Соціальні норми та їх види

Соціальні норми є встановленими тим чи іншим чином правилами суспільної поведінки. Вони виражають волю всього суспільства або його певної частини щодо поведінки людей і регулюють суспільні відносини. Соціальні норми фіксуються і виражаються як у вербальній (нормативно-правові акти, статути громадських об'єднань тощо), так і невербальній (звичаї, традиції, символи тощо) формах. Дотримання соціальних норм забезпечується різноманітними засобами соціального впливу, а їх порушення викликає санкцію щодо порушника.

За джерелами і способами утворення соц. норми поділ-ся на моральні, релігійні, правові та корпоративні. 1)Моральні норми не є результатом свідомої цілеспрямованої діяльності людей, складаються спонтанно у процесі життєдіяльності суспільства, а їх дотримання забезпечується громадським впливом (громадською думкою) без застосування силового примусу. Здебільшого моральні норми не мають писаної форми.

2)Релігійні норми, навпаки, є результатом свідомої цілеспрямованої діяльності засновників релігій, мають писану форму і зафіксовані у священних книгах.

3)Правові норми є встановленими або санкціонованими державою загальнообов'язковими правилами поведінки, дотримання й виконання яких забезпечується шляхом переконання і державного примусу. До особливостей правових норм належать: встановлення їх безпосередньо державою або за її уповноваженням (наприклад, органами місцевого самоврядування); загальнообов'язковий характер І їх зобов'язане дотримуватися або виконувати визначене коло осіб без будь-яких індивідуальних винятків чи обмежень; застосування санкцій щодо порушників норм у разі їх недотримання чи невиконання.

3)Корпоративні норми регулюють відносини всередині добровільних (громадських) об'єднань людей (корпорацій). мають встановлюватися на основі правових норм і не можуть їм суперечити.

6 (12).Поняття політичної відповідальності. (Рівні політичної відповідальності)

політична відповідальність - це вид соціальної відповідальності, який полягає у відповідності дій індивідів, соціальних та організаційних спільнот як суб'єктів політики суспільним вимогам щодо здіснення публічної влади. Основними такими вимогами є моральні і правові норми. Відповідно, можна виокремити морально-політичну і політико- правову відповідальність.

Що стосується рівнів політичної відповідальності, то вони можуть виокремлюватися за ступенем загальності політичних суб'єктів та масштабами їх взаємодії. На нашу думку найзагальнішим рівнем політичної відповідальності є взаємна відповідальність держави і громадянського суспільства. Середній рівень представляє відповідальність у системі вищих органів державної влади, а нижчий - відповідальність у системі місцевої влади.

Відносини відповідальності, отже, є складовою усіх видів суспільних відносин. Останні можуть виокремлюватися й аналізуватись за їх суб'єктами (тими, між ким відносини складаються), об'єктами (тим, з приводу чого відносини складаються) та характером. За характером суспільні відносини можуть бути, наприклад, дружніми і недружніми (ворожими), антагоністичними і неантагоністичними, відносинами залежності і незалежності, панування і підкорення тощо. Відносини відповідальності як залежності одних суб'єктів від інших є виявом характеру суспільних відносин в усіх сферах суспільного життя - економічній, соціальній, політичній, і духовній. Притаманність відносин відповідальності усім видам суспільних відносин означає можливість дослідження останніх в. аспекті відповідальності їх суб'єктів, якими виступають не тільки індивіди, а й різноманітні соціальні та організаційні спільноти. Такий підхід в аналізі суспільних відносин і становитиме своєрідну парадигму відповідальності. Остання може бути визначена як дослідницький підхід, що полягає в аналізі суспільних відносин під кутом зору відповідальності їх суб'єктів.