Меркантилізм, його поширення в різних країнах

М-зм виник в Англ, потім поширився у Фр.,Іт, та ін кр Зах Європи. У кожн кр-ні політика меркантилізму малі свої особл.

Найб ровинутим і типовим був англ мерк-зм. ще у 15-16ст видавалися “закони про витрачання”, які зобов’язували іноз купців витрачати виторг за свої товари на купівлю англійських. Предст: В.Стаффорд(1554-1612) “Стислий виклад деяких скарг наших спввітчизників” С. виявляє досить правильне на той час розуміння зв’язку між вартістю грошей і вартістю товарів. С. пропонує заборонити вивезення предметів розкошів та деяких ін товарів, регламентуати торгівлю, обмежити вивезення монети, розширити вир-тво сукна-найпоп-шого тоді англ експортного продукту.

Найвидатн представником м-зму в Англ є Т.Мен (1571-1641), якого вваж автором теорії торового балансу. Мен висл-ся проти заборони вивез грошей. Мен ворог будь-яких заходів, що гальмують експортну торгівлю.Мен- прихильник низьких цін, котрі полегшуватимуть конкуренцію на зовн ринку. Але він погоджується із ранніми м-тами щодо викор в обігу тільки повноц грошей.

Фр-кий мерк-зм. Політику мерк-зму взяв на озброєння Генріх 4, всіляко стимулюючи торгівлю. Він уклав низку угод з іноз державами, сприяв колоніз-ї Канади, заборонив ввезення текстильних товарів і вивезення цінної сировини – шовку, вовни. У кр. за допомогою привілеїв та субсидій насаджвалося мануфактурне вир-тво. Кольбер вважав, що могутність держави визнач к-кістю грошей, що є в розпорядженні, а їх може дати зовн торгівля. А.Монкретьєн (1575-1621) “Закони сусп господарства”. На перший план висувалася політика протекціонізму, що розглядалася як найліпший засіб для забезп інтенс розв експорту. Отже в центрі уваги всіх мерк була проблема збагач кр.

Мерк-зм в Італії. Банкір Г. Скаруффі (1519-1584) “Роздуми про монету і справжню пропорц між золотом і сріблом. Запропонував встановити єдину загальноєвроп грошову систему, визнати золото та срібло валютними металами, прирівнюючи одну вагову част золота до 12 ваг част срібла.

Його підтримує й Б. Даванцаті (1529-1606). Дженовезі вважає, що неможливо допускати такого вивезення товарів, котрий послабив би вітчизн пром і такого вивезення, котре завдало б шкоди вітчизняним ремеслам. Багатство на думку Д. є правильно організована зовнішня торгівля,а не гроші самі по собі.

Ідеї меркантилізму в Рос та Укр.Ідеї м-зму набули розвитку в Рос 17-18ст. З 17 ст почин новий період рос історії: остаточно ліквідується феод роздробленість і завершується процес створення централіз держ. Вцентрі уваги рос-ких мерк-стів був розв прод сил країни. А. Ордін-Нащокін(1605-1680)“Псковське Положення “і “Новоторговий Устав” захищав інтереси купецтва. І.Посошков (1652-1726) “Книга про Вбогість та багатство”. Основною лінією ек-ної програми є всебічний розв. торг. прод. сил, с/г, зміцнення ек-ної могутності Рос. Принципи викладені у творах цих мислителів, знайшли відображ у відомих реформах Петра 1

Певні риси м-зму були власт й укр соц.-ек-ній думці кінця 17-поч. 18ст. Політика Б.Хмельницького базувалася на застос. принципу активн. втручання держ влади в госп житя, заохоч вивезення товарів і обмеження вивезення коштовностей, встановлення захисного мита, пільг місц. підприємцям і купцям. Ф. Прокопович був прих-ком господарського торг. Балансу, якого досягти можна лише безпрервним розв пром.,с/г, торг, шляхів сполучення тощо. Палко підтримував реформи Петра 1 Грабянка і С. Величко— ідеологі козацької старшини та шляхетства 1-ої половини. 18ст. мали таку ж думку.

10. Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії.

Розвиток капіталістичних відносин спричинив занепад меркантилізму. Інереси буржуазії переміщуються із сфери обігу в сферу виробництва. За цих умов рекомендації меркантилістів не вирішували економічних проблем буржуазії. Промислова буржуазія вимагала обгрунтування капіталістичного виробництва, розробки нових категорій, таких, як заробітна плата, прибуток, рента. Відбувається бурхливий розвиток промисловості. Великих успіхів було досягнуто у розвитку фізики, математики, механіки, філософії та інших науках, внаслідок чого було покладено початок формуванню політичної економії як науки. За цих умов і виникла класична політична економія.

Основні ознаки екон. школи: 1)ідея прир. порядку згідно, де все у світі підпорядков. законам в природі. 2)це концепція екон-ї людини, якою рухає єдине прагнення – особиста вигода та егоїзм. 3)це ідеологія ек-го лібералізму(дословно “лібер” дозволяє робити все, відповідно до якого держава не повинна втручатися у в-во). 4)радикальні зміни методології дослідження екон-ї науки від поверхневості та описовості меркантилізму до методів наук-ї абстракції аналізу та синтезу, індукції та дедукції. 5)розробка нового категоряльного апарату, дослідж-я екон-х категорій:як вартість, ціна, прибуток, рента тощо. 6)розгляд внутр. суттєвих взаємозв’язків екон-х явищ і формул-ння екон-х законів та їх реалізація у сфері екон. політики держави. 7)аналіз сфери безпосереднього виробн-ва як вирішальної фази сусп відтворення, що не перешкоджувала окремим предст-кам класичної школи дослідження також сферу розподілу Д.Рікардо, сферу споживання П.Буагільбер і сферу реалізації Мальтуса.

Еволюція ідей класичної школи умовно поділяється на кілька етапів: 1)зародження ідей, пов’язаних з іменами У.Петті та П.Буагільбер, а також представниками фізіократами школи Франції; 2)розквит класичної школи – це економічна сис-а А.Сміта, яку він виклав у праці “Дослідження про причини і природу багатства народів”, яка була написана у 1776р.; 3)розвиток ідейної спадщини світу вченими: Мальтусом, Сеєм, Рікардо; 4)Д.С.Мілль – “Принципи політичної економії”(1848) – завершальний етап.

11. Загальна характеристика і значення класичної політекономії.

На відміну від меркантилістів, які аналізували узагальнювали процеси, що відбуваються в обігу, класики переносять дослідження в сферу виробництва. Класики досліджують внутрішні залежності буржуазних відносин в-ва. Представники класичної політичної економії заклали основи трудової теорії вартості. Класична політ. економія зародилася в Англії в кінці 17 ст., то у Франції на поч. 18 ст. Класики за предмет дослідження взяли сферу в-ва й поклали печаток науковому аналізу цієї сфери. Саме класична школа, зокрема праця А. Сміта перптворили політ.економію на повноцінну наукову дисципліну. Класики проголосили ідею природного порядку, дію обєктивних екон. законів. Класична школа проголосила принцип екон. свободи, екон. лібералізму. Класики були противниками протекціонізму. Проблеми цінності вони вирішували переважно з позиції трудової теорії. Представниками класич. політ. екон. є економісти від Петті до Рікардо в Англії і від Буагільбера до Сісмонді у Франції.