Порядок формування, організація роботи органів місцевого самоврядування

Сільські, селищні, міські, районні, обласні ради складаються з депутатів, які обираються населенням відповідної території на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування на пропорційній основі партій та обєднань. Порядок організації і проведення виборів депутатів визначається законом. Загальний склад ради визначається радою відповідно до закону про вибори. Рада вважається правочинною за умови обрання не менш ніж дві третин депутатів від загального складу ради. Строк поноважень рад - чотири роки.

Сільська, селищна, міська, районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал.

Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією, не менше ніж однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менше ніж однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.

Рішення про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, або секретар ради; сесію районної, обласної ради - голова ради або його заступник.

Порядок скликання сесії ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради.

Сесії ради проводяться гласно. У разі необхідності рада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання.

Постійні комісії ради. Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією.

До складу постійних комісій не можуть бути обрані сільський, селищний, міський голова, секретар сільської, селищної, міської ради, голова районної, обласної ради, їх заступники.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради,

21.Державне регулювання розвитку регіонів - це цілеспрямована діяльність держави в особі відповідних законодавчих, виконавчих і контрольних органів, які за допомогою системи різних підходів і методів забезпечують досягнення поставленої мети й вирішення намічених економічних і соціальних завдань.Державне регулювання регіонального розвитку вирішує такі завдання:1)структурну перебудову економіки регіонів на основі визначення соціально-економічних, науково-технічних, екологічних і демографічних пріоритетів;2)реконструкцію економіки промислових регіонів і великих міських агломерацій, модернізацію їхньої інфраструктури, оздоровлення екологічної ситуації;3)подолання відставання окремих регіонів за рівнем і якістю життя населення;4)стимулювання розвитку експортних і імпортозамінюючих регіональних виробництв, що мають дляцього найбільш сприятливі умови;5)розвиток міжрегіональних і регіональних інфраструктурних систем, що стимулюють регіональні структурні зрушення й забезпечують ефективність регіональної економіки; Об'єктами державного регулювання регіонального розвитку виступають територіальні одиниці державного, регіонального й муніципального рівнів. Cуб’єкти органи державної влади, представницькі органи й органи місцевого самоврядування. Основним засобом реалізації державної регіональної політики виступає система регіонального управління — цілі, завдання й методи якої визначаються на основі загальноприйнятих принципів розвитку продуктивних сил і особливостей розвитку окремих галузей господарства. Застосування системи інструментів державного регулювання регіонального розвитку повинне бути засноване на принципах:1) вибірковості використання системи регуляторів у відносно тих або інших суб'єктів господарської діяльності на даній території. 2) обов'язковості використання системи економічних регуляторів, що мають стимулюючий характер;3) обмеженості системи регулювання регіонального розвитку тимчасовими рамками, особливо в плані надання дотацій і пільг;4) необхідності врахування територіальної специфіки в процесі державного регулювання регіонального розвитку.Одним із ключових інструментів впливу на рішення соціально-економічних проблем регіонів виступають місцеві бюджети й міжбюджетні трансферти. Державне регулювання повинне здійснюватися на різних рівнях управління — національному, регіональному й місцевому. Національний рівень регіонального управління припускає організацію виробництва, реалізацію великомасштабних програм, організацію міжрегіональних і міждержавних економічних зв'язків. Регіональні й місцеві органи основну увагу повинні приділяти використанню локальних ресурсів, раціоналізації структури господарства, вирішенню екологічних і соціальних проблем.

22. Територіальна планування та прогнозуванняТериторіальне планування — органічна складова частина планування економічного й соціального розвитку країни, що відображає специфічний просторовий аспект процесів відтворення матеріальних благ, робочої сили, виробничих відносин і вирішення проблем соціального й екологічного характеру. Воно являє собою найважливішу функцію управління процесами територіального розподілу праці, спеціалізацією й комплексним економічним і соціальним розвитком регіонів.Найважливішим завданням територіального планування є визначення перспектив розвитку кожного регіону.Наступним завданням територіального планування є за­безпечення комплексного розвитку регіонів. Поряд із цими завданнями в кожному регіоні виникає завдання всебічного розвитку соціальної інфраструктури, що включає житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, торгівлю, пасажирський транспорт, заклади охорони здоров'я, соціального забезпечення, спорту, туризму, народної освіти, культури й мистецтва.Територіальне планування здійснюється на всіх рівнях управління, вирішуючи при цьому на кожному свої завдання. Регіональний прогноз - це дослідження перспектив розвитку регіону, що має попередній характер і містить гіпотези про напрямки розвитку й майбутній стан регіону в цілому й окремих його складових. Він дозволяє оцінити різні варіанти розвитку регіонів на перед плановій стадії.Всі види розроблюваних регіональних прогнозів поєднуються в такому документі, як Схема-прогноз розвитку й розміщення продуктивних сил регіону, у якому визначаються завдання й основні показники економічного й соціального розвитку регіонів, забезпечення комплексного використання природних ресурсів, вирішення соціальних, економічних і екологічних проблем.У системі територіального управління і проектування важливим передплановим документом є генеральний план міста (населеного пункту). На основі генерального плану міста вирішуються питання землекористування в межах поселень. У складі генерального плану розробляються прогнози територіального розвитку населеного пункту, а також принципові напрямки його функціонально-планувальних структур.