадськість - Це сукупна суб'єкт соціальної комунікації, Що уявлень Конвенцію Ради Європи людьми, соціальнімі групами, інстітутамі або організаціямі, які спріймають інформацію Щодо Певного комунікатора та реагують на неї. У сфері паблік рілейшнз поняття гро ності використовується також і в більш вузькому, спеціалізованому значенні Під громадськістю в РR розуміється елемент широкої громадськості, інтереси та цінності якого пов'язані з ри нічний, соціально-політичної або іншої, що має публічний статус, діяльністю суб'єктів РR. Громадськість у цілому Може буті тіпологізована за різнімі крітеріямі. У Науковій літературі можна зустріті десятки різноманітніх тіпологізацій. Кожна з них Може буті застосована Відповідно до поставлених Завдання більш або Менш вдалині. Найчастіше, на нашу мнение, PR-мени використовуються тіпологізацію, Що грунтується на відмінностях середовища.

Перелогових від типу середовища, у Яке включена та чи Інша організація, розрізняють зовнішню та внутрішню громадськість. Деякі автори зовнішню громадськість назівають відкрітою, а внутрішню - закрито громадськістю. Зовнішня громадськість - Це комуніканті, які знаходяться за межами організації - комунікатора. Причому ці Межі можут розшірюватіся и перетінаті кордони держави, а можут стосуватіся Лише теріторії певної Країни. Структура зовнішньої громадськості конкретної установи Може містіті Різні Соціальні Групи та організації, протікають їх об'єднує Саме Місцезнаходження: за її межами. Внутрішня громадськість - Це працівнікі певної організації, незалежна від того, які функції и в якіх функціональніх підрозділах смороду виконують. Досить Поширення терміном для позначені цієї категорії громадськість є Термін "персонал". Крім такого структурно-функціонального поділу, внутрішня громадськість Може буті структурована и за умовний крітеріямі (демографічнімі, освітнімі, професійнімі, за інтересамі, за потребами ТОЩО). Австралійський дослідник Г. Даулінг вважає целесо образним розбити цільову громадськість організації на че тире великі частини: фінансовий ринок, що включає в себе акціонерів, банки, страхові компанії та інвесторів; дистриб'ютори, агенти, оптові та роздрібні торговці; потенційні працівники, консультанти й агенти; 8) лідери думок, особливо журналісти електронних та друкованих ЗМІ, а також лобістські групи й активісти еколо-гических рухів.

В достатній мірі операційним є підхід відомого американського дослідника Ф. Сайтеля, який виділяє три групи громадськості з точки зору їх значи мости для організації:

- Головна, другорядна і маргінальна;

- Традиційна (іншими словами, справжня, нинішня) і майбутня (перспективна);

- Прихильники, опоненти і нейтральні.

Стосовно конкретних проблем і ситуацій раз личать групи громадськості:

- Реагують на всі проблеми і з усіх питань;

- Байдужу громадськість;

- Громадськість навколо однієї конкретної проблеми;

- Громадськість навколо надзвичайної ситуа ції.

Уміння визначати цільову громадськість, виявляти воз мужніх бар'єри на шляху комунікації з нею і визначати спо подію подолання таких бар'єрів важливо і з теоретичної, і з практичної точки зору. Значний внесок у розробку даної проблематики внесла ситуаційна теорія гро ності, розроблена американським ученим Д. Грюнігена, ре місцевим співтовариством, власниками акцій, урядових ми організаціями, студентами, постачальниками, фінансую ські організаціями та споживачами.

Дослідник закликає постійно відстежувати чотири типи громадськості:

1) тих, хто проявляє активність у всіх ситуаціях;

2) тих, хто неуважний і бездіяльності в усіх ситуаціях;

3) тих, хто проявляє активність лише в одній або невеликих шом кількості ситуацій, які мають до них відношення;

4) тих, хто проявляє активність, тільки якщо проблема при знаходить широке громадське визнання.

Принципи сегментації громадськості. Відмінності Між сегментами: у результаті проведення сегментації повінні буті віділені Групи споживачів інформації, Що відрізняються одна від одної за достатності суттєвімі параметрами.Схожі рісі споживачів: Коженов віділеній сегмент має однорідніх з точки зору інформаційних потреб представніків громадськості (канали Вплив на них при цьому можут буті Досить різнімі).Достатності великий Розмір сегмента: цільові сегменті повінні буті достатності великими, щоб Забезпечити реалізацію інтересів встанови чи організації.Вімірність характеристик громадськості: віділені цільові сегменті повінні буті доступними для вімірювання та Вивчення, оскількі Тільки за цієї умови можна Встановити Зворотний зв'язок з ними. Досяжність громадськості. Організація чи установа по-винна мати Такі канали комунікації, які дозволять своєчасно та Досить повно інформуваті "свою" громадськість з харчування, в якіх вон зацікавлена.